Міжнародний форум книговидавців і книжковий ярмарок у Львові справедливо вважають головним культурним фестивалем країни. Адже крім ознайомлення з книгами сотень видавництв, які представлені на стендах, відвідувачі протягом п’яти днів мають змогу взяти участь у безлічі заходів, зокрема презентацій, «круглих столів», перформансів, диспутів, які проводяться на десятках майданчиків.
Цьогорічний «26 BookForum» — не виняток. Уже традиційно захід зацікавив не тільки представників різних читацьких кіл, літературознавців, критиків і літераторів, а й представників науки, діячів культури.
Однією з яскравих подій «26 BookForum» стала презентація унікального видання «Мости взаєморозуміння у балканських літературах».
Плід співпраці двох учених з України й Азербайджану представлено відвідувачам і співробітникам Львівського меморіального музею «Дім Франка», а також презентовано у Національному університеті імені І.Франка студентам, аспірантам і викладачам.
В університеті захід модерувала доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Алла Татаренко. І це не дивно, адже вона — не тільки автор передмови до дослідження, а й автор ідеї цієї праці.
Автори книги, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Львівського музею Івана Франка («Дім Франка») Соломія Вівчар і азербайджанський історик, політолог, релігієзнавець і публіцист Теймур Атаєв, ознайомили присутніх з виданням, розповіли про особливості спільної роботи над ним, розкрили основну ідею, яка їх надихнула на співпрацю.
У дослідженні автори запропонували літературознавчо-філософський аналіз творів письменників балканських країн.
Історично склалося, що з початку розділу Римської імперії у кінці IV століття і до новітніх часів складне переплетення етносів, культур, традицій і релігій у цьому регіоні було інструментом геополітичних претензій і спекуляцій, які були причиною воєн, як локальних, так і світових.
Саме у цьому регіоні сучасники стали свідками Хорватської, Боснійської і Косівської воєн, конфлікту у Македонії.
Природно, що все це відобразилося у творах мистецтва балканських авторів, зокрема у літературі.
Об’єктом дослідження авторів стали такі письменники, як Іво Андрич, Меша Селімович, Момо Капор, Милорад Павич, Мілєнко Єргович, Джевад Карахасан.
Поле єднання цих прекрасних майстрів слова співавтори книги «Мости взаєморозуміння у балканських літературах» бачать у їх бажанні продемонструвати, наскільки люди між собою схожі, незалежно від національності і віросповідання.
Особистість в умовах війни, збереження у людині людського — у нелюдських умовах, тема ворожнечі і примирення, гріха і прощення, важливість загальнолюдських цінностей стають тією основою, тим кістяком, який обростає плоттю творів письменників Балкан.
«Такі поняття як щастя, любов, щирість, дружба практично у всіх світових мовах мають однакове значення, — зазначають автори книги. — Однак чи не заважаємо ми самі собі на шляху назустріч один одному? Чи не керують іноді нами штампи, стереотипи або свідома дезінформація з різних сторін?»
Саме ці й інші моменти розглядають Т. Атаєв і С. Вівчар, аналізуючи художні твори письменників з південно-східної Європи.
Як зазначалося під час презентацій, автори дослідження — представники культур і ментальностей, що формувалися під впливом здавалося б різних традицій і культур, етнічних і релігійних (Україна — здебільшого християнська країна, Азербайджан — мусульманська), але відмінності у віросповіданні і національне коріння не завадили їм підійти до розкриття цієї теми з однакових позицій.
Мабуть, тому у назві спільної роботи фігурує визначення «міст». Йдеться і про ідею, яку вклав знаменитий Іво Андрич у це поняття, і про шляхи до загального взаєморозуміння.
Як зазначалося під час презентацій, актуальність цієї теми важко переоцінити, зокрема, для України, яка є домом для представників більш ніж ста народностей.
На презентаціях видання були присутні представники азербайджанської діаспори, зокрема член правління РАУ (Ради Азербайджанців України) Шахріяр Маггерамов, а також глава ДУМУ «Умма» Олег Гузик; глава Українського центру ісламознавчих досліджень, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов; президент Ліги мусульманок України Ольга Фриндак; український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», перекладач смислів Корану українською мовою з мови послання Михайло Якубович; директор Львівського Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Амін Аль-Касем і імам мечеті Мурат Сулейманов; представники Всеукраїнської асоціації «Альраід».
«26 BookForum» реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Його організаторами є «Форум видавців», Український інститут книги, Львівська міська рада, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, Українська бібліотечна асоціація.
Про авторів:
Соломія Вівчар — кандидат філологічних наук, старший науковий працівник Львівського музею Івана Франка («Дім Франка»). Авторка дослідження «Українські просвітителі та іслам» (результат наукових розвідок Соломії Вівчар, який підтверджує, що мусульманство ніколи не було чужим українській культурі, а навіть дуже близьким і до нього завжди був інтерес, починаючи з часів Київської Русі і до наших днів). Дослідниця мусульманських мотивів у творчості видатних українських письменників минулого (Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Івана Франка, Агатангела Кримського, Михайла Коцюбинського) і сучасності. Бере участь у роботі щорічних Міжнародних літніх шкіл ісламознавства, які організовує і проводить Український Центр ісламознавчих досліджень (УЦІД) за підтримки Всеукраїнської асоціації «Альраід» і Духовного управління мусульман України «Умма». Завдяки її співпраці з ліванським письменником і перекладачем Імадеддіном Раєфом арабомовному читачеві надана можливість зануритися у твори Івана Франка і Лесі Українки.
Теймур Октай огли Атаєв — азербайджанський історик, релігієзнавець і публіцист. Автор 5 книг і близько 1000 статей. Український читач знайомий з книгами Теймура Атаєва «Іслам в Україні: минуле, сучасне, майбутнє» російською мовою і українським перекладом раніше виданого дослідження «З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії» (книги видані за сприяння ОС «Всеукраїнська асоціація «Альраід»), «Світсько-релігійний тандем у геополітиці або глобалізаційне місіонерство; історія та сучасність», «Краса та гармонія в ісламі як прояв божественності акту творіння». У своїх дослідженнях він торкається проблем геополітики, історії, релігії, літератури, мистецтва. Учасник кількох Міжнародних літніх шкіл ісламознавства, організованих УЦІД. У 2009 році здійснив хадж до Мекки.
