Українські вчені обговорили феномен «Арабської весни»

1
Мета учасників - спроба осмислити й проаналізувати глибинні процеси, які проходять у сучасному ісламському світі.
30.09.2011
Оцініть статтю: 
(484 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Минулої середи у приміщенні київського Ісламського громадського культурного центра пройшов науковий колоквіум, присвячений ролі ісламських рухів у політичних трансформаціях на Близькому й Середньому Сході, що одержали ліричну назву «Арабська весна».

Зустріч діячів науки під назвою «Основні течії ісламського світу на тлі революцій в арабських країнах» пройшла 28 вересня з ініціативи ВГО «Український центр ісламознавства» при організації ВАГО «Альраїд». Її учасниками стали ряд дослідників в області релігії й філософії, а також вчені-сходознавці й ісламознавці, метою яких стала спроба осмислити й проаналізувати ті глибинні процеси, які проходять у сучасному ісламському світі.

Муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов зазначив, що вчасно аналізувати розвиток ситуації й дії її учасників є важливим як для мусульман України, так і для українських учених. Відсутність об'єктивної й актуальної аналітики не дозволяє представникам державної влади адекватно й оперативно реагувати на зміну обстановки у Близькосхідному регіоні.

Закономірність

Віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Інститут ісламознавчих досліджень», доц. В'ячеслав Швед у доповіді на тему «Брати-мусульмани» у сучасному політичному процесі Єгипту і Близькосхідного регіону» висловив думку, що дані події стали наслідком глибинних процесів, що відбувалися в самих арабських суспільствах, а не були інспіровані ззовні.

Аналітик підкреслив, що встановлені у свій час на територіях цих держав моделі правління й ідеології пост-колоніальних режимів були деякою мірою далекі менталітету, традиціям і цінностям народів регіону. Тому цілком природно, що, одержавши можливість вибирати модель життя й устрою держави, ці, переважно мусульманські, народи рано чи пізно прийдуть до моделі держави, основаної на принципах і цінностях Ісламу.

Переоцінка руху «Брати-мусульмани»

Магістр шаріатських наук Сейран Аріфов представив увазі слухачів доповідь «Продовження аналітичного циклу про течії в Ісламському світі», у якій торкнувся історії й феномену руху «Брати-мусульмани», а також причин мінливого його сприйняття світовим співтовариством протягом тривалого періоду історії.

Він згадав, що дану організацію Захід звик оцінювати за інформацією тих диктаторських режимів, які завзято забороняли будь-яке інакомислення й не заохочували розвиток про-ісламських рухів і сил. Відповідно, діяльність останніх була поза законом, а інформація про них з офіційних джерел подавалася необ'єктивна. Тому сфери і методи діяльності «Братів-мусульман» виявилися несподіванкою для Заходу; адже більша частина діяльності цієї організації стосується роботи у гуманітарній і освітній сфері, а зовсім не заклику до збройного протистояння.

Аналітики зіткнулися з усвідомленням того, що відношення до цієї організації найчастіше було упередженим і сформованим на забобонах, а не на реальних фактах. Тільки порівняно недавно світові держави й співтовариства почали переглядати його й встановлювати офіційні контакти з «Братами-мусульманами», тим самим фактично визнаючи їх легітимність.

Представники помірних поглядів в Ісламі

Він підкреслив, що «Брати-мусульмани» - це не тільки й не стільки сама організація, як розповсюджувані ними помірні погляди в Ісламі. Тому у світі спостерігається набагато більше послідовників їхніх ідей, ніж членів і представництв даного руху.

Деякі люди, однак, неправильно розуміють термін “васатия” (помірність в Ісламі), і обвинувачують прихильників цих ідей у нововведенні. Однак помиляються як ті, які вважають помірність згодою відмовитися від частини віроуставу і релігійної практики; так і ті, хто вважає помірність повним відстороненням мусульман від засобів захисту своїх прав, інтересів і своєї території.

Існують дві крайності: або надмірне спрощення й відмова від комплексу обов'язкових її елементів; або ж надмірне ускладнення життя віруючих і покладання на них додаткових, відсутніх у віроуставі зобов'язань, що приводить до ускладнень. Помірність же саме є тією золотою серединою, що уникає обох крайностей, при цьому зберігаючи віру, релігійну практику та інші духовні цінності суспільства.

Інформаційний вакуум

Виступи обох доповідачів викликали жваву дискусію серед присутніх, адже, як зазначили багато з них, українське ісламознавство і сходознавство у цьому плані дуже відстає від процесів, що відбуваються у світі, і тому в даній сфері утворився певний інформаційний вакуум.

Через недостатню пропрацьованість цих питань вітчизняними вченими державні діячі країни найчастіше не знають, як далі вибудовувати свої відносини у зв'язку з оновленою політичною картиною Близького Сходу; і Україна як учасник міжнародних відносин перебуває у якійсь нерішучості щодо подальшої політики у цьому регіоні.

В обговоренні, що відбулося, учасники дійшли до висновку, що унікальність Ісламу як всеосяжної програми життя людини полягає також і в тому, що Ісламу ідея демократії й плюралізму думок аж ніяк не далека, а й навпаки - логічно з нього виникає. Однак не слід забувати, що різні народи вкладають у поняття «демократія» дещо різний зміст; а тому не варто очікувати, що арабські демократії будуть калькою суспільного устрою і цінностей країн Заходу.

При цьому навіть учасники дискусії інших віросповідань зазначили, що Іслам не є суто системою обрядів і уявлень про будову світу і потойбіччя. Це всеосяжна програма життя людини й побудови справедливого і толерантного суспільства. Також Іслам є релігією, що вчить своїх послідовників самим бути відповідальними за свою долю. Вибір сфери самореалізації людини не залежить від її походження; а також відсутнє поняття вродженого гріха.

Тому, якщо населенню держав, які переживають духовне і політичне відродження «арабської весни», удасться побудувати модель суспільства, основану на закладених в Ісламі принципах і цінностях - це буде якісно новим етапом життя регіону й потужним фактором його відродження і зайняття ним гідного місця на міжнародній арені.

Нагадаємо, що це не перший колоквіум у стінах Ісламського культурного центра м. Києва. В 2007 році тут проходив колоквіум про правильне розуміння Джигаду, а наприкінці 2008 року в рамках колоквіуму обговорили сучасні ісламські ідеології.

За матеріалами arraid.org

Посилання на тему:

Близькосхідна політика України: нові виклики

Феномен «арабської весни» обговорять на колоквіумі у Києві

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.