Чому українці приймають іслам

Якось увечері, спускаючись в метро на київській станції «Лук'янівська», я помітила зграйку усміхнених дівчат у хіджабах (хустка та одяг, що приховує фігуру). Усім було не більше 20 років і, судячи зі світлої шкіри та сіро-зелених очей, вони були слов'янками. Напевно, вискочили заміж за мусульман, подумала я, таких прецедентів нині не бракує. Але в поїзді дівчата сіли поряд зі мною. Ставши мимовільним свідком їхньої розмови, я зрозуміла: серед моїх супутниць тільки одна заміжня жінка. Решта вільні!

- Дівчата, ну навіщо вам цей іслам? - запитала я в них, ризикуючи спровокувати грубість. - Чому ви проміняли комфортні джинси і спокусливі короткі спідниці на громіздкий і незручний хіджаб?

Анітрохи не здивувавшись моєму втручанню в їх особисте життя, дівчата спокійно відповіли:

- Просто ми віримо в Аллаха, ходимо до мечеті (нагадаю, одна зі столичних мечетей якраз знаходиться на «Татарці» неподалік від станції метро «Лук'янівська». - Авт.) та дотримуємося законів Шаріату.

На наступній зупинці мої співрозмовниці вийшли. А я залишилася в повному невіданні. Десятки років тому наші бабусі життя готові були покласти за рівноправність чоловіків і жінок! А тепер їх онуки натягують на себе хіджаби і добровільно погоджуються жити за Шаріатом. Більше того, послідовниками Аллаха стають також і багато українських чоловіків! Оскільки віра не наказує їм одягатися особливим чином, «вирахувати» їх у метро або на вулиці складно. Але це не означає, що їх немає.

- Останнім часом до нас приходить все більше і більше місцевих чоловіків, - каже завідувач інформаційним відділом Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраїд» і за сумісництвом прес-секретар Духовного управління мусульман України «Умма» 33-річний Олег Гузик. - До речі, я й сам за національністю українець. Прийняв іслам свідомо, у дорослому віці.

За словами мусульман, точна кількість правовірних серед слов'ян нікому не відома. Але в середньому кожну мечеть країни відвідує від 200 до 300 етнічних українців. Як чоловіків, так і жінок. Враховуючи той факт, що мечеті є в більшості обласних центрів (а також у деяких райцентрах), в цілому цифра виходить значна. Що ж змусило наших співвітчизників зважитися на такий крок?

«Розчарувалася у православ'ї»

Як з'ясувалося, є три основні причини. Перша з них - розчарування в православ'ї. Три роки тому мусульманкою стала одна з моїх однокласниць. Раніше її звали Ірина. Тепер - Aматулла (у перекладі - Раба Божа). Заміж вона досі не вийшла. Каже, не зустріла свого єдиного.

- Ірка, у тебе ж батьки були неймовірно побожні, - згадую я. - У православну церкву в середині 80-х років ходили на всі свята. А в ті часи за це і 13-ї зарплати позбавити могли! Як же ти зважилася?

- Я теж із ними до храму ходила, - відповідає вона. - А потім розчарувалася. Спочатку батюшка на службу п'яний прийшов. Потім почула, як православні Київського та Московського патріархату один одному морди б'ють через церкви. Та ну їх! Зовсім у політиці та гріхах загрузли!

- То ти сама, чи що, в мечеть пішла і сказала: хочу бути мусульманкою?

- Ну чому ж ... Приятелька, кримська татарка, відвела. Спочатку я на уроки ісламу ходила. Слухала, думала, читала. Потім прийняла рішення.

- Іра, тобі вже 36 років. А раптом ти зустрінеш чоловіка і закохаєшся. Захочеш створити з ним сім'ю, а він православний?!

- Якщо він мене любитиме, значить прийме іслам. Якщо ж ні, сама подумай, навіщо він мені такий потрібен?! Ти ж знаєш, у мене своя фірма. На хліб із маслом я собі зароблю...

Як з'ясувалося, таких як Ірина, тих, хто розчарувався в православ'ї, серед українців-мусульман чимало.

- Чому я стала мусульманкою? - «смакує» моє запитання 23-річна блондинка з Донецька на ім'я Марина. - Все просто. Одного разу я мала великі неприємності вдома і в інституті. Я вирішила звернутися за порадою і підтримкою до священика. Але він мене і слухати не став. Каже, приходь на сповідь! А там, крім мене, ще зо два десятки людей було. І всі зі своїми проблемами. Хіба це нормально? Потім подруга запросила мене в мечеть. І я зрозуміла, що тут я завжди знайду тих, хто мене вислухає, підкаже, як потрібно правильно вчинити. Можуть і матеріально допомогти, якщо ти, наприклад, захворіла.

