В Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 14 травня відбулась дискусія «Анескія Криму — річниця злочину», завдання якої — привернути увагу суспільства та міжнародної спільноти до кримської проблеми.
Символічно, що учасники обговорення зібралися напередодні скорботної для корінного населення півострову дати — 18 травня, коли вшановують пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Організаторами заходу виступили ГО «Кримськотатарський Молодіжний Центр», громадська ініціатива «Крим SOS», запросивши до участі у всебічному обговоренні проблеми представників кримськотатарського народу, громадських діячів, представників іноземних держав. Так, до відкритої дискусії долучилися представники дипломатичного корпусу: аташе Посольства Японії в Україні Хірако Такаші, другий секретар Посольства Словенії в Україні Петра Зупаніч, радник з прав людини Посольства США в Україні Байрон Кемпбелл, політичний аналітик Посольства США в Україні Тетяна Стечак, аташе з питань оборони Австрійської Республіки в Україні, Молдові і Грузії при Посольстві Австрійської Республіки в Україні Еріх Сімбюргері, координатор проектів Посольства Франції в Україні Олег Масик, перший секретар Посольства Франції в Україні Жюлі Фор, перший секретар Посольства Турецької республіки в Україні Фатіх Озтюрк.
Вшанував пам’ять понад 200 тисяч жертв депортації та розповів про своє бачення сьогоднішньої ситуації в Криму і лідер кримськотатарського народу, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
У зустрічі також брав участь ректор КНУ Леонід Губерський, координатор комітету із захисту прав кримськотатарського народу Сіневар Кадиров, координатор проекту «Крим SOS» Таміла Ташева, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов.
Ректор університету зазначив, що на долю кримськотатарського народу випало багато випробувань, і це не може не хвилювати небайдужих людей. Він закликав пригадати трагічні події 1944 року, вшанувати пам’ять тих, хто загинув під час депортації і, з огляду на ситуацію в окупованому Криму, привертати увагу всієї світової спільноти до кримської проблеми всіма можливими засобами, керуючись правдивою інформацією і робити все можливе, аби повернути законні права кримськотатарського народу. Леонід Губерськимй зауважив, що одразу ж після анексії Криму університет перейнявся долею кримськотатарської молоді. Зокрема, у минулому році на кафедрі тюркології Інституту філології було відкрито спеціальність «кримськотатарська мова та література», близько трьох сотень студентів — кримчан, що були вимушені залишити півострів, мали змогу навчатися у виші і отримувати стипендії.
Мустафа Джемілєв нагадав про трагічну історію свого народу, про його героїчних синів і їхню боротьбу на всіх її етапах, про те, що під час депортації та у перші роки у місцях заслання загинуло понад 46% кримських татар, а також про репресії, що відбувалися у
Стосовно настроїв кримських татар, які залишаються на півострові, Джемілєв зазначив, що переважна більшість з них — чи не 90 відсотків сподіваються на швидке відновлення справедливості і готові терпіти будь- які труднощі та злидні, аби лише приблизити повернення півострова до складу України: «Ви десь бачили людей, що радіють відключенню світла? А кримські татари радіють, коли зникає струм в мережі — мовляв, нарешті Україна перестала постачати електроенергію окупантам!», — навів показовий приклад лідер народу і додав, що інша — менша частина кримських татар поділяється на тих, хто налаштований песимістично й на миттєві зміни не сподівається, проте активно з окупантами не співпрацює, а просто якось пристосовується до ситуації, просто виживає. «І зовсім мізерний відсоток тих, хто по суті є зрадниками та колаборантами й страшенно боїться, що окупанти підуть — бо тоді доведеться йти і їм», — заявив Джемілєв.
Згадуючи минулорічний псевдореферендум, Мустафа Джемілєв спростував статистику, яку наводить влада РФ стосовно чи не стовідсоткової участі кримців у цьому дійстві і розповів, що інсайдери в середовищі вищих російських чиновників пропонували йому купити закритий документ, що містить доповідь для керівництва РФ про дійсну явку на референдумі, яка становила 34,2%, при цьому кримські татари цей плебісцит проігнорували: «Зі ста вісімдесяти тисяч кримських татар, які мають право голосу, у референдумі взяли участь від 900 до 1200, тобто — піввідсотка!».
