У Каховці в рамках проєкту «Шлях/Yol» встановлять пам’ятний знак на честь фортеці Іслам-Кермен

У Каховці в рамках проєкту «Шлях/Yol» встановлять пам’ятний знак на честь фортеці Іслам-Кермен
У Каховці в рамках проєкту «Шлях/Yol» встановлять пам’ятний знак на честь фортеці Іслам-Кермен
09.08.2021
Оцініть статтю: 
(48 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Сучасне місто Каховка Херсонської области  — нащадок заснованого 1492 року кримським ханом Менглі I Ґераєм  поселення-фортеці Іслам-Кермен, що в перекладі означає «Фортеця ісламу». 1695 року фортецю зруйнували за наказом Шереметьєва, а 1771 року на її місці зведено Шагінґерайське укріплення, і аж від 1791-го використовують топонім Каховка — на честь губернатора Василя Каховського. 

Нагадати про історію міста має пам’ятний знак на честь фортеці Іслам-Кермен, що планують поставити 30 серпня на каховській набережній, на початку Козацького скверу.

Ця подія — частина масштабного мультидисциплінарного проєкту «Шлях/Yol», арт-каравану «Чумацький шлях» — унікальної ініціативи, що об’єднала найвідоміших кримських татар і багатьох українців, аналогів якої ніколи не було в Україні. Мета арт-каравану «Чумацький шлях» — повернути на історично-духовну мапу України прадавній шлях чумаків, що об’єднував материкову Україну та Крим, український та кримськотатарський народи, слугував живою артерією обміну культурами, товарами, новинами з глибини віків і до початку XX ст. 

«Сьогодні реінкарнація цього шляху стане яскравим нагадуванням для широкої авдиторії про нерозривність культурного та історичного зв’язку материкової частини України та півострова Крим. Тож Каховка стане одним із майданчиків проведення арт-каравану „Чумацький шлях“ у рамках реалізації проєкту „Шлях/Yol“», — кажуть його автори.

Проєкт складається з сімох ініціатив (подій і заходів), що представляють різні напрямки культури та креативних індустрій, які єднаються темою «шлях». Він реалізується Громадською організацією «Ель-Чебер» за підтримки Українського культурного фонду (програма «Знакові події в Україні», лот «Культура Криму»), Українського інституту та Державного підприємства «Кримський дім».

Організатори обіцяють, що завдяки заходам вдасться сформувати   колекцію предметів ужиткового, візуального, аудіовізуального та аудіального кримськотатарського мистецтва, яку згодом передадуть «Кримському дому». 

25 серпня відбудуться заходи в Києві,  26 серпня — у Світлогірському (Переволочна), а 27-го  в Нікополі;  28 серпня — у Бериславі (Газі-Кермен),  30 серпня — у Каховці (Іслам-Кермен), 31 серпня гостей та організаторів зустрічатиме Каланчак.  

Проєкт об’єднав відомих діячів культури та мистецтва двох народів: Джамалу, Рустема Скибіна, Влодка Кауфмана, Петра Гончаря, Усєїна Бекірова, Сервер Какуру, Ернеста Сари-Халіла, Севіль Ібрагімову тощо.

Команда проєкту: Айдер Рустемов (муфтій), Сергій Дмітрієв (священник), Ерфан Кудусов, Світлана Ляховець, Галина Джигаєва, Гульнара Абдулаєва, Гульнара Абдулгазієва, Арсен Тартан, Валерій Філіпов, Феріде Куртмамедова, Павло Сахно, Ільдар Мухамедзянов, Венера Абібулаєва, Західа Адилова тощо.

Фортеця Іслам-Кермен була збудована Менглі I Ґераєм на території прибережної західної частини сучасної Каховки в 1492–1506 рр. — у районі переправи через Дніпро, між двома балками. 1626 року фортецю відновили, відтоді це була квадратна кам’яна споруда завдовжки 1100 кроків за периметром із 5 вежами та 2 в’їзними брамами. Усередині фортеці стояли близько 80 будинків і мечеть Шагін-Ґерай-Джамі. У 1695 році Іслам-Кермен разом із сусідніми фортецями Мубарек-Кермен, Мустрід-Кермен і Ґазі-Кермен (або Кизи-Кермен), що на території сучасного Берислава, здобуло об’єднане українсько-російське військо.

Як нагадує херсонське видання «Новий день», на початку декомунізації в Каховці пропонували перейменувати кілька вулиць на честь фортеці Іслам-Кермен і кримського хана Менглі I Ґерая, проте громада міста цю ідею не підтримала.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.