«Дуже важко бути журналістом, не знаючи про таку особистість» — враження від презентації українських перекладів книг Мухаммада Асада

26.11.2019
Оцініть статтю: 
(40 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

20 листопада в Києві відбулася презентація перекладів книг видатного ісламського мислителя, письменника, журналіста Мухаммада Асада. Подія в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, що її організували та провели Український центр ісламознавчих досліджень (УЦІД), Ісламський культурний центр ім. Мухаммада Асада (Львів), зацікавила не тільки науковців — релігієзнавців, політологів, філософів — та студентську молодь. Серед присутніх були дипломати країн ісламського світу: Надзвичайний і повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан в Україні Захід Мубашир Шейх, представник Посольства Республіки Ірак в Києві пан Кассем Кхудер, радниця Посольства Малайзії пані Азра Фірзадх Асангані, Перший секретар Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні пан Мангал Бісміллаг, дипломатичні представники Індонезії та інших країн. 

Зі словами вітання до присутніх звернувся в. о. директора Інституту журналістики КНУ, доктор наук, очільник кафедри соціальних комунікацій Віталій Корнєєв. Він зізнався, що навіть не підозрював, що ця подія в Інституті журналістики за числом високоповажних представників виграє в Інституту міжнародних відносин «вперед і надовго». Це говорить не тільки про її важливість, а й про значущість постаті Мухаммада Асада для багатьох країн і для нас, бо він народився в Україні. Адже його ідеї, мистецькі, філософські, літературні погляди дотепер актуальні. 

Голова Українського центру ісламознавчих досліджень Саід Ісмагілов подякував усім за цікавість до книг Мухаммада Асада — людини, про яку ще мало знають в Україні, але дуже багато знають і яку поважають у багатьох країнах — від Австрії до Пакистану, й нагадав:

— Людина, що народилася й провела дитинство у Львові, що була фактично плодом західноукраїнської культури, в Україні, на жаль, дуже мало відома. Але ця людина була не просто журналістом, не просто перекладачем — це був мислитель, дуже потужна постать свого часу. Варто згадати, що Мухаммад Асад переклав Священний Коран англійською мовою з мови оригіналу, арабської; він займався політичною, науковою діяльністю — тобто людина дуже широкого кругозору, але в нас про Мухаммада Асада знають дуже мало. Тому, коли було створено Український центр ісламознавчих досліджень, ми вирішили, що треба висвітлювати як історію Ісламу в Україні, так і видатні постаті, що належать Україні та українській культурі — щоб їхні труди, їхні ідеї були відомі в Україні. І задля цього ми вирішили популяризувати труди Мухаммада Асада й провели кілька заходів.

Саід Ісмагілов нагадав про організовану 2013 року конференцію, присвячену Мухаммадові Асадові. На ній, зокрема, виступив з доповіддю Посол Австрії, зазначивши, що Австрія також уважає Мухаммада Асада за свого наукового діяча, бо коли він народився у Львові, місто належало Австро-Угорській імперії. 

Керівник УЦІД також нагадав, що вдалося перекласти статті Мухаммада Асада й видати 2013 року збірку «Випереджаючи свій час». Після цього мусульманська громада Львова вирішила вшанувати його пам’ять: ісламський культурний центр, відкритий у цьому місті 2015 року, названо іменем Мухаммада Асада.

За словами Саіда Ісмагілова, у 2016 році здійснено переклад українською найвідомішої після перекладу Корану роботи Асада — «Шлях до Мекки», а 2019 року вийшов друком переклад книги «Духовне повернення». Першу ніколи не перекладали ні українською, ні російською мовами, й це — предмет особливої гордости УЦІД. Обидві книги та інші праці презентували на заході.

