Окупаційна влада РФ грубо порушує свободу совісті і віросповідання на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, переслідуючи вірян усіх конфесій і віросповідань, крім парафіян церков Московського патріархату.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив у четвер, 22 серпня 2019 року, тимчасовий повірений України при ООН Юрій Вітренко під час засідання Ради Безпеки ООН за формулою Арріа щодо захисту релігійних меншин в умовах збройних конфліктів.
«Російська агресія проти моєї країни і тимчасова окупація частин української території, що тривають, супроводжуються систематичною дискримінацією, переслідуваннями і катуванням, які грубо порушують права українських громадян на релігійному ґрунті», — заявив пан Вітренко, звертаючись до присутніх.
За словами українського дипломата, окупаційна влада розгорнула «широку кампанію утисків проти українців на ґрунті їхніх релігійних переконань».
Юрій Вітренко процитував висновки моніторингової місії ООН з прав людини щодо України, у яких, зокрема, йдеться, що «всі віросповідання, крім Православної церкви Московського патріархату, схоже, піддаються тиску озброєних груп, переслідуванню, затриманням кліриків і парафіян, а також захопленням церковної власності».
«Російська окупаційна влада на Донбасі навіть винайшла так звану «легалізацію», яка — за зразком російської — передбачає переєстрацію всіх релігійних організацій, крім Православної церкви Московського патріархату», — пояснив він.
Пан Вітренко додав, що через такі незаконні вимоги понад 1000 релігійних груп, визнаних українським законодавством, не можуть продовжувати діяльність на тимчасово окупованих територіях.
«У Криму звіт моніторингової місії ООН з прав людини за 2017 рік зазначає, що перед окупацію півострова у 2014 році, на його території існували 2 083 релігійні організації; станом на вересень 2017 пережили кампанію утисків лише 722», — зазначив дипломат.
Юрій Вітренко зауважив, що за останні роки ситуація лише погіршилася. Масштабні рейди окупаційної влади проти мусульман-кримських татар спричинили десятки арештів і затримань невинних людей за сфальшованими звинуваченнями.
Крім того, постійних утисків зазнає Православна церква України.
У березні цього року окупаційна влада РФ затримала лідера української православної громади Криму Архієпископа Сімферопольського і Кримського Климента, висунувши йому вигадані звинувачення.
У квітні цього року росіяни ініціювали експропріацію останньої української церкви у Криму, а менш як місяць тому, навіть сплюндрували її приміщення.
«Ми вимагаємо від Російської Федерації негайного припинення всіх актів релігійної дискримінації проти осіб, груп осіб чи інституцій на окупованих територіях, відновлення їх прав, включно з правами на власність; притягнення до відповідальності осіб, причетних до вчинення порушень», — заявив дипломат.
За словами пана Вітренка, вчинивши так, Росія зробить свій внесок у поліпшення безпеки людей-представників релігійних меншин у зонах збройних конфліктів у світі.
Він також нагадав, що одним з головних пріоритетів політики України і надалі залишатиметься гарантування фундаментальної свободи совісті і віросповідання для всіх своїх громадян.
Нагадаємо, Генеральна Асамблея ООН цього року проголосила 22 серпня Міжнародним днем вшанування жертв насильства за релігійною ознакою.
З цієї нагоди в українській столиці у четвер, 22 серпня 2019 року, відбулося засідання «Круглого столу» «Ні» переслідуванням і насильству за релігійною ознакою!», під час якого муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов висловив занепокоєння щодо переслідувань вірян у світі, зокрема і мусульман, які потерпають від жорсткої політики влади Китаю, М’янми й інших країн, у яких фіксуються випадки вбивств мусульман, утиски і репресії послідовників ісламу.
Муфтій згадав і Росію, політика якої після окупації Криму і частини територій Донбасу спрямована на ущемлення прав і свобод мешканців цих територій — українських мусульман і представників інших, здебільшого протестантських конфесій, які зазнають утисків.
Довідково: засідання Ради Безпеки ООН за формулою Арріа проводяться за ініціативою делегацій держав-членів РБ ООН з метою надання членам Ради інформації з того чи іншого питання від широкого кола учасників, які зазвичай позбавлені можливості бути заслуханими у ході формальних засідань Ради Безпеки.
Такі засідання можуть проводитися у закритому (за участю лише членів РБ ООН) і відкритому (для усіх держав-членів ООН) форматах і дозволяють їх учасникам вести прямий діалог з представниками урядів, міжнародних організацій і недержавними акторами з широкого кола питань порядку денного Ради.
