Ахмад Ахмедов: «Ми робитимемо все, щоб Росія програла цю війну»

Ахмад Ахмедов: «Ми робитимемо все, щоб Росія програла цю війну»
Ахмад Ахмедов воює у складі батальйону «Хорт»
09.11.2022
Оцініть статтю: 
(32 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Ахмад Ахмедов — президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану, який має паспорт РФ, розповів в інтерв'ю Українській службі «Радіо Свобода» про те, що мотивувало його взяти до рук зброю та долучитися до українських добровольців, які боронять Україну від російської агресії.

Більшу частину життя Ахмад провів у Дагестані, де працював спортивним тренером, виховав 16 чемпіонів світу. Останні 5 років живе в Україні, але є громадянином Росії. Після початку війни він свідомо залишився в нашій країні, хоч міг безперешкодно виїхати за кордон. У Дагестані в нього сини та мати.

«Так вийшло, що після 24 лютого я записався до добровольчого батальйону "Хорт". І потім, коли вже російських окупантів відкинули від Києва, ми обрали з командиром напрямок. У той момент найзапекліші бої йшли в Луганській області — Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Тошківка, Попасна, Оріхове, — і 157-ма бригада нашого батальйону обороняла ці міста», — розповів Ахмад Ахмедов в інтерв'ю.

Він заявляє, що всі релігійні організації Росії — це організації, що працюють на держслужби, і що не тільки у храмах РПЦ, а й у мечетях закликають прихожан іти на війну:

«Так, на превеликий жаль, на моє горе, духовні особи, що повинні відповідати за нашу чистоту, за наші помисли, за нашу правильну поведінку в житті та підготовку до наступного життя — вони повинні бути для нас прикладом і повинні показувати нам правильний шлях. Але вони кричать: „Джихад!“ Джихад – це священна війна в ім'я ісламу, в ім'я релігії, між мусульманами та немусульманами. Який джихад, коли у складі путінської армії вони воюють з іншою державою? Тим більше ми, дагестанці, ніколи не брали участь в агресивній війні. Ми завжди захищалися. Кавказька війна тривала рівно 101 рік. 101 рік ми боронилися від Росії, але ресурси та можливості величезної Росії та маленького Північного Кавказу <…> у нас були зовсім різні. Звичайно, ми цю війну програли. Але дагестанці ніколи не брали участі в агресивній війні, не йшли війною на іншу країну, не вбивали жінок, дітей, не руйнували поля, будинки, посіви, не крали комбайнів, як вони (окупанти. — Ред.) крадуть тут, в Україні. Таке збочене мислення нашого народу тепер, просто не збагнути! Не знаю, яким бидлом, якою худобою треба бути».

Як розповів в інтерв’ю президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану, а нині оборонець України, громадяни Росії, що воюють за Україну і не мають можливости отримати українське громадянство, вважають це найбільшою бідою:

«Для нас, громадян Росії, це найбільше лихо. Чого ми боїмося? Не вмерти, ні, в жодному разі! Смерті ми не боїмося. Боїмося потрапити в полон. Чому? Тому що в Росії на законодавчому рівні ухвалено закон, згідно з яким нам, громадянам Росії, що воюють на боці України, „світить“ довічний термін. Це велика проблема. Ми намагаємося достукатися до Верховної Ради, президента Володимира Зеленського з ініціативою про спрощення отримання нами громадянства України. Бо Росія своїх громадян не обмінює, і в разі потрапляння когось із наших у полон їх просто судитимуть, але спочатку цілеспрямовано показуватимуть і знущатимуться… Сьогодні тисячі та тисячі моїх земляків-дагестанців перебувають у російських в'язницях. Їм усім інкримінуються статті від 20 років і більше за інакодумство, за нібито участь чи фінансування якихось добродійних фондів, які в Росії вважають „терористичними“… 21 жовтня Верховна Рада в першому читанні ухвалили закон про набуття громадянства у спрощеному режимі для добровольців, що воюють на боці України. Але як там будуть опрацьовані всі питання, що нас цікавлять, залежить від того, як працюватиме комісія Верховної Ради. І, звісно, ​​хотілося б, щоби нас почули. Це важливо не тільки для мене, що воює як контрактник ЗСУ, а й для інших наших хлопців, що хочуть поповнити національні батальйони та приїхати воювати за Україну. Таких людей багато. Ухваленням такого закону ми посилимо ЗСУ».

На питання журналіста, скільки дагестанців нині воюють на боці України, Ахмад Ахмедов відповів:

«Ніхто не зможе сказати. Кажімо правду, не кожен такий ідіот, як я, що може себе показати й так відкрито поводитися. Сьогодні я проводив пресконференцію, наші хлопці прийшли в масках. І це не через почуття страху за себе, за своє життя, а через почуття страху за своїх рідних, близьких, що лишилися в Росії. Тож точну кількість ніхто не зможе озвучити. Але я думаю, що з ухваленням законопроєкту про спрощене отримання громадянства України поповняться й батальйони з представників наших народів».

Пояснюючи, що спонукає його воювати за Україну, хоча його родину в Росії переслідують, Ахмад Ахмедов зауважив:

«Генетика — її нікуди не дінеш. Навіть через 100 років мій праправнук буде таким самим, як і я. Ми кілька століть воювали з Росією. Яка мені різниця, де завдати шкоди цій проклятій країні? Мої предки всі були знищені у в'язницях, на засланні. Особливо вчені. У моєму роді був прадід — дуже відомий учений. Усіх знищено — заслано до в'язниці, де вони померли. Ми цілий час воюємо з Росією. У нас війна у принципі не припинялася. Ми робитимемо все, щоб Росія програла цю війну. Загалом дагестанці, мій народ, пов'язують усі свої надії з перемогою України в цій війні. Бо ми маємо спільного ворога й дуже сподіваємося, що ми матимемо спільну перемогу. Принаймні я живу цим».

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.