14 січня в Укрінформі відбулася презентація комплексного дослідження «Культурне середовище та ситуація в Криму», яке провів дослідницький центр «SPHERA» на замовлення «Кримського дому» та було присвячене змінам та актуальній ситуації у культурній сфері Криму.
У період з липня по серпень 2015 року опитувалися науковці, журналісти усіх видів ЗМІ, експерти з кримської проблематики та інші респонденти, котрі виїжджали з Криму на підконтрольну Україні територію. Методами опитування були глибинні інтерв’ю та самозаповнення відповідної анкети.
Кандидат соціологічних наук, керівник дослідницького центру «SPHERA» Олександр Шульга розповів, що абсолютна більшість опитаних вважає, що можливості отримувати освіту українською мовою після анексії півострову суттєво або дуже погіршились.
− В чому це проявляється? Респонденти консолідовано виділяли кілька етапів. На першому етапі українська мова була виведена з обов’язкової шкільної програми в розряд факультативних. На другому вимагалось зібрати вісім заяв, щоб відкрити факультативний клас української мови. Це ж стосується і кримськотатарської. Третім етапом було проведення з батьками «виховної роботи». Респонденти також згадували про залякування або наполегливі прохання і поради не писати такі заяви. Відповідно українські та кримськотатарські класи не набирають необхідної кількості заяв і не збираються. І на четвертому етапі йде витіснення самих викладачів, які спеціалізувалися на українській чи кримськотатарській мовах, оскільки вони фактично стають незатребуваними. Їм пропонуються два виходи: перепрофілюватися на інший предмет чи піти, − розповів Олександр Шульга.
За його словами, держзамовлення на вчителів української мови та літератури фактично немає.
Нагадаємо, як раніше писав «Іслам в Україні», член правління Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український Дім» Андрій Щекун заявив, що в Криму були знищені всі українські вищі навчальні заклади, 7 шкіл та близько 500 класів з українською мовою навчання.
