У п’ятницю, 20 вересня 2019 року, під час презентації нових видань Українського центру ісламознавчих досліджень, що відбулася у рамках міжнародного книжкового фестивалю «26 BookForum», голова Українського центру ісламознавчих досліджень, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов і відомий науковець, сходознавець, релігієзнавець, доцент НУ «Острозька Академія» презентували книгу «Духовне повернення» Мухаммада Асада, перекладену українською мовою.
Чи не найбільш важливою подією за всі роки вивчення спадщини Мухаммада Асада в Україні ознаменувався 2018 рік, адже саме тоді український читач мав змогу взяти до рук першу частину цієї книги під назвою «Шлях до Мекки».
І ось, нарешті, з’явилася змога прочитати продовження — «Духовне повернення», власне, мемуари Мухаммада Асада, які оповідають про подальшу долю мислителя, письменника, проповідника і політичного діяча.
Як зазначає Михайло Якубович, «Духовне повернення» є підсумком творчого досвіду Мухаммада Асада.
«Ті, хто читав першу частину книги, відчували той романтичний дух, який сходив з кожної сторінки книги; ревність неофіта, глибокі розмисли, спробу поглянути на Схід таким, яким він був у ті часи, коли тільки починала свій поступ стрімка модернізація. Першу частину своїх мемуарів Мухаммад Асад завершував у 50-их роках, в той час як друга частина писалася вже у 80-их. Певною мірою, це був підсумок творчого досвіду автора, який з’явився друком уже після видання перекладу смислів Корану («Послання Корану», 1980)», — зазначає пан Михайло.
На думку науковця, «особливість книги полягає не лише у тому, що вона писалася пізніше за «особистим часом» самого автора, а й у значному контрасті між часом глобальним, світом ще довоєнних часів, і світом після Другої світової і, тим більше, у розпал холодної війни».
«В окремих частинах згадується і рідний Мухаммадові Асаду Львів. Наприклад, коли автор пише про події 40-их років, і показова у цьому плані його дискусія з очільником табору для інтернованих, який закинув авторові певну „лівизну”, згадавши про його малу Батьківщину: „[…]тепер Львів інкорпоровано до складу Росії; Вас це має тішити, чи не так?“ — таким чином, він незграбно натякав на те, що мої симпатії належать комунізму. Це пласке зауваження розізлило мене і я різко відповів: „Так само тішить, як Вас має тішити німецька окупація Праги, пане Вискочіле![…]“. Або в контексті спілкування з британським офіцером: „Зважаючи на те, що я народився й зростав у польськомовному місті Львові (у дійсності, моєю рідною мовою була польська), я міг трохи розуміти споріднену з нею російську мову, хоча й не міг по-справжньому нею розмовляти“.
У той час, на фоні певної дезорієнтації в мусульманському світі, Мухаммад Асад розумів загрозу і нацизму, і комунізму, обґрунтовано вважаючи, що перемога і тих, і інших покладе край сподіванням мусульманського світу на звільнення від колоніалізму. Автор насправді не був ані лівим, ані правим, ані ісламістом (у тому сенсі, у якому це слово вживають нині) — радше, переконаним борцем за свободу, який мав далекоглядне бачення світу. У подальшому ми бачимо, як свідомо Мухаммад Асад тримався на вістрі дедалі більше складних стосунків у мусульманському світі, особливо після того, як був змушений полишити політичну діяльність як представник Пакистану в ООН. На тлі арабсько-ізраїльського протистояння, Мухаммаду Асаду доводилося „відбиватися“ від обох ангажованих у конфлікт сторін; і робив він це досить успішно, захищаючи своє чесне ім’я. Та ж сама лінія відчувається й мемуарах дружини Асада, Поли Хаміди Асад, у яких Мухаммад Асад постає не лише як спостерігач, а і як учасник усіх подій — політичних зустрічей, наукових досліджень, особистих подорожей тощо», — аналізує пан Якубович.
Науковець висловлює надію, що друга, завершальна частина мемуарів Мухаммада Асада, яка побачила світ зусиллями перекладача Юрія Косенка і видавця («Український центр ісламознавчих досліджень») буде анітрохи не менш цікавою для читачів, ніж перша.
Зазначимо, що не випадково у читальній залі наукової бібліотеки Національного університету ім.Івана Франка одночасно презентували дві книги: «Духовне повернення» авторства Мухаммада Асада і дослідження Михайла Якубовича «Іслам у Східній Європі: традиція поміркованості», адже для Мухаммада Асада ідея поміркованості була фундаментальним концептом.
Під час презентації Михайло Якубович зазначив: «У його (Мухаммада Асада — ред) тлумаченнях Корану, у присвячених ісламському праву працях постійно зустрічаємо думку про те, що ісламська поміркованість — це один з базових принципів ісламу».