Мустафа Джемілєв висловив думку більшості своїх земляків, що допоки Крим перебуває під окупацією, всіма питаннями постачання енергоресурсами та продуктами харчування має перейматися саме загарбник, а це — непідйомна ноша для РФ, яка невзмозі буде транспортувати літаками та через Керченську переправу все необхідне для півострова, тому санкції мають бути не лише з боку світової спільноти, а й з боку самої України — і спільний економічний удар примусить РФ піти з Криму «Так, у Росії існує певний запас. До анексії криму вона мала резерв у 450 мільярдів — але вона душе швидко „прожирає“ свої резерви», — зазначив Джемілєв.
На думку Джемілєва, вище керівництво РФ вбачає у кримських татарах загрозу своєму пануванню на півострові, тому перше, що відбулось — наступ на свободу слова, закриття незалежних ЗМІ (в першу чергу — що мають частку мовлення кримськотатарською) — зокрема, телеканал ATR, якому закидається звинувачення у «навіюванні глядачу надії про повернення Криму до складу України»; впровадження повного контролю над ЗМІ, що залишилися, почались переслідування кримськотатарських активістів. До того ж, торік Джемілєв не погодився на пропозиції Путіна, який ініціював зустрічі та телефонні розмови з ним з приводу «майбутнього Криму» ще до «референдуму» про статус Криму.
Про переслідування та утиски кримських татар на півострові говорив і Сінавер Кадиров — координатор комітету із захисту прав кримськотатарського народу. Він нагадав, що з приходу окупантів почались арешти та викрадення людей — досі невідома доля 15 з 18 кримських татар, що зникли, 3 було знайдено мертвими зі слідами нелюдських катувань; за надуманими справами «26 лютого» та «3 травня» затримуються десятки людей, найчастіше — члени Меджлісу та Курултаю.
Під час обговорень згадали і ситуацію з релігійними свободами в окупованому Криму, де вільно почувають себе хіба що віряни православної церкви Московського патріархату. Зокрема, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов зазначив, що в Криму непросте становище з мусульманами, що залишилися, були помітні певні утиски збоку російської влади на релігійних лідерів мусульман, на релігійні спільноти, були навіть рейдерські захоплення мечетей: «На жаль, ми не маємо зараз ніякого впливу на ті релігійні процеси, що відбуваються в Криму, ми лише спостерігаємо за тенденціями, — зазначив шейх Саід, — Дійсно, на самому початку окупації в Криму було створено таке собі „кишенькове“ об’єднання, назвали його „Таврійський муфтіят“ саме для того, аби натиснути на Духовне управління мусульман Криму (ДУМК — це найбільше мусульманське об’єднання, до якого належать майже 90% вірних мусульман, мусульманських громад, мечетей). Зараз активність цього „Таврійського муфтіяту“ пішла на спад. Але за відповіддю — що саме зараз відбувається — мабуть, краще звернутися до духовного управління мусульман Криму, що володіє інформацією. Ми тут, в Києві, на материковій Україні лише бачимо те, що присутнє в інформаційному просторі — тобто, знаємо про підпали мечетей (які, на жаль, відбуваються). Ми знаємо про арешти через заборонену в Росії релігійну літературу, яка є загальноприйнятною у мусульманському світі. І деякі з тих книжок, що підпали під заборону, є класичними богословськими мусульманськими творами. Тобто, існує певний тиск, певний наступ на свободу віросповідань — але за подробицями треба звертатися до мусульман Криму, до релігійних лідерів, бо, на жаль, ми не володіємо інформацією у всій її повноті», — констатував Саід Ісмагілов.
Радник з прав людини амбасади США Брайан Кемпбелл зазначив, що Сполучені Штати підтримують Україну у всіх її діях в боротьбі за територіальну цілісність і за повноправне членство в ЄС і нагадав, що останні події — дуже серйозний виклик з боку Росії системі колективної безпеки, яка була вибудована в Європі після Другої світової війни і завірив, що поки РФ продовжуватиме окупацію — доти будуть тривати й посилюватися санкції.
Перший секретар посольства Турецької Республіки Фатіх Озтюрк підтвердив позицію Турції щодо анексії Криму: «Ви знаєте, наша позиція — досить чітка: ми не визнавали, не визнаємо і ніколи не визнаємо анексію Криму, це є незмінним. Ми відкрито обговорюємо це з колегами і РФ. І України. Ми також цілком підтримуємо позицію ООН стосовно цілісності та неподільності України. Туреччина буде боротися за повернення Криму Україні мирним шляхом», — зазначив турецький дипломат.
Наприкінці зустрічі Мустафі Джемілєву ректор вишу Леонід Губерський вручив
Власкор
