22 січня Україна відзначила 99-ту річницю Дня Соборності. Саме в цей день 1919 року був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. А 100 років тому 22 січня відбулось ухвалення УЦР Четвертого Універсалу.
Вже давно нікому не треба пояснювати, чому представники різних етнічних груп, які проживають в Україні, називають себе «українцями» — йдеться не про національність, а про громадянство, самовідчуття кожного жителя країни як частки держави. Тому День Соборності України відзначали всі громадяни, які цінують її незалежність та єдність.
— Соборність символізує собою єдність. І нам знову потрібно боротися за єдність України — як територіальну, так і духовну. Щоб усі народи в Україні відчували себе українцями, були українцями й жили, як українці. Тож зі святом Соборності, з єдністю нас, Україно! — йдеться у відеозверненні муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» шейха Саіда Ісмагілова з нагоди свята.
Нагадаємо, Акт злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до консолідації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, Акт Соборності надав завершеної форми самостійній Українській державі, сприяв подоланню рудиментів федералізму в ментальності національної політичної еліти.
Об’єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави (УНР та ЗУНР) потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії.
Важливим є й факт легітимності завершального соборницького процесу, який передував Акту злуки. Ініціатори об’єднавчого руху — Українська національна рада та Директорія УНР — ще 1 грудня 1918 року уклали Предвступний договір про наміри об’єднати населення і території обох утворень в одній державі.
У січні 1919 року Українська національна рада у Станиславі (з 1962 року — Івано-Франківськ) ухвалила злуку і надала повноваження своїй делегації завершити оформлення об’єднання двох держав, яке було ухвалено Трудовим конгресом.
Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українського народу. Свідченням того стали січневі події 1939 року у Карпатській Україні — перше офіційне святкування свята Соборності, а також січневі події 1990 року, коли крізь ідеологічні лещата радянського режиму ця пам’ять вибухнула енергією інтелігенції і виструнчилась живим людським ланцюгом, єднаючи Київ і Львів, Схід і Захід України.