Побачивши дочку в хіджабі, батьки дівчини жахнулися. Довго намагалися її вмовити відмовитися від чужої для українців віри. Але врешті-решт змирилися. Марина відстояла своє право бути мусульманкою. Вона стверджує, що тепер мечеть - її духовний дім!

- Багато священиків у нашій країні у церкву як на роботу ходять, - вважає 40-річний правовірний з Луганської області Андрій. - Від дзвінка до дзвінка відбули і пішли додому. Ось люди і йдуть від них. Я думаю, якщо церква не задумається про це зараз, не почистить свої лави, потім буде пізно...

Хочу спілкуватися з Богом без посередників!

Другу причину популярності ісламу серед українців слід шукати у відмінностях цього релігійного вчення від християнства.

- Моя бабуся була побожною, і в дитинстві я часто ходив із нею до церкви, - згадує Олег Гузик. - Та й хрестили мене ще в дитинстві. Але з роками я став замислюватися про багато речей, яких я не розумів у православ'ї. А отримати відповіді на свої запитання не міг. Наприклад, мене хвилювало питання про «Святу Трійцю». Якщо Бог один, то чому православні стверджують: є Святий Дух, Бог Отець і Бог Син? Крім того, як на мене, у Біблії мало конкретики і багато алегорії. А простій людині зрозуміти все це складно. У цьому відношенні в ісламі все простіше. Бог тільки один - Аллах. Та й Святе Письмо, Коран, зрозуміле для кожної людини.

За словами Олега, таких же поглядів дотримується майже вся його сім'я.

- Я познайомився зі своєю майбутньою дружиною вже після того, як вона у 17 років прийняла іслам, - розповідає він. - Знаєте, як вона стала мусульманкою? Моя дружина виросла в багатодітній родині на Львівщині у містечку Стрий. Її мама була визнана державою матір'ю-героїнею і навіть отримала медаль від екс-президента України Віктора Ющенка. А потім її старша дочка вийшла заміж за сирійця. Після чого всі жінки в сім'ї (у тому числі і їх мати) прийняли іслам. Теща нещодавно навіть хадж (паломництво) здійснила ...

Бачать українці в ісламі ще й інші важливі достоїнства.

- Я з дитинства шукала відповідь на питання про те, чому і навіщо ми живемо, - каже 20-річна студентка одного з престижних столичних вузів Вероніка. - Зокрема, вивчала різні релігії. І врешті-решт прийшла до висновку, що іслам сяє серед них, як справжній алмаз. Він дозволяє спілкуватися з Всевишнім без посередників у вигляді служителів церкви. Без набридлих обрядів, яких, на мій погляд, занадто багато в християнстві.

Так само, як і батьки Марини, близькі Вероніки не сприйняли її духовного вибору. Коли дівчина приїздить із Києва до свого рідного Донецька в хіджабі, у сім'ї розгораються скандали. Не раз своє негативне ставлення до студентки висловлювали і сусіди.

- Вони кажуть, якби ти вийшла заміж за мусульманина, ми тебе зрозуміли би, - зітхає Вероніка. - А так, мовляв, просто «займаєшся дурницями» ...

Скаржиться на нерозуміння з боку суспільства і 23-річний киянин Микита Драчук. За фахом він журналіст. Але після закінчення університету ім. Тараса Шевченка тривалий час провів у Дамаску (Сирія). Там він вивчав арабську мову в коледжі для іноземців.

- Іслам для мене - це, перш за все, чітка модель способу життя і поведінки, - каже він. - У ньому прописано все до дрібниць. Є відповіді на всі питання, які виникають у людини. Тому зрозуміло, як треба себе вести, щоб відповідати Божому задуму. Наприклад, коли потрібно здійснювати обмивання чи молитися. А християнство цим похвалитися не може. Десяти заповідей недостатньо ...

- А хіба й так незрозуміло? Навіщо в такому випадку людині розум і самоконтроль. Мені здається, той факт, що вбивати і красти не можна, не вимагає обґрунтувань ...

- Так тільки здається. Насправді, в житті виникає маса різних ситуацій, коли обиватель помилково думає, що знає, як потрібно діяти. А потім, коли він починає хворіти (або ще якась біда трапляється), з'ясовується - вчинок був неправильним.

- Виходить, іслам це «милиці»? Загальновідомо: роблячи помилки, людина робить висновки і розвивається ...

- Так думають лише атеїсти. Вони кажуть подібні речі про всі релігії світу.

Закінчив курси арабської і ... став мусульманином

Як етнічні українці потрапляють в мечеті? По-перше, часто їх приводять друзі, родичі, кохані. По-друге, вони приходять туди самі. Адже при Всеукраїнській асоціації громадських організацій «Альраїд» працюють курси з вивчення арабської мови та культури. Причому не тільки в столиці, але й у восьми регіонах. Крім того, аналогічні освітні програми є і при чеченських, азербайджанських та татарських мечетях. А їх у нашій країні чимало. Закінчивши навчання, багато студентів починають цікавитися ісламом. І деякі з них стають мусульманами.

