Студент третього курсу Маріупольського державного університету Гусейн Абдуллаєв потрапив у полон до окупантів 17 березня під час спроби залишити місто. Майже місяць його піддавали жорстоким тортурам, щоб вибити зізнання в тому, що він служить у батальйоні «Азов».
Про це повідомила український омбудсмен Людмила Денісова.
Гусейна Абдуллаєва затримали на одному з блокпостів неподалік Бердянська, роздягнули до спіднього, щоб знайти татуювання. Потім його відвезли до СІЗО.
Абдуллаєв розповідає, що не раз наголошував російським солдатам, що він громадянин Азербайджану та навіть показував документи. Але окупанти не лишали спроб вибити з нього «правду». Хлопця катували електричним струмом 6 днів, щоб зізнався, що має стосунок до батальйону «Азов».
Він чув крики з інших камер, де катували людей. Були також звуки пострілів. Катування електричним струмом припинили аж за 5–6 днів до того, як домовилися про його звільнення, але не припиняли жорстокі побиття.
«Терор, жорстоке та принизливе поводження з мирними жителями на окупованих територіях — це воєнний злочин, визначений Статутом Міжнародного військового трибуналу та Римським статутом Міжнародного кримінального суду, та порушення норм Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Закликаю Комісію ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення РФ в Україну врахувати ці факти військових злочинів та порушень прав людини РФ в Україні», — йдеться в повідомленні Уповноваженої з прав людини.
Азербайджанський студент із Маріуполя розповів провідному порталу новин Азербайджану Media.az, що роблять росіяни з тими, хто намагався покинути місто.
Цитати з інтерв'ю Абдулаєва наводить на своїй фейсбук-сторінці Юрій Бутусов:
— Скільки днів ви були у полоні?
— Взагалі я там був 25 днів. Вони мене посадили та зав'язали руки. Стали ставити питання, спочатку чинили моральний тиск, намагаючись змусити мене зізнатися, що я солдат полку «Азов». Я наполягав, що я студент. Вони стали мені погрожувати, що як я не хочу говорити по-доброму, то буде погано. Вони приєднали апарат до пальців моїх ніг і почали робити болючі розряди струмом. Вони хотіли, щоб я зізнався, що військовий. Але я не мав що сказати: я їм не брехав, адже я просто студент…
— Як часто вас катували?
— Щодня. 21 березня у мене був день народження, й мене цілий день катували. Катування припинили аж за 5–6 днів до того, як досягли домовлености, й мене відпустили. Більше не пускали розряди струму, але продовжували бити… Як правило, били по 10–15 людей одразу. Але це не найстрашніше, електричного струму я боявся більше. Як правило, тортури струмом тривали 20–30 хвилин, а били по годині. Катування повторювали тричі на день. Було, що я непритомнів — на мене виливали холодну воду та знущалися далі.
— Скільки вас було в камері?
— Зі мною разом у полоні опинилися Сергій Назаров — майор ДСНС Маріуполя, Едік Кростов — робітник одного з заводів, Олексій Лустов — волонтер.
— Як поводилися з ними?
— Над ними знущалися ще гірше. Особливо над волонтером. Через те, що хлопець мав татуювання на нозі, вони його побили так, що нога сильно розпухла. Він мав проблеми з серцем, почався напад, я намагався йому допомогти, і після того мене побили ще більше. Як правило, вони не били по обличчю, але чомусь на Едіка Ростова це не поширювалося. Коли ми побачили [його], на ньому не було живого місця. А через тіло Сергія Назарова постійно пускали струм і знімали на відео.
— А вам щось відомо про долю тих, хто був з вами в одній камері?
— До мене відпустили Едіка Ростова, його відвезли до Криму. Так нам сказали. Я не знаю точно, чи це правда, чи ні. Можливо, його й убили. Я не вірю, що їх лишать живими… Знаєте, я чув, як вони катували людей з інших камер: бідні кричали від болю, а потім їх просто розстрілювали. Залягала тиша.
— В Азербайджан не плануєте повернутися?
— Незабаром я планую поїхати на Батьківщину.
— Чи продовжите освіту в Азербайджані?
— Я бажаю, щоб Україна виграла війну. Якщо так станеться, я повернуся та продовжу своє навчання в Маріуполі.
Нагадаємо, практично в кожному випадку успішних «зелених коридорів» повідомляють, що росіяни на своїх блокпостах роздягають та обшукують чоловіків, перевіряють мобільні телефони та шукають інші ознаки, що їх окупанти вважають за прикмети військових чи патріотів України. Потім цих людей забирають — тепер відомо, з якою метою.
