В Ісламському культурному центрі м. Києва в п’ятницю, 11 вересня, відбулася Акція безоплатної здачі крові. Подібний «день донора» в ІКЦ проводився вже вчетверте. Київський міський Центр крові передбачив у своєму графіку роботи можливість виїзду бригади лікарів і лаборантів безпосередньо в ІКЦ, де, у свою чергу, підготували приміщення для роботи з донорами.
Ініціатор акції Тетяна Євлоєва змогла згуртувати однодумців і з їх допомогою створити і розмістити в соціальних мережах і на відеохостингах відеоролики та інші матеріали, що роз’яснюють важливість донорства і закликають приєднатися до безоплатної здачі крові. На заклик відгукнулося близько ста охочих, і, що цікаво, серед прийшлих були не тільки мусульмани, але і послідовники інших віровчень, які дізналися про акцію з соцмереж.
Послідовники Ісламу (як, наприклад, Ісмаїл), відгукнулися на заклик здати кров для нужденних, що прозвучав в п’ятничній хутбі. Питання — дарувати частину себе заради порятунку інших чи ні, не стояло, так як, за словами Ісмаїла, «це закладено в моральності, прищепленій батьками і навколишнім мусульманським середовищем, суспільством».
— Я вже не раз здавав кров, — розповідає лівієць Мухаммед, — Про цю донорську акцію дізнався в мечеті на п’ятничній проповіді. З радістю готовий поділитися кров’ю заради Аллага!
— Кров раніше не здавала, — зізнається молода мусульманка Мар`ям, — але коли дізналася, що у нас тут буде проводиться така акція, вирішила приєднатися, з’явилося велике бажання допомогти тим, хто цього потребує. Адже якщо ми здорові, то повинні допомагати іншим. Тим більше, зараз така ситуація в країні. Я з Донецька, мої родичі нині на Донбасі, і я знаю, яка там зараз важко.
Християнин Ігор Клепар дізнався про акцію з Фейсбуку. Зауважимо, що він вже не вперше здає кров, у тому числі і під час акцій в Ісламському культурному центрі.
— Я взагалі донор крові, у мене батько був заслуженим донором СРСР, і я з дитячого віку знав, що це не тільки потрібно, але і корисно, що це рятує інших людей, що це місія кожної відповідальної людини, громадянина. — зауважує Ігор, — Знаєте, нещодавно Саід-хазрат написав у Фейсбуці (це був дуже емоційний пост, відчувається, що у нього «накипіло») про те, що один з американських космічних апаратів сфотографував супутники якихось планет в далекому космосі, і запитав — а навіщо нам це робити, витрачати на це гроші, якщо на Землі гинуть діти і немає коштів, щоб їм допомогти? Тобто мова йде про систему пріоритетів, про те, що насправді важливо, що на першому місці… Тому ці акції настільки важливі, потрібно поширювати інформацію про користь і важливість донорства, щоб люди просто розуміли, що це таке.
І справа не тільки в медичному аспекті донорства, вважає Клепар:
— Справа не тільки у донорстві… Так сталося, що довгі роки душі кожного з нас були в певному «анабіозі», і лише в останні два роки вони почали прокидатися та активно працювати. Стало менше скверни в душах наших, але багато і піни виплило на поверхню, і донорство — не тільки один з аспектів нашого життя, але і можливість очистити душу. Знаєте, ми дуже багато крові здавали під час подій на Майдані. І сьогоднішні події в країні приводять до розуміння того, наскільки важливе донорство. Я хочу закликати всіх людей стати донорами і здавати кров, де тільки можна: під час акцій, як от в Ісламському центрі, в медичних центрах для дітей, таких як «Охмадит» та інших — там ваша кров дуже і дуже потрібна!
— Я прийшла здавати кров, а це — група підтримки, — сміється Олена Воронецька, тримаючи за руку подругу, — я підписана на співтовариство «Стань донором» і побачила, що 11 числа у них буде така акція. І я вирішила: а чому б і не поділиться, якщо у мене вистачає — чому б не «відлити» трохи комусь такої необхідної крові?
— Це моє рішення, у мене в самої свого часу була така ситуація, коли я потрапила «швидкою допомогою» в лікарню і виникла необхідність у переливанні крові, але обійшлося. Але з тих пір я весь час думаю, що комусь вона може знадобитися конче, а її не буде, — каже дівчина.
Але одного бажання стати донором мало. Кроводача не повинна завдати шкоди ні самому донору, ні тим більше реципієнту. Тому в ІКЦ був дотриманий порядок — перед безпосередньою кроводачею потенційний донор проходив обстеження (огляд, вимірювання артеріального тиску, здача аналізу крові), і тільки після цього лікар виносив вердикт — допустити чи ні цю людину до здачі крові.
На жаль, не всі з тих, хто прийшов, змогли здати кров: у когось були відносні протипоказання, наприклад, недавня вакцинація, видалення зуба, незадовго до цього перенесена застуда; двох особливо витончених дівчат відправили набирати кілограми… Всього ж після просіювання через лікарське сито здати кров дозволили 35 донорам.
Але перш, ніж лягти на стіл і надати свої руки для венопункції, донори відправлялися чаювати: ІКЦ подбав про те, щоб було достатньо солодощів та напоїв для тих, хто тільки йде на кроводачу, так і всіляких бутербродів-сендвічів для тих, хто вже «відстрілявся». До речі, зауважимо: хоч кров донори здавали безоплатно, КГЦК видавав кожному донорові невелику суму як компенсацію за обід — після кроводачі рекомендовано посилене харчування.
Так от, практично всі вважали за потрібне пожертвувати ці гроші як садаку (в ісламі садака — добровільна милостиня, на відміну від закята — подаяння обов’язкового).
Але сам акт безоплатного донорства — теж садака, якою вважається все те, чим мусульманин добровільно жертвує в ім’я Аллага: час, сили, праця, гроші, вияв поблажливості або дружелюбності і так далі.
Кожному донору на пам’ять організатори акції на чолі з невгамовною Тетяною Євлоєвою підготували невеликі сувеніри: пробкові підставки під чашки з логотипом акції. Як написала на сторінці акції «Стань донором» в Фейсбук Тетяна: «Щоб в ці прохолодні дні вас, дорогі донори, зігрівав не лише гарячий чай / кава / какао, але і теплі спогади про зроблену вами добру справу. Ви чудові; спасибі вам!».
Виїзна бригада трансфузіологів Київського міського центру крові виїжджала з 16 літрами дорогоцінної рідини, яка в буквальному сенсі іноді стає «живою водою», що повертає до життя приречених…
