Перший випуск слухачів курсів розпису хною ознаменувався інсценуванням весільного обряду

Нареченій наносять весільні орнаменти хною
Мамут Чурлу і Рустем Скібін вручають диплом учасниці «Школи кримськотатарського розпису хною»
Дядько нареченої танцює зі свахою
Ніч хни
Святковою хусткою нареченій покривають голову
Світильники, що символізують молодят
25.11.2015
Оцініть статтю: 
(335 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві кримські татари показали весільний обряд «Ніч хни», який проводився в Криму на початку ХХ століття. Цим заходом ознаменувався перший випуск слухачів «Школи кримськотатарського розпису хною», яка була відкрита творчою командою Центру культури та ремесел «Тамга» спільно з проектом «Кримський стиль».

Про це пише агентство QHA. У повідомленні йдеться про те, що школа працювала протягом трьох днів з 19 по 21 листопада. Навчитися тонкощів техніки розпису хною приїхали учасники з Києва, Сімферополя та Львова, що свідчить про великий інтерес українців до кримськотатарських традицій і культури.

У день відкриття школи заслужений художник України, автор проекту «Кримський стиль», дослідник художньої символіки орнаментів кримськотатарської вишивки Мамут Чурлу ознайомив студентів з символікою традиційного кримськотатарського орнаменту і його історією:
Орнамент це мова. Був час, коли ми про це не знали. Коли після депортації ми приїхали в Крим, наша культура була повністю зруйнована. З чого ми починали? Ми просто копіювали у нас було завдання відновити свою культуру, ми збирали матеріали з вишивки, фотографували її. Розуміння того, що ці орнаменти означають, прийшло набагато пізніше. І як показала практика це має величезне значення, сказав Мамут Чурлу.

У кінцевий день майстри та учні Школи змогли стати учасниками неповторного кримськотатарського традиційного обряду «Кина геджеси» («Ніч хни»). Режисером дійства стала український етнограф Олена Соболєва, яка впродовж багатьох років досліджувала і вивчала традиції кримських татар і навіть видала книгу про весільні обряди.

Інсценування традицій укладення шлюбу у кримських татар містило чимало епізодів глядачі побачили, як під час весільного обряду дядько нареченої по материнській лінії виконує танець «Хайтарма» зі свахою заміжньою жінкою, яка щаслива в шлюбі. Далі з нареченої знімали головний убір і підводили до літньої жінки. Після цього починався головний обряд нанесення хни на голову і руки дівчини, а на завершення їх покривали святковими хустками.

Театралізоване відтворення кримськотатарських весільних обрядів супроводжувалося мерехтінням двох світильників так само, як і століття тому, коли в приміщенні, де проводився обряд, обовязково запалювали дві свічки, що символізують молодят. Свічки були прикрашені фарбою хни і золотими монетами.

«Ніч хни» обовязково проходила під звуки народної музики. Роль весільних музик під час інсценізації виконали Джеміль Кариков і Халіл Халілов.

Як розповіла Олена Соболєва, обряд «Ніч хни» кримські татари проводили на початку ХХ століття. Для його інсценування були використані записи 1926 року. Обряд проводився в перший-другий день весілля, яке могло тривати від чотирьох до десяти днів. Таємне дійство відбувалося в будинку нареченої, в ньому також брали участь сваха, жінка по материнській лінії, яка щаслива в шлюбі, дядько нареченої (також по материнській лінії), брат нареченої, який охороняв вхід у кімнату, сваха від нареченого, подруги нареченої і, звичайно, музиканти.

Цей обряд був основним для нареченої. З нанесенням на її тіло магічних візерунків вона переходила з одного соціального рівня на інший, говорить етнограф.

Після показового обряду всі охочі змогли долучитися до дійства з нанесення орнаментів хною. Слухачі Школи не просто спробували відтворити малюнки, але й приєдналися до творчої розробки неповторного кримськотатарського стилю, заснованого на національних орнаментах і їх символіці. Унікальний кримськотатарський стиль розпису хною, розроблений художниками, етнографами, стилістами і майстрами «мехенді», має офіційну назву «хналама» (від кримськотатарського «нанесення хни»). Вже під час роботи гості та учасники ділилися враженнями від побаченого.

Українська активістка Ельвіра Булат вирішила вибрати для свого візерунка троянду символ жіночої сили:

Я, звичайно, знаю ці традиції, тому що я кримська татарка. Свого часу ми не проходили цього, оскільки жили в Радянському Союзі. Дуже рада, що українська молодь може познайомитися з нашими традиціями. Крим приживається в Києві, що ще раз підтверджує, що Крим це Україна. Але мене здивувало, що наші народні орнаменти не суперечать українським, а навіть доповнюють один одного.

Олена Потрівайло також із задоволенням прийшла на вечір кримськотатарської культури:

Занурилися в історію Нам дуже сподобалося.

Дмитро Лідер вже багато років цікавиться кримськотатарською культурою:

Про обряди не знав, але знайомий з кримськотатарським орнаментом. Мені було дуже цікаво побачити його в такому втіленні. Дуже цікаві паралелі з іншими культурами.

На завершення учасникам Школи кримськотатарського розпису хною були вручені дипломи. Організатори подякували всім, хто приєднався до пізнання традицій кримських татар та висловили сподівання, що українці і надалі будуть із задоволенням знайомитися з кримськотатарською культурою.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.