«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності

«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Міжрелігійний симпозіум «Сімейні цінності в рамках викликів секулярного світу». Фото Валентини Євтушок.
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Ректор УКУ, отець, доктор Богдан Прах сказав: «з викликами, що їх перед українським суспільством ставить секуляризм, наші брати-мусульмани є надійними союзниками християн у відстоюванні родинних цінностей»
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов розповів, що років із десять тому ніколи в світі не повірив би, що в українському суспільстві, досить релігійному, традиційному, питання, чи визнавати одностатеві союзи «шлюбами», постане взагалі.
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), показав, що навіть Діва Марія, такий шанований у християнстві образ, не менше шанована мусульманами
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Доповіді, підготовані незалежно людьми різної віри, напрочуд одностайно стверджували ті самі принципи подружнього союзу
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Імам мечеті запорізького Ісламського центру Мухаммад Мамутов
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Тетяна Євлоєва, журналіст інформаційного порталу «Іслам в Україні», поділилася з присутніми власними спостереженнями й досвідом щодо сприйняття жінки-мусульманки в українському суспільств
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Міжрелігійний симпозіум «Сімейні цінності в рамках викликів секулярного світу»
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
Міжрелігійний симпозіум «Сімейні цінності в рамках викликів секулярного світу»
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності
«Братство персня»: християнсько-мусульманський симпозіум про сімейні цінності

29 вересня відбувся цікавий захід, організований Інститутом родини та подружнього життя Українського католицького університету спільно з Центром міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас»: міжрелігійний симпозіум «Сімейні цінності в рамках викликів секулярного світу». Плануючи цю подію, організатори одразу вирішили, що буде набагато цікавіше не обмежуватися лише християнським трактуванням, а й запросити мусульман, щоби почути і їх.

Як сказав у своїй вітальній промові ректор Українського католицького університету отець доктор Богдан Прах, «з викликами, що їх перед українським суспільством ставить секуляризм, наші брати-мусульмани є надійними союзниками християн у відстоюванні родинних цінностей».

Його підтримав муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, розповівши, що років із десять тому ніколи в світі не повірив би, що в українському суспільстві, досить релігійному, традиційному, питання, чи визнавати одностатеві союзи «шлюбами», постане взагалі.

«Господь створив людину і як ніхто інший знає її природу. Коли Він нам щось забороняє, це не просто так, а щоб уберегти людство від певних небезпек і негативних наслідків  навіть якщо ми, люди, не можемо ці небезпеки цілком усвідомити чи спрогнозувати»,  сказав шейх Саід

Християни з мусульманами справді, попри певні розбіжності, мають багато спільного. Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), показав на прикладі цитат із Корану, що навіть Діва Марія, такий шанований у християнстві образ, не менше шанована мусульманами. Єдина відмінність  в Ісламі ні Марія, ні Ісус не мають «божественного статусу»: Ісус шанується як диво Господнє, явлене через непорочне зачаття, як великий пророк і посланець Божий, а Марія  не просто як мати Пророка, а й найправедніша жінка всіх часів та взірець для всіх жінок світу.

Так розпочалося обговорення.

«Володарі перснів»

Письменник Джон Р. Р. Толкін у 3040 рр. XX ст. написав сагу «Володар перснів». Її перша частина називалася «Братство персня». Відповідно до фабули цього твору, майбутнє цивілізації залежало від того, чи розумно головні персонажі кінець-кінцем учинять зі старовинним перснем.

Іронічно, але в наш час цей сюжет вийшов за межі сторінок фантастичної літератури та знятих за її мотивами популярних фільмів: доля людства залежить від того, що ми вчинимо з тим, що символізує особливий вид перснів  обручки, і які союзи цими обручками скріплюватимуться.

