Нещодавно голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до влади України із закликом про допомогу у справі повернення на батьківщину 100 українських жінок і дітей з сирійського табору Ель-Холл.
«Мені здається, що для подальших кроків немає політичного рішення. Я не розумію ставлення Офісу президента України, я говорю відкрито. Я не хочу говорити банальні речі про те, що життя кожної людини — безцінне. Я дуже аплодую, коли ми як держава робимо, все для того, щоб врятувати 5,7,10 людей… Але ще раз хочу сказати, що ми повинні бути однаково зобов’язаними і відповідальними, коли люди опиняються в умовах, коли їх життю загрожує небезпека. Щодо біженок у Сирії я такої відповідальності з боку Офісу президента абсолютно не бачу», — цитує Чубарова на онлайн-конференції в четвер, 1 жовтня, інформаційна агенція «Интерфакс-Украина».
Пан Чубаров зазначив, що Меджліс намагався проводити роботу з повернення біженців з таких територій, як Сирія, «у режимі кабінетів», щоб не нашкодити людям, які звернулися до них з проханням про допомогу. Однак починаючи з серпня минулого року ця робота уповільнилася, а потім взагалі зупинилася, у той час як Меджліс кримськотатарського народу щотижня отримує два-три звернення про допомогу.
«Станом на травень 2019 роки ми склали список з 72 осіб, з яких 43 — неповнолітні діти від народження до 17 років. Ми зрозуміли, що ця проблема набуває таких масштабів, що треба терміново підключати Українську Державу. Були відповідні звернення до органів державної влади», — пояснив голова Меджлісу.
Пан Чубаров додав, що станом на травень 2019 року в таборі перебували близько 73 тис. осіб, з них 94% — жінки і діти.
Він також зазначив, що, за інформацією джерел, зараз в Ель-Холі перебуває понад 85 тис. осіб.
«Я хотів би, щоб українська реальна влада, та, яка сьогодні править Україною, здійснює на основі Конституції, законів України всі повноваження, щоб вона і тут виконувала свої повноваження. Я ніяк не можу погодитися з тим, що рятуючи громадян, ми повинні їх ділити на сорти», — вказав Чубаров.
У відповідь на це в Офісі Президента запевняють, що в Україні шукають можливі шляхи повернення українців із сирійського табору для біженців «Ель-Холл», і закликали «окремих представників Меджлісу» (вочевидячки, маючи на увазі голову представницького органу кримськотатарського народу) не політизувати роботу української розвідки, спецслужб і дипломатів у цьому питанні, при цьому уникаючи в офіційній заяві повної назви Меджлісу кримськотатарського народу і стверджуючи, що Меджліс не володіє інформацією.
Зокрема зазначено таке:
«Окремі представники Меджлісу у зв’язку з об’єктивними обставинами просто не можуть бути детально поінформованими щодо конкретики в тій діяльності, яка здійснюється для повернення додому, в Україну, наших громадян із таких гарячих точок, як Сирія. Над цим професійно працюють, перш за все, дипломати, спеціальні служби і розвідка. Очевидно, що питання про повернення людей саме з цієї зони конфлікту не можна зводити до простих медійних „емоційних образів про жінок і дітей“. Кожен з дорослих людей, що перебували в тому регіоні на територіях, так чи інакше контрольованих ІДІЛ, має певну особисту історію, яку потрібно досконало вивчити. Крім того, з метою евакуації наших громадян з табору „Ель-Холл“ спеціальні органи України проводять низку практичних заходів, зокрема негласних, щодо моніторингу безпекової ситуації і пошуку дійсно можливих шляхів евакуації. Це також потрібно враховувати».
У відповіді ОП також підкреслюється, що публічне розголошення інформації щодо присутності наших громадян у Сирії «абсолютно точно може призвести до утисків, затримань з боку спеціальних органів РФ їхніх близьких та осіб, з якими вони контактували в Криму»:
«Тому закликаємо представників Меджлісу не політизувати роботу української розвідки, спеціальних служб і дипломатів. З іншого боку, все ж таки очікуємо від Меджлісу конкретної роботи у тих питаннях, які входять безпосередньо до його компетенції», — йдеться у відповіді Офісу Президента.