Модератор зустрічі, представник Ісламського культурного центру Києва, журналіст Ділявер Саідахметов зауважив, що Мухаммад Асад як журналіст відвідав багато мусульманських країн, глибоко занурювався в їхнє життя, тому його нариси відрізняються не тільки надзвичайним журналістським хистом, документальністю, а й глибоким розумінням культури й традицій ісламського світу:

— Мухаммад Асад описав життя тодішніх Туреччини, Афганістану, Іраку, Ірану, Сирії, Узбекистану, Туркменістану та безлічі інших країн, але для однієї з країн він, безумовно, є дуже особливою постаттю, бо долучився до створення цієї країни й був людиною, що отримала паспорт номер один. Ця країна називається Пакистан, — нагадав пан Ділявер, запросивши до слова Надзвичайного і Повноважного Посла Ісламської Республіки Пакистан в Україні Західа Мубашира Шейха.

Пан Посол заявив, що можливість говорити про одного з найкращих мусульман XX століття, Мухаммада Асада, вважає за привілей. Факт народження Асада в Україні, за його словами, міцно пов’язує Пакистан з Україною. Він згадав про сім книг мислителя та багато інших праць і висловив сподівання, що всі вони також будуть перекладені українською мовою.

— Я мусульманин з народження, а він — навернений мусульманин. І це чудово, що такі видатні інтелектуали обирають Іслам, — заявив пан Посол.

Захід Мубашир Шейх ознайомив присутніх з подробицями біографії Асада, нагадавши, що той народився в юдейській родині (перше ім’я Асада — Леопольд Вайс; його дід був рабин із Чернівців — представник шанованої рабинської династії, що налічувала кілька поколінь. — Ред.), з дитинства знав десяток мов, зокрема арамейську, і в підлітковому віці вже дискутував із юдейськими богословами, але не міг задовольнити своїх духовних пошуків.

— Коли він у подорожах досяг Аравії, там саме керував засновник династії Ібн Сауд — і він став такий близьким до короля, що самі араби його почали називати «Леопольд Аравійський». 1932 року він поїхав до [Британської] Індії, і, бувши великим мислителем і поетом, потоваришував з великим мислителем і поетом Мухаммадом Ікбалом, що виношував ідею незалежности Пакистану. Ікбал запросив його долучитися до створення незалежної мусульманської країни, але він мусив вернутися до Аравії. Батьки Асада були заарештовані нацистами та вбиті 1939 року, а його самого заарештували британці за участь у пакистанському русі. І навіть попри ув’язнення він не припинив працю — саме йому видали найперший паспорт Пакистану після проголошення незалежности, призначивши очільником Департаменту ісламських справ. Він брав участь у створенні Конституції Пакистану в 1949 році, потім почав працювати в МЗС. Від 1952-го був представником Пакистану в ООН — до 1954 року. Він не припиняв письменницької праці: писав книги, зокрема релігійні. Його переклад Корану англійською мовою вважають за один з найкращих. Серед його праць — «Неромантичний Схід», «Іслам між сходом і заходом», автобіографія «Шлях до Мекки». Він переклав англійською один із шести основних суннітських збірників хадисів (Кутуб ас-ситта), «Сахіх» Аль-Бухарі, та інші хадиси <...> Він мав незалежний розум, працював над незалежністю Пакистану <...>, й недарма одна з площ у Відні біля офісу ООН названа на його честь — таким чином люди визнали його внесок у розвиток незалежної думки. Я радий бачити на його Батьківщині, в Україні, свободу віросповідання. Мені сподобалося, що під час посту в Рамадан нас привітали юдейські та християнські лідери — таке не часто побачиш у Пакистані, — зауважив пан Посол.

У презентації взяв участь відомий український сходознавець, керівник Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія», автор першого прямого перекладу Священного Корану українською мовою Михайло Якубович. Він розповів про обидві книги, історію їх створення та висловив надію, що друга, завершальна, частина мемуарів Мухаммада Асада, що побачила світ зусиллями перекладача Юрія Косенка та видавця (УЦІД. — Ред.) буде нітрохи не менш цікавою для читачів (див. матеріал «Духовне повернення» львів’янина Мухаммада Асада» на сайті «Іслам в Україні». — Ред.).

