Кримським татарам набутий в депортації стаж враховуватимуть «рік за три»

У Верховній Раді Укрїни зареєстровано проект закону, що дозволить кримським татарам отримувати пенсію, яка врахує стаж роботи в депортації в потрійному розмірі. Його реєстраційний номер — 2466.

Кабмін зареєстрував 3 серпня в ВР відповідний законопроект щодо внесень змін до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (стосовно стажу депортованих осіб).

Про це йдеться в повідомленні УНН.

Як зазначається, текст законопроекту містить таку пропозицію:

— Депортованим особам, які перебували на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень, стаж роботи враховується в потрійному розмірі в страховий стаж для призначення пенсії.

Відповідно до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», Україна визнає незаконними та злочинними актами депортації народів, національних меншин та осіб з місць постійного проживання на підставі рішень, ухвалених органами державної влади СРСР або союзних республік. Держава Україна визначає відновлення прав громадян України з числа депортованих осіб одним з пріоритетних напрямів політичного, соціально-економічного, культурного та духовного розвитку суспільства.

Нагадаємо, депортація народів — одна з форм політичних репресій в СРСР. Основними особливостями депортацій як репресій були їхні позасудовий характер, контингентність і переміщення великих мас людей в географічно віддалене, незвичне для них і часто-густо ризиковане середовище проживання.

У СРСР тотальній депортації були піддані десять народів: кримські татари, турки-месхетинці, калмики, карачаївці, чеченці, інгуші, балкарці, корейці, німці, фіни-інгерманландці, карачаївці. З них сім — німці, карачаївці, калмики, інгуші, чеченці, балкарці і кримські татари — позбулися при цьому і своїх національних автономій.

Депортаціям, проте «вибірковим», в СРСР піддалося ще безліч інших етнічних, етноконфесійних і соціальних категорій радянських громадян: козаки, «кулаки» різних національностей, поляки, азербайджанці, курди, ассирійці, китайці, росіяни, іранці, євреї-ірані, українці, молдавани, литовці, латиші, естонці, греки, болгари, вірмени, хемшини, вірмени-«дашнаки», турки, таджики та інші.

Відповідно до ухваленого Верховною радою РРФСР Закону «Про реабілітацію репресованих народів» від 26 квітня 1991 р., репресованими визнавалися народи (нації, народності чи етнічні групи й інші історично сформовані культурно-етнічні спільноти людей), щодо яких за ознаками національної чи іншої приналежності проводилася на державному рівні політика наклепів і геноциду, що супроводжувалася їх насильницьким переселенням, скасуванням національно-державних утворень, перекроюванням національно-територіальних кордонів, встановленням режиму терору і насильства в місцях спецпоселення.