Намагаючись вказати представницькому органу кримськотатарського народу межі його компетенції і говорячи про зусилля, яких докладає Президент у питаннях захисту українських громадян, що проживають на території окупованого Криму, Офіс Президента старанно уникає словосполучення «кримськотатарський народ», називаючи один з трьох корінних народів Криму (а отже, й України), «кримськотатарською громадою»:
«…До речі, Глава держави приділяє дуже багато уваги проблемам кримськотатарської громади, робить активні особисті кроки для врегулювання питань із захистом прав наших людей на анексованому півострові, а також для звільнення з полону численних «кримських» в’язнів.
В ОП наголосили, що безумовним обов’язком Української держави є порятунок кожного свого громадянина в обставинах, що загрожують життю і здоров’ю, й запевнили, що Україна обов’язково поверне додому кожного українця, який висловлює таке бажання, але при цьому натякнули, що саме вихідці з Криму поповнювали лави ІДІЛ (адже в таборі «Ель-Холл» здебільшого утримуються дружини і діти саме членів цього угрупування — ред) — водночас підживлюючи насторожене ставлення до кримських татар й тут же демонструючи начебто піклування про безпеку киримли, що нині проживають на окупованому півострові.
«Але маємо пам’ятати також і про безпеку всіх громадян України — як удома, так і за кордоном. Тим паче, що переважна більшість утримуваних українських біженців у Сирії є вихідцями з тимчасово окупованого Криму, де проживають їхні близькі родичі. Публічне розголошення інформації щодо присутності наших громадян у Сирії абсолютно точно може призвести до утисків, затримань з боку спеціальних органів РФ їхніх близьких та осіб, з якими вони контактували в Криму», — заявляють в ОП.
Знов називаючи корінний народ «громадою», в ОП зверхньо вказують Меджлісу кримськотатарського народу, чим і-де йому варто займатися:
«Тобто є чим займатися тут і зараз. Перш за все, в інтересах кримськотатарської громади. А не інформаційно спекулювати на дуже складних безпекових глобальних питаннях, використовуючи для цього певну політичну гостроту виборчого періоду. Нашим спільним завданням має бути напрацювання рішень для якнайшвидшого повернення Криму під контроль Української держави», — додали в Офісі Президента.
На «ляп» у заяві Офісу Президента щодо етнічних громад і корінних народів Криму звернув увагу і відомий український вчений і громадський діяч, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець, зауваживши, що уникання у тексті словосполучення «кримськотатарський народ» викликає щонайменше здивування й виглядає або як непрофесіоналізм, або як маніпуляція.
«Офіс Президента зреагував офіційною заявою на звернення голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова щодо евакуації кримських татар-громадян України із Сирії. Залишу без коментарів зміст документа, але дивує старанне уникання у тексті словосполучення «кримськотатарський народ». Це дуже дивно і виглядає або як непрофесіоналізм, або як маніпуляція… У тексті головний виконавчо-представницький орган самоврядування кримськотатарського народу жодного разу не названо його повною назвою — «Меджліс кримськотатарського народу», але чотири рази названо скорочено «Меджліс», — звертає увагу Андрій Іванець.
Як підкреслює пан Іванець (до речі, магістр держуправління), в офіційному документі має використовуватися повна назва органу, який визнаний офіційно Верховною Радою України у березні 2014 року у заяві про гарантії прав кримськотатарського народу в Українській Державі. Зокрема він зауважує таке:
«Це елементарна норма ділового етикету. Ще більше дивує використання терміну «кримськотатарська громада» у реченні: «Глава держави приділяє дуже багато уваги проблемам кримськотатарської громади…». Справа в тому, що в Криму проживають представники етнічних громад і корінних народів. Етнічні громади Криму є частинами більших етноспільнот — це представники національних меншин і титульного етносу у державі. Їх об’єднує бажання підтримувати і розвивати свою етнонаціональну ідентичність, реалізовувати інтереси спільноти або в умовах окупації Криму захищати їх, як, наприклад, наразі це змушена робити дискримінована Росією українська громада Криму. Корінні народи Криму — це етноси, які сформувалися на його території, не мають державних утворень поза межами Української держави і визнають себе корінними народами. Таких лише три — кримські татари, караїми і кримчаки. Причому кримськотатарський народ є не тільки найбільшим серед них, а ще й таким який століттями визначав обличчя Криму, мав власну державність. Україна офіційно визнала його корінним (у тій же заяві парламенту). Саме тому у документах органів влади доцільно використовувати термін «кримськотатарський народ» як основний, а його цілковите уникання виглядає, як мінімум, «ляпом».
