З 3 по 5 грудня ц. р. у столиці Королівства Саудівська Аравія відбулась достатньо резонансна подія – міжнародний форум «Затока і світ». Цей захід, що проводився під патронатом міністра закордонних справ Королівства Принца Сауда Аль-Фейсала, було організовано двома структурами – Інститутом дипломатичних досліджень МЗС Саудівської Аравії, а також Центру досліджень Затоки, що базується в Об’єднаних Арабських Еміратах, у Дубаї.
У цьому форумі взяли активну участь чимало впливових саудівських високо посадовців, і серед них – в першу чергу – керівник розвідки королівства, принц Мугрін бін Абдул, колишній керівник розвідки і колишній посол Саудівської Аравії, який нині очолює Центр вивчення та ісламських досліджень імені короля Фейсала, людина, яку характеризують як «сірого кардинала» королівства – Принц Туркі Аль-Фейсал, міністри фінансів, культури та інформації та багато інших високо посадовців. Також було представлено чимало впливових політичних фігур інших арабських держав Затоки, в тому числі міністр закордонних справ Об’єднаних Арабських Еміратів шейх Абдулах бін Заєд Аль Нахаян, Генеральний секретар Ради арабських держав Затоки, доктор Абдул Латіф бін Рашід Аль-Заяні. Також, серед доповідачів були Керівник Середземського Діалогу НАТО Нікола ДЕ Сантіс, керівник президентської Ради Іраку д-р Насер Аль-Алі, Національний радник з питань безпеки Індії Шівішінко Монем, міністр закордонних справ Китаю Сун Шузонг та багато інших. Кидалось в очі присутність на Форумі достатньо значної групи відомих американських аналітиків, які представляли Інститут Корнегі, Вашингтонський інститут близькосхідних досліджень, Інститут Близького Сходу та інші.
В чому значення цього форуму? Які глибинні процеси та тенденції, що відбиваються нині як у районі Затоки, так і у масштабах усього Близького і Середнього Сходу, знайшли відображення та віддзеркалення у його документах та доповідях, з якою метою його провели і саме в цей час, на початку грудня?
По-перше, Форум продемонстрував, що арабські країни, які об’єднані у Раду співробітництва арабських держав Затоки (GCC) є найбільш могутньою та життєздатною на сьогодні інтеграційною структурою в Арабському світі, яка бере на себе відповідальність бути локомотивом усієї арабської спільноти, виступати моделлю, «взірцем» розвитку інших арабських країн.
По-друге, Форум дав точну відповідь на питання, щодо реального стану важливості та реальної загрози тих чи інших конфліктів, які існують у політичному та геополітичному просторах Близького і Середнього Сходу.
По-третє, Форум переконливо довів, що саме Королівство Саудівська Аравія перетворилася протягом останнього часу на лідируючу країну Арабського світу, яка має великий вплив на інші країни Арабського світу та є головною фінансовою, організаційною та ідеологічною базою процесу, який отримав назву «Арабська весна».
По-четверте, Форум став тією відправною точкою відліку, коли були сформульовані висновки щодо начальної необхідності якісно нового етапу всебічної і всеохоплюючої інтеграції країн, що входять до складу Ради співробітництва Арабських держав Затоки і визначені основні контури програмних засад нового етапу інтеграції.
По-п’яте, Форум продемонстрував, що саме Сполучені Штати Америки є, на сьогодні, провідним союзником і партнером Ради співробітництва, незважаючи як на деякі суттєві корективі у зовнішньополітичній стратегії США і змінах у балансі сил між провідними центрами політики.
По-шосте, Форум ще раз переконав у тому, що саме Саудівська Аравія внаслідок її політичної, економічної та військової ваги, геостратегічного розташування, впливу на весь Арабський світ, має сьогодні стати центром опори реалізації стратегічних завдань України на Близькому та Середньому Сході.
