Правозахисники, котрі займаються проблемами Криму, розпочали новий 2016 рік прес-конференцією «Крим 2015: рік втрачених можливостей», що відбулася в інформагентстві УНІАН. Під час заходу керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український Дім» Андрій Щекун та експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський спробували підвести підсумки державної політики України щодо Криму.
− Ми змушені констатувати, що держава за цей рік так і не зрозуміла, наскільки важко кримчанам, севастопольцям жити без рідної землі, що Крим − це спочатку люди, а вже потім територія. Держава не зрозуміла, що ми можемо чогось досягти самі, і найбільша наша мрія − це щоб вона не заважала нам. Нам не потрібні обіцянки допомоги, було б краще, якби протягом наступного року влада не робила тих помилок, яких вона припустилася в 2015-му, − заявив Роман Мартиновський.
За словами правозахисника, одним з яскравих прикладів є прийняття 3 листопада 2014 року Нацбанком України постанови № 699, якою кримчан позбавили можливості користуватися послугами українських банків, бо їх прирівняли до статусу нерезидентів. Протягом 2015 року правозахисники боролися із цією постановою. У вересні Апеляційний суд погодився с тим, що Нацбанк перевищив свої повноваження, але банки в Україні і після цього рішення не відкривали жителям Криму рахунки, а через що вони на материковій Україні могли відкрити тільки рахунки нерезидента, на котрі не можна перераховувати заробітну платню. Насамкінець Нацбанк прийняв постанову № 810, згідно з якою кримчани, які зареєструвались як внутрішньо переміщені особи та надали довідку ВПО, можуть відкривати необхідні банківські рахунки.
− Це абсолютно неприйнятна практика, коли держава спочатку дискримінує осіб, а потім покладає на людей обов’язок уникати цієї дискримінації. Цей рік був роком втрачених можливостей не тільки для країни, а й для більш як двох мільйонів кримчан, − додав експерт.
За словами Романа Мартиновського, на сьогодні регіональні ради адвокатів у Криму та Севастополі не функціонують, більш того − адвокати позбавлені права брати участь в адвокатському самоврядуванні на найвищому рівні, а саме в Раді адвокатів України, Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, та у з’їздах адвокатів України. Така саме ситуація склалась і в нотаріальному середовищі.
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник нагадала, що з 16 січня набуде чинності постанова Кабміну № 1035, яка «мала обмежувати вивезення і ввезення товарів з Криму, але призведе до суттєвого обмеження прав і свобод звичайних кримчан», а також створить дискримінаційну практику стосовно них та умови для корупції.
Також, за словами Ольги Скрипник, особливу стурбованість правозахисників викликає внесений до парламенту законопроект «Про тимчасово окуповані території України» (№ 3593), який зробить Донбас і Крим «повністю блокованими і відрізаними територіями».
− Протягом цього року під час публічних заходів ми неодноразово звертались до державних органів України, посадових осіб, суддів, щоб вони припинили знущання над правами кримчан та внутрішньо переміщених осіб. Ми просили не робити цього хоча б тому, що це відволікає увагу правозахисного середовища. Ми змушені кидати дуже великі сили на те, щоб виправляти становище тут, в Україні, замість того, щоб виправляти становище в Криму, щоб показувати, яким чином Російська Федерація знущається над кримчанами, яким чином порушує права. Наші можливості обмежені, не така велика кількість правозахисників займається проблемами Криму. 70–80% нашого часу, сил та енергії ми змушені витрачати на те, щоб доводити державним органам України, що вони не праві, − підсумував Роман Мартиновський.
