Напередодні Міжнародного Дня рідної мови у Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва відбувся День кримськотатарської мови.
На святі гостей та учасників чекали розповіді не лише про походження та становлення сучасної кримськотатарської мови, а й про історію Криму. Присутнім дітям і підліткам працівники бібліотеки розповіли про видання, які зберігаються тут та в яких ідеться про півострів. Багато книг написано сучасними авторами, зокрема і кримськотатарськими підлітками, наприклад, Бекіром Аблаєвим, видання якого вийшло друком у 2013 році.
Розповідь про чи не найбільшу з трагедій кримськотатарського народу — депортацію у 1944 році — та пісню Джамали, присвячену жертвам цього злочину радянської влади проти людяності, відвідувачі — як підлітки, так і дорослі —слухали зі сльозами на очах.
Своїми переживаннями поділилася кримська татарка Ельзара Шукурджиєва:
— Зачепила й дуже… Зрозуміло, що завжди, коли лунає слово «Крим», сльози підступають, але сьогодні ця презентація викликала такі емоції, такі враження… Просто не вистачає слів. Спасибі велике — видно, що люди прониклися проблемами нашого народу й дійсно зрозуміли, — сказала пані Ельзара.
Як розповіла керівниця бібліотеки Яна Біленко, цей захід вирішили влаштувати самі бібліотекарі. До речі, як вона поділилася з кореспондентами ATR, чоловік у неї — кримчанин, але після анексії півострову вони не були там жодного разу. Їм дуже болить те, як окупанти ставляться до кримських татар.
— Кримськотатарська тема нині дуже актуальна для нас. Нам боляче від того, що відбувається. Але туман розсіється… Вистоїмо! Разом! — переконана в.о. директора ЦБ ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва.
На заході експерти також ділилися з присутніми думками щодо півострова. Зокрема, нагадали про слова історика та публіциста Ярослава Грицака, який в інтерв’ю журналу «Країна» сказав: «Майбутнє Криму − у складі України, а України — у складі Європи. Причому в Криму повинні бути максимально забезпечені права кримських татар…».
Силами юних виконавців — дітей та підлітків з родин переселенців, кримськотатарського культурно-освітнього центру «Кримська родина» — було влаштовано невеликий концерт, на якому були представлені кримськотатарські народні танці, лунали вірші і пісні.
Чарівна Сейтосманова Ульвіє продекламувала вірш «Про Батьківщину», вокальний гурток КОЦ «Кримська родина» виступив з піснею «Два джерела», Куртсеітова Евеліна та Шукурджієва Еміне прочитали двома мовами твір «Знову чую голос дальній!». Хореографічні композиції та народні танці у виконанні дівчаток зворушили зал, були тепло прийняті глядачами. Насамкінець пролунав вірш «Хайтарма» (Повернення) у виконанні Дрьомової Ангеліни. Учасники свята на згадку про захід отримали в подарунок від бібліотеки книжки, а юні артисти ще й подяки.
Керівник кримськотатарського культурно-освітнього центру «Кримська родина» Куртсеітова Аніфе подякувала за організацію свята. В свою чергу працівники бібліотеки завірили, що вечори й інші заходи, присвячені півострову та його мешканцям, влаштовуватимуться регулярно — і найближчим з них стане День кримськотатарської культури.
На завершення пролунали кримськотатарський та український гімни.
Довідка:
Кримськотатарська мова (Qırımtatar tili, Къырымтатар тили) або кримська мова (крим. Qırım tili, Къырым тили) — мова кримських татар, належить до кипчацько-ногайської групи тюркських мов. Поширена переважно на території Кримського півострова, а також в Узбекистані та Туреччині. Сучасна писемність на основі латинської абетки, використовується також і кирилиця. Три кримськотатарські діалекти сформувалися в основному в період Середньовіччя на основі кипчацьких та огузьких говорів тюркомовного населення Криму. Водночас офіційними письмовими мовами Кримського ханства були чагатайська та османська турецька мови. До XIX століття літературною мовою кримських татар був тюркі Криму (кримський тюркі).
Найдавніші пам’ятки кримськотатарської мови належать до XVII ст. В пізніші часи письмово-літературна мова кримських татар не була однорідною. Мова частини літератури (преси, публіцистики, навчальної літератури) й надалі лишалася під впливом турецької (мова газети «Терджиман», яку видавав Ісмаіл Гаспринський). Інша частина була одноріднішою, але й вона підпадала під зовнішній вплив (мова газети «Ватан хадімі» (Слуга Батьківщини), яку видавала група Абдулрешида Медієва, опозиційна щодо діяльності Гаспринського). Неоднорідність кримської літературної мови збереглася аж до 1920-х. В 1928 році в Криму пройшла лінгвістична конференція, яка ухвалила рішення про створення нової літературної мови на основі середнього діалекту. Саме цю, другу літературну мову, кодифікація якої почалася в 1920-ті роки, використовують і досі.
Міжнародний день рідної мови (на інших офіційних мовах ООН: англ. International Mother Language Day, ісп. Día Internacional de la Lengua Materna, фр. La Journée internationale de la langue maternelle) заснований рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді 1999 року і відзначається 21 лютого з 2000 року з метою захисту мовного і культурного різноманіття. ЮНЕСКО має намір створити систему превентивного моніторингу, покликану відстежувати стан мов, які перебувають під загрозою зникнення, і сприяти виправленню ситуації. За оцінками ЮНЕСКО, половина з 6 тисяч мов світу знаходиться під загрозою зникнення.
