Шість років тому у кривавій бійці біля будівлі Верховної Ради Криму постраждало багато кримських татар, які виступали на підтримку територіальної цілісності країни. Багатотисячний мітинг, скликаний Меджлісом кримськотатарського народу, засвідчив фальшивість російської пропаганди, яка намагалася переконати світ у тому, що всі жителі півострова хочуть возз’єднання з Росією.
Газета «Голос України» в матеріалі «Кримський злочин поки що без кари» зазначає, що проукраїнський мітинг під стінами парламенту був відчайдушним жестом. Російські війська почали висадку на півострові 20 лютого й до 26-го більшість установ уже була під їхнім контролем. На противагу протестувальникам окупанти швидко організували своїх прихильників. Результат передбачуваний — сутички, у яких постраждали люди. Не менш очікуваним було й те, що винними в них назвали винятково учасників проукраїнського мітингу. Їхні імена аж до 2017 року не сходили зі стрічок новин.
Того дня в результаті сутичок двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень. Згодом, після окупації Криму, слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим й іншими кримськотатарськими активістами.
Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії. Планувалося, що голосування проведуть 25 травня, однак потім його перенесли на 16 березня.
Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти й аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями ЗС РФ.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл на застосування ЗС РФ на території України. В свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення про приведення Збройних сил України у повну бойову готовність.
Після анексії Криму Росією на півострові російські правоохоронці почали судити кримськотатарських активістів, які брали участь у мітингу.
За даними російського слідства, внаслідок тисняви двоє мітингувальників загинули, 79 осіб отримали тілесні ушкодження.
До слова, Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій.
«Крим: п’ять років у полоні» — у статті під таким заголовком газета «День» наголошує, що усі ці п’ять років Кремль не припиняє тиск і переслідування кримських татар і проукраїнських активістів у Криму. Меджліс кримськотатарського народу — заборонений, десятки людей перебувають у в’язницях як на півострові, так і на території Росії. Взагалі Москва робить все, щоб ліквідувати залишки українського в Криму. Нечисленні українські школи після анексії стали російськими, а єдиний храм Православної церкви України (колишня УПЦ КП) — під постійною загрозою закриття.
Також відбувається поступове заміщення населення півострова — витіснення українців і кримських татар, замість яких прибувають росіяни. Не кажучи про те, що Росія перетворила Крим на воєнну базу і фактично заблокувала Керченську протоку.
Як повернути півострів до складу України? Це запитання є одним із найскладніших для реалізації, на думку експертів видання. Вони вважають, що «поки діють двосторонні договори з державою-агресором, розмови про деокупацію — це риторика, а не практика».
