Звільнені українські політв’язні Рустем Ваїтов і Нурі Прімов, яких 5 років незаконно утримували у російських виправних колоніях, вже скоро прибудь до тимчасово окупованого Криму.
Втім, попри те, що кримських татар було звільнено, вони ще 8 років будуть обмежені у своїх правах і свободах, оскільки окупаційна влада Російської Федерації встановила адміністративний нагляд над громадянами України.
Протягом цього часу вони будуть обмежені у пересуванні і вільному виборі місця проживання.
Про це 22 січня 2020 року повідомила на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук український омбудсмен Людмила Денісова.
Рустемові Ваїтову не можна відвідувати масові й інші заходи, а також брати у них участь; заборонено виїжджати за межі території Сімферопольського району, а також перебувати поза межами свого помешкання у період з 22:00 до 6:00 год.
Нурі Прімову заборонено залишати територію тимчасово окупованого Криму без відповідного дозволу так званих органів внутрішніх справ РФ.
Людмила Денісова звертається з закликом до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ щодо повернення суверенних українських територій і відновлення прав і свобод громадян України, які там перебувають.
Тим часом адвокат Еміль Курбедінов повідомив, що також звільнено й Ферата Сайфуллаєва, написавши такий допис у Фейсбук:
«Одні з перших кримських політв’язнів, які увійшли до тюремних коридорів і коридорів ФСБ, а також жорна судової системи, — перші кримські політв’язні відсиділи весь термін і повернулися додому. Вони «прокладали шлях» у цих застінках і коридорах! Рустем Ваїтов. Нурі Прімов. Ферат Сайфуллаєв. Чекаємо! Чекаємо всіх незаконно переслідуваних і викрадених!»
Як нагадує організація «Кримська Солідарність», у січні і квітні 2015 року в кримському селі Орлине під Севастополем пройшла перша хвиля обшуків й арештів кримських татар-мусульман, які дотримуються релігійних приписів.
Під час обшуків незаконно затримали Зейтуллаєва Руслана Борисовича (1985 р.н.), Прімова Юрія (Нурі) Володимировича (1976 р.н.), Ваїтова Рустема Мамутовича (1986 р.н.), Сайфуллаєва Ферата Рефатовича (1983 р.н.).
Русланові Зейтуллаєву окупанти інкримінували ч.1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації»); Юрієві (Нурі) Прімову, Рустемові Ваїтову, Фератові Сайфуллаєву інкримінували ч.2 ст. 205.5 КК РФ («Участь в діяльності терористичної організації»).
Слідство і суди тривали півтора року.
07 вересня 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд м. Ростов-на-Дону, який розглядав цю справу, за відсутності будь-яких доказів провини виніс Юрієві (Нурі) Прімову, Рустемові Ваїтову, Фератові Сайфуллаєву вирок: п’ять років позбавлення волі в колонії загального режиму; Русланові Зейтуллаєву — сім років. Потім вирок Русланові Зейтуллаєву переглянули і винесли інший: п’ятнадцять років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Усіх чотирьох в’язнів переведено до російських виправних колоній.
Адвокати, які працюють з цією категорією справ, вважають, що протягом усього слідства не було надано жодного доказу провини і причетності підсудних до терористичних актів або насильства.
На думку незалежного російського правозахисного медіа-проекту «ОВД-инфо», членів осередків організації звинувачують і засуджують до позбавлення волі на різні терміни в колоніях суворого режиму лише на підставі того, що вони проводили спільні зустрічі, під час яких читали релігійну літературу.
Згідно з даними МГО «Правозахисний Центр «Меморіал», ця хвиля переслідувань у Росії розпочалася 14 лютого 2003 року, коли Верховний Суд, розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Генерального прокурора РФ, визнав терористичними 15 ісламських організацій і заборонив їхню діяльність на території РФ.
Однією із заборонених організацій було визначено «Хізб ут-Тахрір».
У мотивувальній частині рішення ВС РФ відсутні будь-які дані про терористичну діяльність «Хізб ут-Тахрір» — відповідно до тлумачення терміну «тероризм», визначеного у Кримінальному Кодексі РФ і Федеральному Законі РФ «Про боротьбу з тероризмом» від 03.07.1998, що є очевидною підставою для визнання цього рішення необґрунтованим.
Незважаючи на те, що організація «Хізб ут-Тахрір» з моменту створення (1953 рік) не вчинила жодного теракту, у Росії її визнали терористичною, а її членів необґрунтовано позбавляють волі як терористів.
«Антиекстремістське й антитерористичне законодавство Росії послідовно перетворюється на репресивний інструмент боротьби з інакодумцями і мирними зібраннями», — впевнені адвокати.
