В Києві обговорили сучасний стан збереження та вивчення кримськотатарської мови

Рідна мова для кримськотатарського народу відіграє не лише комунікативну, а й репрезентативну роль та тісно пов’язана з ідентичністю, — заявив директор інституту Сходознавства НАН України Олександр Богомолов у вітальній промові, звертаючись до учасників круглого столу «Нові методики вивчення кримськотатарської мови».

Цей захід відбувся в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Його організаторами виступили Меджліс кримськотатарського народу, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу та науковий центр «Кримські Студії ім. Ісмаїла Гаспринського» при НаУКМА за підтримки ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень», ВАГО «Альраід» та ТОВ «Nobel ilac».

В центрі уваги керівників науково-дослідних та навчальних закладів, вчених-мовознавців, політиків, представників суспільно-громадських організацій та об’єднань, діячів культури опинилися питання, тісно пов’язані зі збереженням та вивченням кримськотатарської мови — від суто методології її викладання, як носіям, так і тим, для кого вона не є рідною, до сучасних викликів в лексикології.

Зі словами вітання до учасників обговорень звернулася головний консультант відділу забезпечення діяльності уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Ельзара Шукурджиєва, подякувавши присутнім за участь в обговоренні конкретних кроків у вирішенні нагальних проблем, що існують в царині заявленої тематики та висловивши сподівання на те, що буде не лише жвава дискусія, а й запропоновано багато конструктивних пропозицій щодо плану дій з шляхів вирішення конкретної проблеми із зазначенням відповідальних та термінів виконання.

Звернувся до присутніх і директор інституту Сходознавства НАН України Олександр Богомолов, який серед іншого сказав, що запропонована до обговорення на круглому столі тема, на його думку, є одним з найприорітетніших напрямків якщо говорити про велику справу відродження кримськотатарської культури, кримськотатарських традицій, і, взагалі, вирішення тих величезних проблем, які постали на історичному шляху цього народу і сьогоднішніх викликів, які спіткали кримськотатарський народ.

«Ми торкалися в своїх дослідженнях питань кримськотатарської ідентичності, — сказав О.Богомолов, — Ми вивчали, як кримські татари після повернення (мається на увазі повернення на початку 90-х в АРК Крим представників народу з місць сталінського заслання — ред.) розуміють себе і звертали увагу на те, що кримські татари в першу чергу весь час робили наголос в своєму публічному дискурсі саме на мові», — зауважив Богомолов.

За його словами, для кримських татар це питання важливіше, ніж навіть повернення своєї землі.

«Тож можна сказати, — продовжив О.Богомолов, — що мова відіграє функцію не лише комунікативну, а й репрезентативну й пов’язана з ідентичністю. Бо кожна мова не є чимось штучним, а належить групі, що є носієм цієї мови. Ці функції тісно сполучаються між собою, бо комунікація не лише, як лінгвісти кажуть, присутня в синхронії, а йде комунікація через покоління, і кримськотатарська мова сьогодні є сполучною ланкою з багатьма поколіннями кримських татар, які жили на Кримському півострові століттями. І ця спадщина очікує на повернення. Вона має повернутися до того народу, до тих людей, яким вона належить — до самих кримських татар», — переконаний директор інституту Сходознавства НАН України.

За його словами, кримськотатарська мова, як спадщина, свого часу була певним чином «переформатована»: «Її інколи називали «староосманською» чи якоюсь ще — але насправді вона — кримськотатарська і ніяка інша. Повернення мови кримським татарам — це дуже велика справа, і я дуже сподіваюсь, що з цього круглого столу починається її відродження».

Також Богомолов закликав звернути увагу на те, що кримськотатарська мова перебуває під загрозою зникнення: «Ми свого часу на одному з заходів з багатьма тут сьогодні присутніми колегами, звернули увагу на те, що кримськотатарська мова є однією з загрожуваних мов і треба враховувати цю важку мовну ситуацію, бо якщо не звертати увагу саме на такий її статус — то, я думаю, будь-які обговореня не будуть ефективні».

Однією з ключових тем обговорення на круглому столі була тема повернення чи то впровадження орфографіки, яка, на думку присутніх, забезпечить потребу у відродженні і забезпеченні доступу до фонетичної і фонологічної точності забезпечення передачі мови. Як звучало у промовах більшості присутніх, використання латиниці було би найбільш прийнятним, бо кирилиця, що застосовується нині, і яка була свого часу нав’язана з політичних причин, не гарантує точність передачі та є складною для відтворення особливостей кримськотатарської мови. Зокрема, про це говорили старші наукові співробітники Інституту Сходознавства НАН України Ірина Дрига та Володимир Кушніренко, та науковий співробітник цього Інституту Сеіт’яг’яєв Наріман; кандидат філологічних наук старший викладач кафедри кримськотатарського та турецького мовознавства Кримського інженерно-педагогічного університету Наріє Сеїдаметова та її колега Міляра Саттарова.

Зрозуміло, що в рамках одного заходу — навіть з таким поважним представництвом — не є реальним винайти рецепт для розв’язання існуючих проблем, можливо лише скласти певний план дій як у короткостроковий перспективі, так і на більш довгий строк, намітивши і напрямок руху, і визначити кроки на шляху до мети збереження кримськотатарської мови, як коштовної складової культури не лише кримськотатарського народу, а народу всієї України.

Під час роботи круглого столу було представлено чимало напрацювань, матеріалів та методичних матеріалів в цьому напрямку, проте зазначено, що це лише початок і потрібно вдосконалювати й координувати зусилля науковців, викладачів, громадських діячів тощо.

Зокрема, вирішено, що в червні цього року буде проведено масштабну конференцію, під час якої буде репрезентовано багато посібників, програм та методичних матеріалів з викладання та вивчення кримськотатарської мови, які після відповідних узгоджень вийдуть друком та будуть передані у користування викладачам навчальних закладів, мовних курсів та центрів. Після того планується не пізніше, як за півроку провести ще одну конференцію, під час якої буде дано оцінку цим інноваціям, а також розглянуто розроблені до того часу нові методичні матеріали.

Також учасники круглого столу домовились про те, що відтепер з метою більш тісної співпраці і оперативного вирішення питань, що виникатимуть в ході підготовки до проведення конференцій та іншої роботи, підтримуватимуть постійний зв’язок з Відділом забезпечення Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, з Міністерством освіти і науки та одне з одним.