Кримськотатарський орнамент «Орънек» внесено до попереднього списку нематеріальної спадщини людства в ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства.
Засідання з цього питання відбудеться у 2021 році.
Ці дані опублікував офіційний сайт ЮНЕСКО.
Нагадаємо, що понад два роки тому наказом Міністерства культури від 12.02.2018 № 105 кримськотатарський орнамент «Орънек» було внесено до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України — тоді це сталося здебільшого завдяки спільним зусиллям громадської організації «Алєм», майстрів з Криму і творчого об’єднання «Чатир-Даг» на чолі із заслуженим художником України Мамутом Чурлу.
Як сьогодні повідомляє громадська організація «Алєм», розробка номінаційного досьє «Орънек» — кримськотатарський орнамент» було довгостроковою ініціативою ГО «Алєм». Його подача до переліку НКС стала результатом тісної співпраці з майстрами прикладного мистецтва (разом з Мамутом Чурлу і носіями Орънек), а також сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України.
У Криму здавна існували цехові об’єднання вишивальників «кезаджів», які обслуговували ханський двір, знать і духівництво. Частину їхньої продукції також експортували до країн Середземномор’я, Малу Азію, Росію.
Вироби кінця XIX — початку XX століть відрізнялися розмаїттям технік і високим рівнем виконання. Однак, вже у 20-ті роки ХХ століття традиційні ремесла пережили серйозну кризу, викликану суспільно-політичною ситуацією.
«Червоний» і «білий» терор 1918–21 років, організований штучно масовий голод 1921–22 років завдали серйозної шкоди традиційним народним промислам.
Центром національної художньо-ужиткової кустарної промисловості у Криму було місто Бахчисарай, де у 1920-30-ті роки діяв Кустарно-промисловий технікум народів Сходу (згодом Кримська обласна татарська художньо-промислова школа) з навчальними майстернями: килимоткацтва, вишивальництва та іншими.
У 1930-ті у Криму створювалися різноманітні художньо-кустарні артілі, що займалися вишивкою і шиттям на експорт.
У Бахчисараї було засновано першу кооперативну артіль кримськотатарської вишивки «Ильк адим», гончарну артіль «Илери»; у Євпаторії — артіль «Эски орьнек».
Під час репресій 1928 і 1937–38 років радянська влада знищувала інтелектуальну еліту кримських татар.
Етап відродження кримськотатарської культури загалом і декоративно-ужиткового мистецтва зокрема почався у 1990-х роках.
З моменту нової трагічної сторінки в історії Криму — російської окупації 2014 року — більшість кримськотатарських митців були змушені виїхати з загарбаного півострова й розпочати творчу діяльність на материковій частині України. В окупованому Криму, на жаль, пам’ятки кримськотатарської історії і культури наражаються на небезпеку знищення — так, внаслідок варварської «реставрації» Хансараю людство втрачає одну з перлин культурної спадщини кримських татар…
На сайті ЮНЕСКО разом зі супроводжувальними документами розміщено презентаційний відеофільм, присвячений кримськотатарському національному орнаменту, з його зразками і майстрами, які нині зберігають і відроджують це унікальне мистецтво.
