Азербайджан відновить зруйновані окупантами мечеті Шуші

©Максим Блінов/РІА Новини: Вид на напис при в'їзді до міста
©Максим Блінов/РІА Новини: Вид на напис при в'їзді до міста
29.01.2021
Оцініть статтю: 
(15 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Одним із головних завдань Азербайджану є відновлення історичних і релігійних пам'яток, зруйнованих на територіях Карабаху. Щодо культурної столиці країни, то нею повинно стати місто Шуша.

Як повідомляє «TRT російською»,   з такою заявою виступив президент Ільхам Алієв під час відеопереговорів з новим міністром культури Анаром Керімовим.

Як заявив Ільхам Алієв, розташовані в Шуші мечеті також повинні бути відреставровані, щоб повернути їх первісний вигляд.

За словами президента, вірмени на окупованих територіях знищили понад 60 мечетей, а в деяких з них тримали корів і свиней. Але, як зауважив президент, жодна міжнародна організація не засуджує Вірменію.

«Азербайджан 44 дні вів війну і завдав поразки Вірменії, ми могли зробити будь-який крок», — зазначив Алієв. — Але я наголошував на тому, що ми не воюємо проти цивільного населення. Ми не боремося проти історії. Ми не боремося проти релігійних пам'яток».

Як повідомляється, у січні до Азербайджану прибуде місія Організації ісламського світу освіти, науки і культури (ІСЕСКО), а потім група експертів, яка повинна буде відобразити в своїх звітах кількість зруйнованих вірменами мусульманських пам'ятників.

Також у розмові президент і міністр згадали про зв'язки Азербайджану з ЮНЕСКО. Зокрема Ільхам Алієв підкреслив, що країна має продуктивні і щирі відносини з міжнародною організацією.

«ЮНЕСКО має розгорнуту інформацію про внесок Азербайджану у розвиток світової культурної спадщини. Ми реалізували різні проєкти не тільки в Азербайджані, але  й у деяких країнах. Зокрема ми активно долучилися до відновлення як мусульманських, так і християнських релігійних пам'яток. Зразок мультикультурального суспільства в Азербайджані повинен бути прикладом для багатьох країн. Це говорю не я, а світові релігійні лідери», — зазначив президент Азербайджану.

Звільнену від окупації церкву Худавенг, яку вірмени намагалися арменізувати, вже повернуто удінській громаді, якій вона належить.

«Наші удінські брати вже провели богослужіння в церкві Худавенг. Всі інші церкви, що відносяться до Кавказької Албанії, зокрема церква в селищі Нідж. Відремонтована Фондом Гейдара Алієва ця церква була відкрита під час війни, і саме це є найкращою відповіддю тим, хто висував проти нас необґрунтовані звинувачення», — підкреслив Алієв.

Президент Азербайджану нагадав, що після реставрації албано-християнської церкви в країні набудуть охоронного статусу російські православні церкви, синагоги, католицькі церкви, грузинські церкви і розташована в Баку вірменська церква.

Алієв висловив готовність і далі співпрацювати з ЮНЕСКО, але з однією умовою: організація повинна зберегти свій міжнародний статус, «а відносини повинні бути вільні від подвійних стандартів, ісламофобії, дискримінації».

Алієв підкреслив, що азербайджанці і надалі повинні берегти свою культурну спадщину.

«Протягом століть наш народ зберігав свою культуру, і це дозволило нам як народові, як нації зберегти свої національно-духовні цінності, національну приналежність. Довгі роки Азербайджан був позбавлений незалежності, а наш народ жив у складі інших держав. Незважаючи на це, воля нашого народу, його прихильність до національних коренів не дозволили йому асимілюватися. Наша культура зіграла головну роль у збереженні нашої національної приналежності», — вказав глава держави.

Президент також нагадав, що його розпорядженням 2021 рік оголошено Роком Нізамі, і 880-й ювілей великого азербайджанського поета повинен бути широко відзначений як в Азербайджані, так і в усьому світі.

Шуша — це центр однойменного району в Нагірному Карабасі, куди також входить 37 сусідніх сіл. Район утворився у 1930 році, але історія міста — значно давніша. До приходу сюди Росії у 19 столітті це був економічний і культурний центр, а також столиця Карабахського ханства. Місто з його фортечними стінами було споруджене у 1750 році Панах-алі Ханом для охорони Карабахського ханства. З міста виходило двоє воріт — «Еріванські» і «Гянджинські». Шуша деякий час була неприступною фортецею на горі, оточеною скелями. Її безуспішно намагалися брати сусідні хани і меліки, поки у 1813 році весь Карабах не був приєднаний до Росії внаслідок Російсько-перської війни, разом з іншими ханствами і територіями.

З давніх-давен у Шуші існували і мечеті, і церкви, і караван-сараї (готелі і торгові будинки на Сході), і будинки-музеї просвітителів, поетів, музикантів.

Початок і кінець 20-го століття стали трагічними для населення міста. У 1905 році Шуша стала свідком масових вбивств азербайджанців і підпалів їх будинків. У березні 1920 року тут стався вірменський погром, що слідував за невдалою спробою вірменського збройного повстання. У 1992 році з міста вимушено втекло азербайджанське населення. Війна була не тільки на вулицях, бої велися і за культурну приналежність.

Вірменським силам вдалося взяти Шушу у 1992 році — трапилося це під час переговорів, і наступ вірменських сил став для всіх несподіванкою. Десятки тисяч шушинців-азербайджанців стали біженцями.

8 листопада 2020 року азербайджанські військові взяли під контроль місто Шуша — про це на сторінці Міноборони країни в Facebook заявив Алієв.

«З великою гордістю заявляю, що місто Шуша звільнене від окупації! Шуша — наша! Карабах — наш! <...>. Шушу, яка перебувала під окупацією 28,5 років, звільнено», — заявив Алієв.

11 листопада 2020 року один з військовослужбовців азербайджанської армії з мінарету Верхньої мечеті Гевхар-аги закликав єдиновірців до молитви — таким чином, у Шуші вперше за останні 28 років пролунав азан, яким пішли солдати азербайджанської армії, а 13 листопада 2020 року тут же відбувся перший після 28 з половиною років вірменської окупації п'ятничний намаз відео доступно за посиланням.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.