- Ми не займаємося спеціально поширенням ісламу в Україні, - зазначає Олег Гузик. - Не робимо ніяких конкретних дій, щоб пропагувати наше релігійне вчення серед українців. Але якщо люди до нас приходять за інформацією, ми намагаємося її їм надати в максимально повному обсязі. Наприклад, співпрацюємо з українськими вченими з питання перекладу Корану українською мовою. Тоді всі бажаючі зможуть з ним ознайомитися...

Цікаво, що було б, якби послідовники Аллаха всерйоз взялися за українців? Як швидко збільшилася би кількість мусульман у нашій країні? І до чого би врешті-решт це призвело?

Світова тенденція

Згідно з дослідженням, яке університет Свонсі провів для Британської організації з питань віри, за останні 10 років кількість британців, які прийняли іслам, збільшилася майже вдвічі. Зі 100 000 чоловік, які перейшли в іслам, 5200 прийняли нову віру в 2010 році. Аналогічні процеси характерні і для інших країн, наприклад, Франції. Там більше 500 000 корінних французів-мусульман.

Думка православної церкви

Православна церква не схильна драматизувати ісламізацію українців. «Мені нічого не відомо про факти масового переходу православних в іслам, - каже протоієрей, прес-секретар предстоятеля УПЦ МП Георгій Коваленко. - Є випадки, коли, виходячи заміж за мусульманина, жінки відмовляються від віри предків. Але це свідчить про те, що ніякої свідомої віри у них і не було. Віру не міняють, як сукню. Тому я б не говорив про загрозу ісламізації. У нас існує загроза секуляризації. Простіше кажучи, втрати віри в Бога взагалі. А також демографічна проблема, яка може позначитися на релігійній мапі України. Думаю, якщо всі жителі нашої країни будуть знати свою справжню віру, а також будуть виховані на традиційних цінностях, вони стануть шанобливо ставитися до представників інших релігій і віросповідань, які приїжджають жити в Україну, але залишаться православними.

Причиною всього є відсутність національної свідомості

Про те, як поширення ісламу серед етнічних українців може вплинути на життя нашої країни, ми вирішили запитати у керівника відділу релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України Анатолія Колодного:

- Я думаю, що сьогодні істотного впливу на суспільно важливі процеси це явище вчинити не може, - каже Анатолій Миколайович. - Згідно з останніми даними на 1 листопада 2010 року, в нашій країні проживає 45808893 осіб. З них 77,82% становить титульна нація - українці. Судіть самі, що таке кілька тисяч мусульман для такої кількості людей? Крапля в морі! Відзначу також, що згідно з українським законодавством у нашій країні кожна людина має право на свободу віросповідання. Простіше кажучи, вона сама може вирішити, кому їй молитися, якому Богу. Так заведено у всьому світі, і у нас також.

- Що, на ваш погляд, є основною причиною переходу людей з християнства в іслам?

- По-перше, невдоволення Церквою. На думку деяких людей, вона не приділяє парафіянам достатньої уваги. Тоді як мусульмани активно підтримують своїх братів і сестер. Як морально, так і матеріально. Втім, як і інші церкви, що з'явилися в нашій країні. Наприклад, баптисти чи свідки Єгови. По-друге, українцям припав до душі поширений в ісламі культ традиційної сім'ї. Сім'ї, де чоловік - годувальник, а жінка - берегиня домашнього вогнища. Наші жінки втомилися тягнути на собі і дім, і дітей, і роботу. А чоловіки хочуть повернути до себе повагу з боку прекрасної статі. І, нарешті, остання, але найбільш важлива причина - відсутність в українців національної самосвідомості. Якби ми краще знали і цінували своє коріння, традиції і релігію, таких явищ було б набагато менше.

- Хочу трохи згустити фарби. Уявіть собі Україну через 200 років.
Вулицями наших міст ходять в основному жінки у хіджабах і чорняві, чорноокі чоловіки ...

- Ну, до цього не дійде! - сміється Анатолій Миколайович. - Знаєте, чому? Справа в тому, що більшість мечетей в Україні збудовані представниками тієї чи іншої національності. Наприклад, узбеками, таджиками, азербайджанцями чи татарами. А ці народи неймовірно прив'язані до своїх традицій, які часто не мають відношення до ісламу. Іншим націям там місця може не знайтися або будуть труднощі. Тому, я сподіваюся, що ця обставина і через 30-50 років буде стримуючим фактором для українців, які замисляться про перехід в іслам. Тож переживати не варто.