6 березня о 6:30 ранку СБУ, поліція та представники прокуратури провели обшуки в приміщеннях Ісламського культурного центру Києва (ІКЦ Києва). Тут розташовані кілька організацій: Духовне управління мусульман України «Умма», Український центр ісламознавчих досліджень, Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та її відділи, тут же «квартирує» гімназія; на території ІКЦ також є два підприємства приватної власності: ресторан і книжкова крамниця...
Під час обшуку — це зафіксували камери зовнішнього та внутрішнього спостереження, — що відбувся без представників ІКЦ та власників об’єктів приватної власності, і на який представники СБУ з’явилися вже зі своїми понятими, було зламано двері крамниці. Особи, що провадили обшук, не давали охоронцеві ІКЦ змоги бачити, що відбувається, — у цей час силовики заносили якісь пакунки. У результаті обшуку в ІКЦ та крамниці, а також у квартирі керівника одного з відділів Асоціації «Альраід» вилучено понад 50 примірників книги «Дозволене і заборонене в Ісламі», а також 5 примірників брошури, начебто так само знайдених під час обшуку. Ці книги в прес-релізі правоохоронців згодом названо «сто книг екстремістського спрямування, що розпалюють міжетнічну та релігійну ворожнечу».
З цього приводу наступного ж дня, 7 березня 2018 року, в Інформаційному агентстві «Главком» відбулася прес-конференція. Перед представниками засобів масової інформації виступили муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов (учасник Майдану та Євромайдану в Донецьку, вимушений переселенець, що переїхав до столиці через пряму загрозу життю від проросійських зрадників України. — Ред.), представники Асоціації «Альраіду»: голова організації Сейран Арифов; радник заступника міністра оборони з питань евакуації, юрист Ольга Башей (мусульманка, відзначена двома державними нагородами — Орденом княгині Ольги та медаллю «Захиснику Вітчизни», а також орденом «Народний Герой України», доброволець-парамедик АТО, відома за позивним «Кроха». — Ред.) та активіст, керівник відділу ознайомлення з Ісламом та культурою Сходу, Посол миру (почесне звання, надане 2016 року південнокорейською міжнародною організацією HWPL, що співпрацює з ООН. — Ред.) Тарик Сархан. У заході взяли участь народні депутати України Рефат Чубаров, Мустафа Найєм, Оксана Корчинська та відомі громадські діячі, що на собі відчули дію репресивної машини Російської Федерації: колишній політв’язень Кремля Рафіс Кашапов та відомий релігієзнавець, професор, член Всеукраїнської асоціації релігієзнавців, член експертної ради при Департаменті у справах релігій та національностей Міністерства культури України Ігор Козловський, що два роки провів «на підвалі» так званої «ДНР» і лише завдяки широкому суспільному резонансу та зусиллям міжнародної спільноти разом з ООН був переданий українській стороні під час обміну полоненими.
— Мені сумно й соромно, чесно, — сказав, узявши слово, Ігор Козловський. — Коли мене заарештували там, у «ДНР», і я два роки відсидів у цих підвалах, я мріяв про правову, незалежну, соборну Україну. І коли повертався, в літаку Президент України мені сказав: «Ігоре Анатолійовичу, ви повертаєтеся в нову державу — нову правову державу!» Ви знаєте, я справді переживаю такі почуття, що відбувається щось… негаразд. Коли у мене там (в окупованому Донецьку. — Ред.) був обшук, також я був у підвалі, а вони проводили обшук — там, на теренах, окупованих Росією, все точно так: вилучали без свідків, привели з собою свідків, яких я не знаю й не бачив, зовсім з іншого регіону. І потім сказали, що вся ця література, символіка і гранати — це моє. От так я бачу — тільки-но бачив на відео — майже один в один, та сама схема. Про що це каже? Це каже про те, що щось не змінилося в нас, що Служба безпеки України й далі довіряє доносам. Замість поцікавитися у фахівців… Я займаюся релігієзнавством майже сорок років, я знаю цю організацію з моменту її виникнення. «Альраід» я знаю з 90-х років, коли ще тільки починалося ісламське піднесення в Україні. Я знаю особисто цих людей, і я ніколи не повірю, що ця література їм належить. Я от бачу «Дозволене та заборонене в Ісламі» — я знаю цю книжку і нічого там не вбачаю. Взагалі не знаю, що там може бути екстремістського! Більш того, я її також читав, я її мав і я її давав читати своїм студентам! Я розповсюджував її — можна так сказати, правильно? І коли там вилучали літературу й казали, що ця література — екстремістська, хто виносив це судження? На якій підставі? У нас є список забороненої літератури? Нема в нас списку забороненої літератури! Хто сказав, що це — екстремістська? Фахівці, які можуть розібратися в цьому питанні, релігієзнавці — до них ця література не потрапляла, й не було такого запиту [на проведення експертизи] стосовно того, яка це література, яка література в нас може [мати] екстремістський характер чи може бути заборонена. Такого запиту нема. Я член експертної ради при департаменті у справах релігій Міністерства культури України, — наголосив релігієзнавець.
Ігор Козловський також звернув увагу присутніх на те, що серед звинувачень, висунутих йому терористами «ДНР» і через які він зазнав тортур, був його зв’язок з Саідом Ісмагіловим, бо він відомий ворогам як патріот України.
— Мене піддавали тортурам, бо я з ним зв’язаний. Я кажу: «Так, це — мій учень, це — мій друг, і я буду з ним підтримувати цей зв’язок...» Я кажу вам, що це все, що відбувається — це не тільки стосується ісламської спільноти. Це такий тривожний симптом, у якому я бачу наступ загалом на права громадянського суспільства. Це є кордон, це — межа, і якщо ми дозволимо цю межу перейти, то буде подальший наступ взагалі на громадянське суспільство. А ми знаємо, що Україна ніколи не постане як справді правова держава, коли не визріє таке сильне громадянське суспільство, яке буде об’єднувати представників різних конфесій, різних світоглядних поглядів для того, щоб наша Україна стала справді європейською державою та йшла у спільноту народів світу, — підсумував Ігор Козловський.
Як зазначено на прес-конференції, такі «обшуки» відбуваються вже вчетверте. Попередні були в Житомирі, Сумах, Вінниці. І щоразу силовики знаходили примірники тої самої брошурки.
Мусульмани України дуже стурбовані, що практика обшуків з підкиданням літератури — є всі підстави вважати, що начебто знайдена «заборонена література» була саме підкинута — стала системною та дуже нагадує дії спецслужб у Росії та в окупованому Криму. Проте в Росії існує список забороненої літератури, а в Україні такого списку нема.
— Отже, мусимо казати про переслідування мусульман-сунітів за релігійною ознакою, — заявив муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов.
