Знати напам’ять текст Одкровення — то велика мусульманська традиція, — муфтій Саід Ісмагілов про конкурс читців Корану

В Ісламському культурному центрі м. Києва невдовзі відбудеться захід, якого з нетерпінням очікують українські та й не лише українські мусульмани, а саме — черговий Міжнародний конкурс читців Корану. Проводиться він з ініціативи Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраід» і Духовного управління мусульман України «Умма» за підтримки Всесвітньої ліги з вивчення Корану та відбуватиметься 5–6 листопада 2016 року за адресою вул. Дегтярівська, 25а.

Чому ця подія для мусульман така значуща, чому послідовники Ісламу прагнуть вивчити текст Послання напам’ять? З цими запитаннями наш кореспондент звернувся до муфтія ДУМУ «Умма» шейха Саіда Ісмагілова:

— Знати Коран напам’ять, тобто бути хафізом, то є велика мусульманська традиція, — відповів Саід-хазрат. — Пророк Мухаммад (мир і милість Йому від Всевишнього Аллага!) отримав цей Священний текст у одкровенні і вчив його. Тобто він був першою людиною, яка весь Коран знала напам’ять і навчала йому своїх учнів, сподвижників. Тож спочатку Коран запам’ятали, а вже потім він був записаний.

Людина, що є хафізом і при цьому відповідає моральним якостям згідно з приписами Ісламу, може займати найпочесніші місця в мусульманській ієрархії: бути імамом, муфтієм, викладачем, проповідником, суддею, богословом. Тобто задля того, щоб реалізувати себе як релігійний діяч, потрібно знати Коран.

Тому відродження традиції запам’ятовування священного Корану, проведення конкурсів читців надзвичайно важливе, — наголосив муфтій.

Як розповів Саід Ісмагілов, раніше в Україні (переважно в Криму) була велика кількість мусульман, що знали Коран напам’ять.

— Після радянських репресій, депортації, після того, як весь Іслам і мусульмани були у підпіллі, ця традиція перервалась. У нас взагалі на той час не залишилось хафізів. І лише зі здобуттям Незалежності, коли Україна надала можливість мусульманам відроджувати свою релігійну традицію, цей процес знову стартував. Велика кількість дітей та молоді долучається до пізнання Священного тексту. Тож ми зараз перебуваємо не на початковому рівні, а на рівні продовження цієї великої ісламської традиції.

Чи немає загрози того, що через недосконалість людської пам’яті в подальшій усній передачі можуть бути якісь викривлення самого сенсу Послання, чи ця традиція навпаки дозволяє зберегти текст Одкровення у його першопочатковому вигляді? На це запитання кореспондента шейх Саід відповів:

— Будь-яка людина може помилятися. Навіть найкращий знавець Корану може щось переплутати або неправильно щось процитувати, але це вже не так страшно, тому що зараз весь Коран є записаний, і спаплюжити священний текст неможливо. І навіть якщо людина припуститься помилки, є велика кількість мусульман, які її виправлять, підкажуть, як потрібно правильно промовляти певні частини тексту.

Описуючи причину вивчення Корану напам’ять жінками, муфтій зауважив, що і чоловіки, і жінки вивчають його не задля мирської слави, переваг чи пільг, а насамперед для наповнення себе священним текстом:

— Жінка, яка вивчила весь Коран напам’ять, може бути викладачем, проповідником, правознавцем, богословом, юристом. Єдине, що їй недоступне — це бути імамом. Також мусульманки, які добре знають, розуміють й живуть згідно з Кораном, правильно виховують своїх дітей.

Як розповів шейх Саід Ісмагілов, ДУМУ «Умма» вже не вперше проводить конкурс читців Корану:

— На такому високому рівні конкурс у Києві проводиться другий рік поспіль. Раніше вони відбувались у мечеті Ісламського культурного центру Сімферополя, але після окупації ми вимушені були перевести їх до столиці. ДУМУ «Умма» ж починало брати участь у таких конкурсах ще до того, як було зареєстровано. Взагалі цій традиції в Україні вже більше 12-ти років.

Хто може брати участь у конкурсі, як саме він проводитиметься, чи є якісь номінації — на ці запитання муфтій відповів:

— Конкурс проводитиметься за номінаціями, окремо для чоловіків і для жінок, — зазначив він та додав, що, для того, аби взяти участь у конкурсі читців Корану, потрібно заздалегідь звернутися до місцевої громади мусульман, щоб вона рекомендувала свого прихожанина. Долучитися може будь-хто, хто є або громадянином України, або країн-колишніх республік СРСР.

Наш кореспондент поставив шейху Саіду дещо провокативне запитання: зараз у вишах України навчають майбутніх релігієзнавців, які серед іншого вивчають й Іслам. Тож якщо немусульманин захоче взяти участь у конкурсі читців Корану, чи буде його допущено? Чи були такі прецеденти в минулому? Відповідь муфтія ДУМУ «Умма» була неочікуваною — виявилось, що подібних випадків поки що не було, але така можливість для немусульман не виключається:

— Ну, по-перше, у нас немає факультетів ісламознавства, лише релігієзнавство. По-друге, не було ще таких прецедентів, щоб немусульмани знали хоча б одну тридцяту частину священного Корану напам’ять — тобто за найменшою номінацією. Але якщо така людина з’явиться, то, звісно, ми допустимо її до участі у змаганні.

Тож якщо ви знаєте Коран напам’ять і хочете отримати об’єктивну оцінку свого читання, у Вас є чудова можливість проявити себе і подивитися на рівень інших читців — щорічний Всеукраїнський конкурс читців Корану!

Єдиний критерій поділу на секції — рівень знань, без урахування віку, статі і володіння арабською мовою. Всього рівнів складності п’ять: весь Коран (30 джузів), 15 джузів, 10 джузів, 5 джузів і 2 джузи.

Оцінюється як знання коранічного тексту, так і відповідність декламації відповідно до правил таджвіду. Переможці будуть нагороджені цінними призами.

Поспішайте записатися для участі!

Довідки за телефоном: +38 (093) 508-53-25 (Ісмаіл Кади).

Нагадаємо, перший Міжнародний конкурс читців Корану проходив з 24 по 26 жовтня 2010 року в Ісламському культурному центрі Сімферополя − тоді для участі в Україну прибуло 40 учасників з країн СНД. У 2015 році, як писав Іслам в Україні, продемонструвати своє знання Священної книги зголосилися 55 мусульман з усіх куточків України.