За ініціативи і підтримки Департаменту культури КМДА 9–10 листопада 2020 року у приміщенні телевізійної студії «Фабрика 69» відбувся Перший Київський Форум толерантності (міжетнічна та міжконфесійна платформи).
Метою проведення заходу є створення умов для об’єднання і консолідації всіх етнічних громад і конфесій, що проживають на території столиці, у їх громадській і суспільній діяльності задля миру і благополуччя шляхом синергії усіх національних культур і вірувань, а основне завдання — обговорення питань толерантності, міжетнічних і міжконфесійних відносин.
Основним гаслом Форуму було обрано таке: «Міжконфесійна та міжетнічна толерантність — запорука стабільного розвитку».
Форум проводився у змішаному режимі: частина учасників виступали з телевізійної студії «Фабрика 69», частина спікерів й учасники обговорень взяли участь в онлайн-обговоренні.
Усіх учасників Форуму з початком роботи привітала директор Департаменту культури КМДА Діана Попова, яка наголосила, що столиця України Київ є найбільш толерантним містом, у якому вільно і мирно співіснують люди-представники різних етносів, які сповідують різні релігії, і столична влада докладає всіх зусиль для того, щоб усі церкви, релігійні спільноти й об’єднання національних меншин мали можливості для безперешкодного розвитку і ефективного здійснення своєї діяльності.
З метою уникнення звинувачень в упередженості чи в більших/менших симпатіях до представників тієї чи іншої церкви або релігійної громади, того чи іншого культурно-національного товариства черговість виступів, надання слова при обговореннях організатори визначали у тій послідовності, у якій було подано заявки на участь у Форумі. На цьому окремо наголосив модератор заходу Андрій Юраш, завідувач відділу з питань релігій та забезпечення права громадян на свободу світогляду та віросповідань Секретаріату Кабінету міністрів України.
Серед спікерів міжконфесійної і міжетнічної платформ — представники Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань, переважної більшості основних церков, релігійних організацій і національно-культурних товариств, що діють в Україні. Зокрема Православної церкви України (ПЦУ), Громад Прогресивного Іудаїзму, Української Православної Церкви, Апостольської Церкви «Християнська Екклесія», Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня, Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, Українського Біблійного Товариства, Української Греко-Католицької церкви; представники Єврейської Конфедерації України, Об‘єднання незалежних церков та місій євангельських християн-баптистів України, Всеукраїнського конгресу іудейських громад, Української Церкви Християн Віри Євангельської (п’ятидесятники) та ін.
У роботі Форуму взяли участь представники мусульманських спільнот і національно-культурних товариств народів, що традиційно сповідують іслам. Зокрема муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов; голова ГО «Кримська родина» Аніфе Куртсеітова; голова Африканської Ради в Україні Ісса Садіо Діалло; голова Мусульманської релігійної громади «Ішиг» (Світло) Абульфаз Гасимов; голова Асамблеї національностей України Ровшан Тагієв; голова Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва Гурбан Аббасов; голова Об’єднаної діаспори азербайджанців України Хікмет Джавадов й інші особи.
Також до роботи Форуму долучилися авторитетні науковці України, викладачі провідних університетів, вчені-співробітники науково-дослідних установ.
Запрошений як один з основних спікерів муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов ознайомив присутніх з досвідом мусульман України в сфері міжрелігійного діалогу на прикладі ДУМУ «Умма».
Крім того, шейх Саід наголосив на значущості Форуму, оскільки, на його думку, у Києві досі бракувало такого майданчика для проведення діалогу між представниками різних конфесій, під час якого вони могли б виокремити певні проблеми, зрозуміти їх витоки й знайти шляхи вирішення.
У своїй промові муфтій звернув увагу на те, що в Україні спостерігаємо надзвичайно високий рівень культури толерантності і взаємоповаги.
«Україна відрізняється високим рівнем міжрелігійної толерантності, — зауважив пан Ісмагілов. — Представники різних конфесій не конфліктують між собою, а намагаються знаходити спільну дію, спільну мову, разом обговорювати різні питання і звертатися до влади з різними ініціативами і питаннями».
Також шейх Саід зазначив, що традиційно релігійні інституції в Україні мають дуже високий рівень довіри в суспільстві, який, на думку, пана муфтія, спонукає релігійних діячів до великої відповідальності і намагання виправдати очікування і сподівання українців.
Саід Ісмагілов вважає, що церкви і релігійні організації повинні відстоювати ті цінності, які сповідують українці.
«Церкви мають стояти на захисті національних інтересів, на захисті національної єдності, на захисті моралі, на захисті миру, толерантності і взаємоповаги у суспільстві, — наголосив духовний лідер мусульман України. — Це — наш обов’язок!»
Як зазначив Саід Ісмагілов, попри радянську пропаганду атеїзму й антирелігійну політику, яка десятиліттями реалізовувалася у СРСР, радянській ідеології не вдалося стерти зі свідомості людей віру і релігійність. Прикладом, на думку пана Ісмагілова, є Україна, у якій бурхливо відроджуються і розвиваються релігійні організації.
Торкнувся духовний лідер українських мусульман і теми сплеску ісламофобії в західному світі й акцентував увагу на протидії імпорту в Україну антиісламських настроїв.
Як зазначив пан Ісмагілов, усі негаразди, проблеми, конфлікти, терористичні загрози і прояви екстремізму, які, на жаль, ми спостерігаємо у Європі, не повинні перейти у реалії України.
«…Ми повинні зберігати наш унікальний мир, унікальну взаємоповагу і разом захищати національні інтереси, будувати щасливе майбутнє нашої держави… Нам потрібно робити все, що ми можемо зробити для діалогу між державою і релігійними інституціями», — зауважив муфтій ДУМУ «Умма».
Шейх Саід вже вкотре висловив побажання, щоб держава в діалозі з церквами і релігійними організаціями демонструвала рівне ставлення до всіх їх представників.
Зокрема пан муфтій зазначив, що існує необхідність у забезпеченні ефективності комунікацій влади з релігійними організаціями в Україні, зокрема у розробці і реалізації дієвої державної політики міжрелігійного діалогу державних інституцій з усіма організаціями, а не лише тими, які входять до складу Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій (ВРЦіРО).