А тепер дозвольте трохи детальніше розглянути ці основні висновки. Саме його аналіз дозволяє зрозуміти як час проведення Форуму, так і його головне завдання. Форум відбувся у період переходу «Арабської весни» до свого нового етапу. На нашу думку, його основними завданнями має стати остаточна «зачистка» арабського простору від союзників Ірану – передусім режиму Башара Асада в Сірії, Хізбалли в Лівані та деяких інших про іранських структур, що діють в країнах Арабського світу. Увесь цей процес супроводжується безпрецедентним загостренням протистояння між Саудівською Аравією та Іраном, яке за своєю напругою, непримиренністю, розмахом перевищила всі інші конфлікти у Близькосхідному регіоні. У передостанньому числі часопису «Дипломат, який видається Інститутом дипломатичних досліджень, у редакційній статті «Міцний альянс» стверджується, що зростання Ірану та його агресивна політика та ядерні амбіції ставлять під сумнів існуючий стереотип про те, що палестинсько-ізраїльський конфлікт є центральним у регіоні Близького і Середнього Сходу [1]. У доповіді міністра закордонних справ Саудівської Аравії стверджувалось, що «Іран підвищує напругу як у регіоні, так і у всьому світі» [2]. Принц Сауд звинуватив Тегеран у «відмові від виконання» вимог Міжнародного агентства з ядерної енергетики. Як зазначав часопис «Арабські новини», «висловлення Принца Сауда стали іншим ударом по іранській політиці після останніх рішень Європи посилити тиск на Тегеран після атаки на посольство Великої Британії» [3].
У виступах принців Мугріна та Туркі було сформульовано єдину відповідь Саудівської Аравії та її союзників у Раді співробітництва. Так, принц Мугрін прямо заявив – зростання ядерної загрози з боку Ірану може спричинити адекватну силову відповідь з боку ради співробітництва арабських держав Перської Затоки [4]. Принц Туркі поставив питання таким чином – якщо наші зусилля щодо створення Близькосхідної зони вільної від зброї масового знищення зазнають поразки, наш обов’язок перед нашими країнами і народами розглянути серйозно всі можливі дії, включаючи й зброю масового знищення [5].
Таким чином, Форум достатньо чітко зафіксував не буле загострення відносин між двома регіональними центрами сили Близькосхідного регіону – Саудівською Аравією та Іраном. Саме цей конфлікт сьогодні визначає головну лінію розлому.
А тепер дозвольте проаналізувати перший висновок – щодо Ради співробітництва арабських держав Затоки. За 30-річний період свого розвитку Рада (GCC) перетворилась на найбільш процвітаючий і сталий формат співробітництва. Так, членів Ради із світом досяг сьогодні позначки товарообіг у 1 трлн. дол. Порівняно із 261 млрд. у 2000 р. У країни зазначеної структури вкладено прямих іноземних інвестицій в обсязі 300 млрд. дол. Порівняно із 30 млрд. у 2000 р., тобто зростання відбулося на 827 відсотків і темпи щорічного зростання перевищили 28 відсотків. Сьогодні країни Ради є одним із найбільш важливих джерел енергетичних ресурсів й видобувають щоденно 16 млн. барелей. Саудівська Аравія, як член GCC, входить у велику двадцятку G-20 [6]. Декілька раз у виступах головних доповідачів підкреслювалось, що саме, Рада співробітництва стала найбільш вдалим інтеграційним проектом на Арабському Сході.
Центральною фігурою, її лідером, є безумовно, Саудівська Аравія. Згідно доповіді про глобальну конкурентно-спроможність, яку було оприлюднено 7 вересня Світовим економічним форумом, Саудівська Аравія вперше увійшла у 20 найбільш конкурентно-спроможних економік світу, перейшовши у порівнянні із минулим роком із 21-ї позиції на 17-ту [7]. Королівство має 20% розвіданих світових запасів нафти, та стає одним із найбільших її експортерів. Саудівський нафтовий сектор дає майже 80% надходжень до бюджету та 90% експортних надходжень.
З огляду на те, що понад 40% населення королівства є люди молодше 20 років, саудівський уряд особливу увагу й пріоритет надають розвиткові людського капіталу. Так, у 2011 р. уряд спрямував понад 40 млрд. дол. На освіту, розвиток особистості, що складає 25,9% загального бюджету Саудівської Аравії. Лише за останні роки були відкриті такі університети на рівні кращих світових стандартів як Університет короля Абдули науки і технологій і також жіночий університет.
Особливу увагу приділяється розвитку таких економічних та технологічних кластерів як Економічне місто Принца Абдул Азіз бін Мосаед, Економічне місто Джазан та Економічне місто знань. У годину їзди до Мекки будується Економічне місто короля Абдули, площею 173 кв. км. Загальна вартість цього міста становить понад 86 млрд. дол. І це лише один із цілої мережі подібних економічних міст.