І християни, і мусульмани спираються на божественні об’явлення. Згідно з ними, шлюбний союз  це тільки союз чоловіка і жінки, а історія пророка Лота (мир йому), що його народ уважав за норму одностатеві стосунки й саме за цей гріх прийняв страшну кару, є в Біблії та в Корані.

Отець доктор Богдан Тимчишин, голова комісії УГКЦ у справах родини, звернув увагу присутніх на те, що навіть порушувати питання про «одностатевий шлюб» некоректно, адже шлюб  це освячений релігією та традицією союз чоловіка і жінки. А коли слово «шлюб» використовують для позначення одностатевого союзу  то вже самим формулюванням намагаються «відтягнути трохи ореолу цього освячення» на те, що має зовсім іншу суть. Тим-то в публічному дискурсі варто знайти інший термін для одностатевих союзів.

Отець Богдан наголосив, що ніяка операція зі зміни статі не дасть жодному чоловікові змоги повною мірою відчути жіночність (або жінці  мужність), і подружнє життя  якраз чудовий інструмент не лише задоволення природної потреби людини в любові, піклуванні, близьких людях та дітях, а й для максимально можливого пізнання природи протилежної статі через глибоке шанобливе ставлення одне до одного, довіру та готовність обговорювати найрізноманітніші життєві ситуації та спільно вирішувати проблемні моменти у стосунках.

Доповіді, підготовані незалежно людьми різної віри, напрочуд одностайно стверджували ті самі принципи подружнього союзу: богобоязливість, різностатевість подружжя, взаємна повага та піклування, оборона честі, гідності та спільного майна від інших осіб, спільне виховання дітей у любові та повазі

Імам мечеті запорізького Ісламського центру Мухаммад Мамутов погодився з отцем Богданом, підкріпивши свою позицію посиланнями на мусульманські канонічні джерела  Коран і Сунну пророка Мухаммада (мир йому і благословення) та розказавши аудиторії про умови шлюбу для мусульман, а ще навівши приклади з родинного життя Пророка (мир йому і благословення).

Він наголосив, що подружній союз має бути джерелом любові, радості, комфорту та спокою для кожного з подружжя  аж ніяк не стресів, взаємних докорів і принижень, небажання побачити в другому самоцінну особистість із почуттями, страхами тощо.

Шейх Мухаммад Мамутов розповів про значний обсяг прав, що Іслам надає жінці, нагадавши, що вона в жодному разі не «додаток до чоловіка»: жінка сама орудує своїм майном і прибутками, може реалізувати свої схильності й таланти. Головне  і це справедливо не лише для жінок, а й для чоловіків  щоб самореалізація не шкодила подружньому життю, не порушувала права та інтересів другого з пари та їхніх дітей.

Жінки крізь віки: пригноблені чи ні?

Багато уваги приділено темі жінці та її ролі в суспільстві  як у старозавітні часи, так і нині. Марія Хома, докторант Папського Григоріанського Університету (Італія) запропонувала слухачам по-новому поглянути на постаті жінок, згаданих у Старому Заповіті.

«Усі ми, напевно, знайомі з цими історіями, але завжди читали оповіді про цих жінок із перспективи вона дружина якогось пророка чи царя, мати когось. Тобто лише як будьякі інші обставини часу й місця. Погляньмо на ці сюжети очима жінок, що в них описано! Додумувати нічого не треба  усе вже є в тексті!»

І на численних прикладах доповідачка показала, що справді, це не просто факт обставини й місця  це жіночі емоції, страхи, сумніви, біль, ревнощі Навіть історія Авраама (мир йому) повна почуттів жінок, що подарували йому двох синів.

