«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД

«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
«Попри всі перепони ніщо не завадить учасникам Школи ісламознавства збиратися в будь-якому форматі» — голова УЦІД
26.11.2020
Оцініть статтю: 
(65 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

IX Школа ісламознавчих досліджень «Ісламська парадигма знання: традиція і сучасність», організована Українським центром ісламознавчих досліджень (УЦІД) і Центром ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» за підтримки Міжнародного інституту ісламської думки (США), почала свою роботу 24 листопада. Цього року, як ми повідомляли, вона відбувається в режимі ZOOM-конференцій.

З привітальним словом до учасників звернувся Саід Ісмагілов — муфтій ДУМУ «Умма» та очільник УЦІД. Побажавши слухачам і доповідачам здоров’я та творчого натхнення, шейх Саід зауважив, що вперше в історії проведення міжнародних ісламознавчих шкіл, які традиційно називалися літніми, ця школа відбувається наприкінці листопада, майже взимку.

— Спочатку ми мали велику надію, що вдасться її провести, як ми й запланували — у Львові, в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада, але карантин уніс свої корективи. Ми вирішили не ризикувати й не проводити школу в реалі, офлайн, — пояснив, сумно пожартувавши, муфтій — бо це було б неприпустимою «розкішшю», якби всі ісламознавці України разом захворіли… Я хочу всім побажати, щоб ви активно брали участь, і цікавих нам усім доповідей, гарних і толерантних дискусій. Сподіваюся, що наступного разу ми точно зустрінемося й побачимо одне одного [не на екранах].

Саід Ісмагілов висловив переконання, що попри всі перепони ніщо не завадить учасникам школи збиратися у будь-якому форматі, спілкуватися, ділитися напрацюваннями та результатами наукових розвідок.

Також муфтій згадав історію літніх шкіл і поділився планами:

— Перші дві школи проведено в Криму, ще перед окупацією українського півострова Росією: перша — в Сімферополі, друга — в селі Миколаївка. А потім школи проводили в Києві, Острозі, в Одесі. Планували у Львові, щоб географія охопила й західні регіони. Ми відкрили ісламський культурний центр у Чернівцях, тож у майбутньому крім Львова плануємо провести одну зі шкіл і на Буковині. 

Привітав учасників школи й голова Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Арифов, подякувавши вченим за те, що вони роблять дуже важливу справу, адже існує потреба розвитку релігієзнавства та знань про Іслам. Зокрема тому, що в суспільстві досі поширені стереотипи, ісламофобські настрої та уявлення, а деякі події в Західній Європі, що роздмухують і живлять ісламофобію, потребують неупередженого погляду науковців.

Після урочистої частини почалися доповіді та дискусії в рамках першої секції під назвою «Іслам в історії України» (модератор — Ділявер Саідахметов), а також презентовано кілька досліджень:

  • кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, завідувач сектору історії східної філософії Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Олег Ярош представив дослідження «Іслам у публічній сфері: теорії та суспільні практики»; 
  • голова УЦІД, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов виступив з доповіддю «Сучасні реалії соціальної та релігійного життя в Україні»; 
  • доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Одеського університету ім. І. Мечникова, дослідниця історії Південної України XVIII — початку XX ст. та історії українського козацтва Олена Бачинська представила розвідку «Особливості мусульманського життя та традицій в історії Буджака на межі XVIII–XIX ст.»;
  • кандидат історичних наук, доцент Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак представив доповідь «Навернення на іслам серед емігрантів з України в середині ХІХ століття: випадок Михайла Чайковського (Мехмеда Садик-паші)»;
  • кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара Світлана Каюк презентувала дослідження «Релігійна ситуація на півдні України у XVIII — на початку XIX ст.: ісламсько-християнське порозуміння»;
  • кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України історико-філософського факультету Київського університету ім. Бориса Грінченка Руслан Куцик ознайомив учасників школи зі своїм дослідженням «Поширення ісламу на українських землях: головні етапи та історичні особливості».

Перший день роботи школи завершила лекція представника фонду «Хізмет Вакфи» (Hizmet Vakfı) Мухаммада Сеїда (Стамбул, Туреччина) під назвою «На шляху до розуміння Корану». Перекладав її представник видавництва «Енвар Нешріят» (Envar Neşriyat A. Ş.), керівник російськомовного сектора перекладацького відділу «Рісале» при історичному комплексі «Медресе Сінана-паші» (Стамбул, Туреччина) Мухаммед Тимошев. 

Доповіді учасників разом з іншими матеріалами IX ісламознавчої школи буде оприлюднено в черговому випуску альманаху «Аль-Калям».

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.