Форум дав чіткий сигнал, месідж щодо початку якісно нового етапу всебічної інтеграції у рамках Ради співробітництва. Так Принц Туркі Аль-Фейсал у своїй промові закликав трансформувати 30-річний регіональний блок у сильний «союз суверенних націй». Ми, заявив Принц Туркі, маємо розглядати суверенітет наших країн у контексті колективного суверенітету, який не лише захищає суверенітет кожної окремої країни, а й значно посилює синергію наших можливостей. Принц Туркі виділив 11 головних напрямків поглиблення інтеграції країн Ради співробітництва. Серед них він відзначив:
- створення єдиного Арабського півострова;
- обрання об’єднаної Шури у межах Ради;
- створення об’єднаних збройних сил із уніфікованою воєнною індустрією;
- створення економічної системи із уніфікованою валютою;
- створення єдиного космічного агентства;
- створення єдиної індустрії інтернет - технологій;
- створення єдиної аерокосмічної індустрії;
- створення єдиного автомобільного комплексу;
- створення єдиної освітньої системи із уніфікованими дипломами;
- створення єдиної енергетичної і нафтохімічної індустрії;
- створення єдиної правової системи.
Сполучені Штати Америки залишаються головним партнером і стратегічним союзником Ради співробітництва. Про це свідчить не лише значна кількість американських фахівців на Форумі й виступ з доповіддю 5 грудня відомого американського аналітика Маріни Отавай, яка репрезентувала Інститут Карнеги. Також, дуже показовим є те, що водночас із Форумом в Ер-Ріаді у США, в Атланті відбувся триденний бізнес-форум США – Саудівська Аравія. Під час бізнес-форуму, на якому було понад 1200 запрошених, в тому числі й 4 міністра із Саудівської Аравії, обговорювались можливості для залучення 385 млрд. дол. Американських інвестицій у амбітні проекти із інфраструктури, здоров’я, освіти та в інші сектори. В цілому ж, потенціал Саудівської Аравії розпадався як такий, куди США до 2015 р. можуть подвоїти свій експорт [8].
Також, Форум фактично підтвердив, що саме країни, які входять до Ради співробітництва, є базою «Арабської весни» як широкомасштабного процесу цивілізаційної натуралізації Арабського світу. По-перше, це явище було охарактеризоване як видатна, безпрецедентна подія нинішнього століття, по-друге, у виступах на відповідях на запитання, прямо визнавалось, що Саудівська Аравія, інші країни Ради співробітництва активно співробітничають з «Братами – мусульманами» в Арабських країнах Північної Африки. Також, дуже показовим є визначення того двигуна, який дозволив країнам Ради співробітництва досягти значних успіхів – це, насамперед, вірність своїм традиціям і цінностям, тобто тих етичних засад, які закладені у доктрині та програмі Ісламу. Стосовно «Арабської весни», підкреслювалось, що араби твердо беруть власну долю у свої руки. Відкидались закиди щодо аравійських монархій стосовно буцім-то їхньої контрреволюції. Було сказано, цим монархіям більш адекватніше є не революційні потрясіння, а глибокі реформи, які мають проводитись системно і поступово. У якості прикладів початку таких реформ наводились надання у цьому році жінкам у Саудівській Аравії брати участь у виборах і проголошення про парламентські вибори в Катарі в 2013 р.
І, нарешті, щодо ролі Королівства Саудівська Аравія в реалізації національних інтересів України на Близькому і Середньому Сході. З урахуванням економічного, політичного та військового потенціалу Королівства, Саудівська Аравія має стати провідним українським партнером у регіоні. У 2010 р. експорт України до Саудівської Аравії склав майже 645 млн. дол. США. І товарній структурі українського експорту майже 79% складаюсь зернові, горні метали – близько 10,5%, жири та олії – 6,2%.
Із врахуванням потенціалу, потреб і перспектив розвитку як Саудівської Аравії так і України, можна виділити такі визначні напрямки взаємовигідного співробітництва наших держав: аграрний сектор, інвестиційне співробітництво, військово-технічна співпраця, науково-технологічне і наукове співробітництво, атомна енергетика.
Перед нашими країнами сьогодні відкриваються блискучі перспективи. Головне на сьогодні – перевести наш потенціал у життєздатні механізми, програми й угоди, забезпечити їхній політичний та інформаційний супровід, постійний політичний діяч між керівництвом України та Саудівської Аравії.
Автор статті взяв безпосередню участи у роботі зазначеного форму за запрошенням Інституту дипломатичних досліджень МЗС Королівства Саудівська Аравія та центру досліджене Затоки і висловлює щиру подяку Посольству Королівства Саудівська Аравія за виявлену увагу і турботу.
В’ячеслав Швед - науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства».
Спеціально для сайту «Іслам в Украні»