Тетяна Євлоєва, журналіст інформаційного порталу «Іслам в Україні», поділилася з присутніми власними спостереженнями й досвідом щодо сприйняття жінки-мусульманки в українському суспільстві:

«Виходячи з теми моєї доповіді, мені треба було представитися: Привіт! Я Тетяна, і я  пригноблена жінка. Адже саме так із першого погляду мене сприймає чимало людей. Але справжнє гноблення  це коли ти самоцінна особистість, чогось досягаєш, утілюєш у життя якісь ідеї та проекти, отримуєш освіту та реалізуєшся в професійному плані, а людина, що тебе бачить уперше в житті, намагається тебе втулити у вузенький шаблончик у своїй уяві. Просто через те, що лінується спостерігати й відкривати тебе як особистість. Ось це  справжнє гноблення жінки-мусульманки, і здійснюють його аж ніяк не чоловіки-мусульмани».

Бути головою  не привілей, а відповідальність

Обидві релігії вчать, що в сімейному союзі голова  чоловік, і саме ця положення дуже дратує людей непобожних. Але бути головою родини  це зовсім не привілей, а посилена відповідальність. Відповідальність як у цьому, земному, житті, так і в Судний день.

Отець Петро Терлецький, викладач кафедри біблійних наук УКУ, розповів про концепцію чоловіка як голови християнської родини та про відповідальність чоловіка за свою сім’ю перед Господом і перед людьми.

Олег Гузік, голова відділу зв’язків із громадськістю ДУМУ «Умма», обґрунтував ту саму ідею посиланнями на обов’язок чоловіка-мусульманина забезпечувати дружину та дітей найпотрібнішим: безпека, їжа, житло, одяг, лікування, освіта, тощо  це все є відповідальність чоловіка. Ще чоловік має пильнувати, щоби психологічний клімат у родині був комфортний для кожного. Чоловік повинен намагатися вислухати й зрозуміти всіх членів своєї родини, радитися з ними, коли йдеться про якісь важливі рішення. Які там привілеї!

«Мені справді шкода, що ті, хто називає себе християнами, вбивають невинних мусульман»

До речі, організатори заходу зазначили своє прагнення подолати негативні стереотипи щодо мусульман досить рішуче. Наприклад, усі, напевно, бачили й чули, що після чергового злочину, вчиненого тим, хто називає себе мусульманином, вибачень вимагають від усіх послідовників Ісламу (попри слова співчуття від мусульманських релігійних лідерів та обґрунтовані священними текстами запевнення, що злочин скоєно всупереч приписам Ісламу!). А коли злочин вчиняє християнин  ніхто не вимагає каяття від усіх християн світу.

Отець доктор Петро Терлецький висловив свій глибокий жаль із того, що люди, що називають себе християнами, вже кілька століть поспіль неспинно винищують мусульман Кавказу, а тепер розпочали релігійні переслідування в окупованому Криму. Мусульманам як серед промовців, так і серед слухачів було дуже приємно та важливо почути цей вислів підтримки та глибокого розуміння ситуації, що з нею кожен із них нерідко мусить стикатися.

Зацікавлена аудиторія  це не «нагнана масовка»

Приємно було бачити, що симпозіум зацікавив як молодь, так і старше покоління: він був відкритий для відвідування, і аудиторія справді переймалася темою, а не прийшла для годиться.

Глядачі (більшість серед них  християни), радо скористалися нагодою почути про життя мусульман із перших вуст. Їх цікавило, як мусульмани створюють родини (вважаючи на те, що чимало людей сьогодні вважають, що треба спершу «пожити разом до шлюбу»), як Іслам регламентує питання й порядок розірвання шлюбу, які особливості виховання дітей

Якби обговорення не затягнулося, запитань було би й більше, але, на жаль, настав час прощатися. Утім, це не завадило учасникам і глядачам далі спілкуватися неформально.

Коли люди, замість таврувати одне другого якимись негативними стереотипами, хочуть краще порозумітися, шануються, бояться образити інших  це дуже добрий знак для українців, і він дає нам усім надію на те, що кінець-кінцем усе в нас буде добре, та наше суспільство, в усій його релігійній, етнічній, культурній різноманітності прийде до миру, злагоди та процвітання.

Тетяна Євлоєва спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.