Саід Ісмагілов: Найбільш пригнобленими в Росії є передусім мусульманські народи

©️ Дипакадемія України:  15.04.2019 р., експертна дискусія  «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України: 15.04.2019 р., експертна дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України:  15.04.2019 р., експертна дискусія  «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України: 15.04.2019 р., експертна дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України:  15.04.2019 р., експертна дискусія  «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України: 15.04.2019 р., експертна дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України:  15.04.2019 р., експертна дискусія  «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України:  15.04.2019 р., експертна дискусія  «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
©️ Дипакадемія України:  15.04.2019 р., експертна дискусія  «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»
17.04.2019
Оцініть статтю: 
(16 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У Дипломатичній академії України 15 квітня відбулася експертна дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням», організована Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» за сприяння Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка при МЗС України.

Організатори запросили до обговорення муфтія  Духовного управління мусульман України «Умма» Саіда Ісмагілова, щоб почути його думку щодо зазначених у порядку денному питань: «Російський етнофедералізм: фікція чи перехідна форма?»,  «Ісламізація» Росії — шанс для народів чи нове дихання імперії?», «Переслідування національних активістів та русифікація народів РФ: як реагувати Україні?»

Шейх Саід у промові зазначив, що Росія активно використовує різні спільноти в Україні для досягнення своїх достатньо агресивних імперських інтересів:

«Росія використовує й релігійні, і національні спільноти, а ми лише захищаємося», — сказав він, додавши, що найкращий захист національних інтересів України — починати грати на російському полі.

Муфтій ДУМУ «Умма» закликав українських політиків підтримати прагнення самовизначення народів, чиї землі були окуповані Російською імперією і що входять нині до складу Росії, або вона вважає ці території своїми. Найактивніший опір російській політиці асиміляції «нацменшин», відриву їх від рідної мови, історії, ідентичності та державності, на його думку, чинять саме мусульманські народи.

«Що повинна робити Україна? Не просто захищати свої національні інтереси — треба грати на російському полі: підтримувати національні спільноти й релігійно, і в питанні збереження мови й культури. Якщо Україна буде таким чином підтримувати народи РФ, що прагнуть самовизначення, — це буде найдієвішим захистом українських національних інтересів, — заявив Саід Ісмагілов.

Як підкреслив лідер українських мусульман, найбільш пригноблені в Росії корінні народи, що є етнічними меншинами:

«Найбільшого тиску зазнають інгуші, чеченці, татари, башкири, народи Дагестану, а віднедавна й кримські татари в окупованому українському Криму».

Щодо того, чи можлива ісламізація Росії, муфтій відповів:

«Так, можлива — в довгостроковій перспективі може статися так, що більшість населення відноситиме себе до послідовників Ісламу. А якщо говорити про ісламізацію Росії як про впровадження ісламських норм на державному рівні, як трансформацію в „Ісламську Російську Федерацію“ — ні, я не вважаю такий сценарій за реальний.

По-друге, варто розуміти, що ісламська спільнота Росії дуже різна, не всі є послідовниками навіть однієї конфесії. І я не про шиїтів, яких відносно небагато: суніти Росії також дуже різні. На Північному Кавказі, наприклад, найпоширеніші два напрямки: традиційні для регіону суфійські тарикати, групи та досить опозиційно налаштовані проти суфіїв салафітські групи. Стосунки між ними напружені.

Мусульмани Волго-Уральського регіону поміркованіші, але й серед них є різні групи».

У цьому контексті муфтій зазначив, що треба усвідомлювати різницю між релігійними лідерами та пересічними вірянами.

Важливу роль України в процесі поширення демократичних цінностей відзначили й представники діаспор народів Росії: співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал» Сиресь Боляєнь і політемігрант Нафіс Кашапов. Вони закликали депутатів Верховної Ради України підтримати проект постанови № 10125 «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів в Російській Федерації». Проект із засудженням політики утисків національних меншин владою Росії та з вимогою виконувати міжнародні стандарти їхніх  прав був зареєстрований в українському парламенті в березні.

Депутат Верховної Ради, голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, аналізуючи стан російсько-українських міждержавних відносин, зазначив, що тотальне пригнічення Москвою народів Росії створило атмосферу, яка дозволила Російській Федерації напасти на Україну. Він не виключив, що з набуттям права на самовизначення народів Росії ця держава буде дезінтегрована.

«Коли народи Росії набудуть  право вільно вирішувати свою долю, тоді вони зможуть визначитися й з форматами державних утворень або державного утворення,  в яких вони побажають реалізовувати свої права... На місці сучасної Російської Федерації можуть виникнути кілька таких державних утворень», — заявив Чубаров.

Одним з ініціаторів форуму на підтримку народів Росії виступила громадська платформа «Вільний Ідель-Урал». Вона заснована в березні 2018 року в Києві. Основні принципи платформи — ненасильницькі дії в рамках міжнародного права з метою домогтися реалізації державного суверенітету татар, башкир, удмуртів, марійців, чувашів, ерзян, мокшан.

У рамках заходу діяла й виставка унікальних періодичних видань мовами народів Російської Федерації, зокрема нечисленних і зниклих, — зі збірки Музею-архіву преси та з приватних колекцій. Ці раритетні часописи кирилицею, латинкою та арабською графікою, серед них — видання, друковані на території сучасної Росії ще на початку XX ст. (найстарішому примірнику понад 100 років. — Ред.). Загалом на виставці були представлені видання 20 народів РФ.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.