Цивілізованість світу вимірюється розвитком релігії, — Людмила Филипович

Цивілізованість світу вимірюється розвитком релігії, — Людмила Филипович
Людмила Филипович про релігійну ситуацію у світі та Україні
Цивілізованість світу вимірюється розвитком релігії, — Людмила Филипович
Цивілізованість світу вимірюється розвитком релігії, — Людмила Филипович
Цивілізованість світу вимірюється розвитком релігії, — Людмила Филипович

Всеукраїнська рада релігійних об’єднань (ВРРО) та Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Сковороди НАН України провели засідання круглого столу «Релігія як фактор єднання світу». Подія відбулася у приміщенні національної агенції «Укрінформ» 18 січня.

Віце-президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович ознайомила присутніх із релігійною ситуацією у світі. Говорячи безпосередньо про Всесвітній день релігій, до якого й був приурочений захід, професор підкреслила, що українські релігієзнавці вже давно відзначають цю дату, й позитивно оцінила те, що сьогодні до цього долучаються і представники багатьох організацій, зокрема і створена рік тому ВРРО:

— Дуже важливо знати не лише про ВВП, про те, скільки приходиться на душу населення якихось матеріальних цінностей… Я думаю, що цивілізованість світу все ж таки вимірюється іншими показниками. І одним з таких показників є розвиток релігії та релігійності.

Тож Людмила Филипович «з оптимізмом» говорить про те, що релігії розвиваються, щороку зростає кількість релігійних громад і вірян. І це все відбувається всупереч передбаченням, які у свій час робили відомі американські соціологи релігій щодо зменшення ролі віровчень та кількості людей, що вірують.

Зокрема, за наведеними пані Филипович даними, сьогодні вісім з десяти мешканців планети вважають себе віруючими людьми, при цьому понад 2 млрд 200 млн сповідують християнство, 1 млрд 600 млн — Іслам, понад 1 млрд — індуїзм, 500 млн — буддизм, мільйонами вираховується кількість послідовників юдаїзму, віри бахаї та інших віровчень.

Якщо раніше вважалось, що релігійність — ознака людей старшого віку, то останні дані свідчать про протилежне. Середній вік вірян стрімко молодшає: 23 роки — послідовники Ісламу, 30 років — християни, 34 — буддисти, 36 — юдеї.

Серед основних подій 2017 року, які відбулися у релігійному житті України, Людмила Филипович назвала відзначення 500-річчя Реформації. Говорила дослідниця і про факт, що торкається свободи совісті і свободи релігій — заборону Свідків Ієгови в Росії, зазначивши, що це не винятково внутрішньоросійська подія, а тривожний «дзвоник» для всіх людей, які відстоюють права на віросповідність.

— У ХХI сторіччі заборона якоїсь релігії, якоїсь релігійної організації сьогодні розглядається як абсолютно негуманне і нецивілізоване явище, — підкреслила професор.

Пані Филипович прокоментувала також роботу Верховної Ради України, яка ухвалила низку дуже важливих законів, і додала, що «у портфелі ще лежать ініціативи стосовно релігійної сфери, які покращать і спростять діяльність релігійних організацій в нашій державі». Також професор відмітила важливість «дуже притомної політики державного департаменту у справах релігій» та активізації дій міжконфесійних об’єднань.

Віце-президент Української асоціації релігієзнавців дала оцінку діяльності ВРРО, яка продемонструвала, що це не «мертвонароджене дитя», а абсолютно достойне об’єднання, яке може сказати своє слово у релігійному житті нашої країни.

Говорячи про капеланів та волонтерів, вона підкреслила, що їхня діяльність отримала офіційне визнання на рівні закону.

Також позитивно оцінила Людмила Филипович зміни, які відбуваються у сферах релігії та освіти. На її думку, новий порядок визнання державою документів про вищу духовну освіту введе релігійні духовні заклади в освітній простір країни.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.