Не тільки мусульман Запоріжжя, але й городян-представників інших світоглядів — керівників громадських організацій, викладачів університетів, директора запорізького Департаменту культури Владислава Мороко, проректора ЗНУ з наукової роботи Геннадія Васильчука — було запрошено на вечір «Мухаммад — милість для світів», що відбувся в Запорізькій обласній філармонії ім.Глінки 25 січня. Окрім імама мечеті ІКЦ Мухамеда Мамутова, перед гостями виступив муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов, який приїхав з Києва.
Життєписи людей, що змінили світ, потрібно знати заради підвищення рівня загальної ерудованості, незалежно від конфесійної приналежності людини. Пророк Мухамед, мир йому і благословення, був і залишається одним з найвидатніших діячів в історії людства, і це неодноразово визнавали представники західної, християнської цивілізації.
Наприклад, у 1935 році Верховний суд США визнав Мухамеда найбільшим уособленням справедливості і правосуддя, а професор Единбурзького університету Вільям Монтгомері Уотт (помер нещодавно), який присвятив своє наукове життя спробам пояснити генезу ісламу і вплив цієї релігії на розвиток людства, писав: «В ім'я своїх переконань Мухамед був готовий до будь-яких мук. Будучи лідером, він мав врівноважений і стійкий характер. Високо цінував людей і поважав їх. Його успіхи є доказом величі його особистості, яка забезпечує успіх і його справі. Можливе звинувачення його в шарлатанстві було б не виходом, а безвихіддю. Заходу не відома більш гідна особистість».
Пророк Мухамед дійсно поважав кожну людину, незалежно від світогляду, національності, родоводу. Пан Мамутов нагадав усім відомий хадис про те, як Пророк, мир йому і благословення, виявив повагу до похоронної процесії, що проходила повз нього. Сподвижники уточнили: «О посланцю Всевишнього, але ж покійний був іудеєм!» «А хіба він не людина?» — давав словесну відсіч Пророк.
Не залишили поза увагою й недавні події в Парижі. Саід Ісмагілов розповів, як насправді потрібно реагувати на подібні неосвічені глузування — просвітою доброзичливою (як це робив за свого життя сам Пророк), а не агресивною. Він також пояснив відмінності між «свободою слова» і «вседозволеністю», звернувши увагу вірян на те, що відсутність заборон, обмежень, стримувальних начал є недопустимою не лише для карикатуристів, але насамперед для мусульман.
Адже останній Посланець, мир йому і благословення, ніколи не вдавався до образ іншої людини, навіть після нмагань образити його, адже він усвідомлював, що, замкнувши коло ненависті і відповівши образою на образу, він назавжди (або, принаймні, надовго) втратить можливість достукатися до серця кривдника і донести до нього своє послання. Не дарма ж Всевишній говорить, що Він послав свого Пророка як «милість для світів» — не «милість для мусульман», не «милість для тих, хто вірить у будь-що», не «милість для певного народу чи окремої цивілізації» — для всіх.
Щоб зробити захід приємним і незабутнім і для маленьких мусульман, їм роздали солодкі подарунки в кінці вечора.
Власкор