Подію вшанував своєю присутністю Юрій Кочубей — старійшина українського дипкорпусу, літературознавець, перекладач, Надзвичайний і Повноважний Посол України, що свого часу очолював посольства України в кількох країнах світу й багато років обіймав посади заступника Генерального директора ЮНЕСКО в Парижі, Постійного представника ЮНЕСКО при ООН та Спеціалізованих установ ООН у Женеві, Постійного представника України при ЮНЕСКО; почесний доктор Дипломатичної академії України при МЗС України. Він поділився своїми враженнями від заходу:

— Я вважаю, що цей захід справді дуже цікавий і корисний для майбутніх журналістів, дипломатів, тому що наша система навчання і в школі, і у вишах все-таки є європоцентричною. Ми більше знаємо й про історію, і про літературу Європи та Сполучених Штатів, тобто, західного світу. А що стосується світу Півдня і Сходу, мусульманських країн — Іран, той же Пакистан, — то тут наші знання дуже обмежені. У школі <...> вивчали історію Стародавнього Сходу, ви пам’ятаєте. І це правильно, так і треба, але сучасний Схід, де відбуваються такі важливі процеси, які мають вплив на весь світ, де можуть виникати й виникають війни з тяжкими наслідками — про це у нас мало хто знає. Те саме про релігії таких регіонів, як Близький та Середній Схід, де панує Іслам. Північна Африка, Пакистан — це теж мусульманська країна, утім, як і Індія, яка є однією з великих мусульманських країн за кількістю послідовників Ісламу, хоча це не релігійна держава. Тобто це дуже-дуже корисно, щоб наші студенти, особливо журналісти-міжнародники в цьому всьому могли розбиратися, доходити якихось висновків, формувати свою думку. Тому повторю, це дуже важливо й корисно, що ми познайомили [присутніх] на цьому заході з такою фігурою, як Мухаммад Асад, який до того ж є уродженцем України, зі Львова. Тим більше цікаво, що й у нас є персонажі, відомі в мусульманському світі, де навіть не завжди знають, що він саме з України. І тому такими заходами, як цей, організований та проведений Українським центром ісламознавчих досліджень, ми робимо ці імена відомими в Україні й нагадуємо світові про визначних українців, — сказав Юрій Кочубей, побажавши, щоб організатори влаштовували ще більше заходів, залучаючи спеціалістів, які могли б ще більше розповісти про діяльність Мухаммада Асада — дипломатичну, літературну, наукову.

Презентація справила добре враження й на студентів вишу. Ось, що каже студентка другого курсу медіапродюсування Інституту журналістики Тетяна Кулик:

— Мені надзвичайно цікавим здалося те, що Мухаммад Асад був і ще й асистентом режисера Фрідріха Вільгельма Мурнау — видатного майстра кіноекспресіонізму. Це мені дуже близьке, бо я займаюся кіно. І дуже дивно, що в нас не говорять про таку постать, що є мультикультурна, мультинаціональна та, якщо можна сказати, мультигалузева, бо в її досвіді — і політична діяльність, і кіно, і література. Цікаво було почути про людину, яка тут була, пов’язана з цією землею. Мені здається, дуже важко бути журналістом, не знаючи про таких особистостей у журналістиці. По-друге, думаю, що прочитавши цей матеріал («Шлях до Мекки» та «Духовне повернення». — Ред.), якось покращуєш себе в контексті журналістики, зокрема політичної журналістики.

Презентація була досить цікавою, — каже її сокурсниця Філадельфія Вайсер:

— Досить цікаво послухати спікерів не лише українських, а й іноземних. До того ж було дуже приємно, що всі в залі знали англійську, й не виникало труднощів із перекладом. Мені дуже сподобалося, що я здобула багато нових знань про культуру, яка зовсім відмінна від української. При тому людина, про яку йшлося, була також українцем. І дуже цікаво, як в одній людині переплітаються різні культури, враховуючи, що Мухаммад Асад був євреєм за походженням і юдейським вихованням, і взагалі був онуком рабина. У мене також є єврейські корені, й тому я слухала історію його життя й діяльности, духовних пошуків з захопленням. Приємно, що люди приїхали сюди, в Інститут журналістики, з таких різних країн і розповідають українцям про видатних українців, яких знають у всьому світі, але про яких мало говорять в Україні.

Нагадаємо, «Іслам в Україні» анонсував презентацію книг «Шлях до Мекки» та «Духовне повернення» визначного львів’янина — Мухаммада Асада.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.