Не дати Кремлю уникнути відповідальності за окупацію Криму

11.03.2021
Оцініть статтю: 
(78 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

20 лютого виповнилося сім років з дня початку окупації Криму Росією.

Агресія призвела до низки негативних наслідків на півострові - від змін політично-економічного характеру до демографічних і культурних. Однак найбільш загрозливою і небезпечною є ситуація із впровадженням окупаційною владою репресивного режиму, що проявляється у терорі, дискримінації та переслідуванні місцевого населення за етнічною, політичною або релігійною ознаками.

Практику дискримінації, репресій, терору, кримінального переслідування безневинних людей, порушення основних прав людини окупаційною владою Криму рішуче засуджує Україна. Подібну позицію займають і представники більшості країн світу та міжнародних організацій. 18 листопада 2020 року Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН прийняв резолюцію, де, зокрема, наголошується, що РФ займається дискримінацією жителів півострова: кримських татар, українців і осіб, котрі належать до інших етнічних і релігійних груп.

Крім цього, Генеральна прокуратура України співпрацює із Міжнародним кримінальним судом та очікує повноцінного розслідування злочинів РФ у Криму і на Донбасі.

Таким чином, держава Україна намагається здійснювати планомірний тиск через міжнародні політичні, безпекові та правові інститути на Росію через порушення нею прав і свобод на окупованих українських територіях Криму та Донбасу. Насамперед йдеться про посилення політико-дипломатичного та санкційного тиску на державу-агресора. Кремль у свою чергу сам або за допомогою союзників намагається зняти із себе звинувачення та послабити чи позбутися санкцій.

Агенти впливу за ширмою захисту

Відомо, що Москві вдалося створити й розвинути досить розгалужену мережу агентів свого впливу на території України. Йдеться як про окремих осіб, так і про певні інституції. Вони переважно підкреслюють свою проросійську позицію, хоча багато хто з них маскує діяльність за ширмою «захисту українських інтересів». Варто зазначити, що ці люди й організації діють у різних сферах суспільно-політичного життя. Вони намагаються насаджувати своє бачення в економіці, політиці, культурі, освіті, релігійному житті України тощо. Доказом тому - події останніх тижнів, пов'язані із закриттям пропагандистських каналів та висуненням звинувачень у державній зраді блогеру Шарію. Втім, варто розуміти, що, крім цих великих проектів, у нас у країні діють ще десятки, сотні, а, може, й тисячі дрібніших організацій і окремих осіб, які ллють воду на «російський млин».

Відстежуючи діяльність проросійських сил, зокрема на релігійному полі, протягом останніх місяців, Павло Федосов, експерт в сфері медіа, член Громадської ради при Дніпропетровській ОДА, звернув увагу на підозрілу інформаційну та комунікативну активність Центру міжнародних відносин «Мир і безпека» з офісом у Києві. На його переконання, діяльність центру є загрозою національним інтересам України.

«До прикладу, цей центр своїми заявами і матеріалами піддає сумніву та навіть спростовує аргументи офіційної української сторони, підриваючи позицію держави перед міжнародним співтовариством. Йдеться про політично вмотивований характер переслідувань у Криму. На думку експертів центру «Мир і безпека», переважна більшість затриманих і засуджених росіянами кримців - звичайні злочинці, бо можуть бути членами терористичних груп і організацій. Бо, як вони переконують, організація «Хізб ут-Тахрір», до якої належить більшість репресованих, є в переліку терористичних організацій. Отже, Росію нема за що звинувачувати. Таким чином, цей центр намагається нівелювати головне звинувачення Києва проти Москви. Негативний ефект від такої діяльності посилюється через широку комунікативну мережу цього центру з дипломатичними представництвами інших країн в Україні та його активними закордонними контактами», - сказав Павло Федосов.

Із ніг на голову

Для наочності наведемо декілька рядків зі статей, розміщених на веб-сайті організації. В аналітичній статті від 26 жовтня під назвою «Розвиток джихадизму в країнах Європи» йдеться про те, що «протягом останніх років на території ЄС спостерігається зростання кількості прихильників джихадизму за рахунок таких організацій, як «Брати-мусульмани» та «Хізб ут-Тахрір».

Із цих слів можливо зробити висновок, що Україна не тільки голослівно звинувачує Кремль у порушенні прав і неправосудних переслідуваннях людей, а ще створює додаткові джерела терористичних загроз для Європи. Що, як не маніпуляція певними фактами чи взагалі недостовірна інформація? Насправді в українському законодавстві не було прецедентів визнання «екстремістськими» тих організацій, які вільно діють у більшості європейських країн.

Ще одним негативним фактором діяльності цього центру є сумнівна кваліфікація і експертний рівень його висновків та рішень щодо боротьби з екстремізмом, тероризмом, процесами міграції. Слідування подібним порадам і формування відповідного до них дискурсу, на переконання керівниці правозахисної організації «Разом із законом» Вікторії Нестеренко, може призвести в перспективі до ризику розколу, фрагментування українського суспільства через посилення недовіри, страху через релігійні і культурні особливості певних груп населення, репресивного впливу спеціальних і правоохоронних органів на інститути громадянського суспільства.

За діяльністю центру «Мир і безпека» офіційно стоїть одна людина - Хусамеддін Рамазан Аль-Халавані. Відомо, що цей чоловік був директором Департаменту зовнішніх зв'язків ДУМУ. А сам муфтій ДУМУ Ахмед Тамім виступає як експерт по боротьбі з тероризмом і екстремізмом. Сумнозвісний своїми звинуваченнями в тероризмі та екстремістській діяльності добровольців-мусульман, які брали участь у військових діях з російським агресором на боці України.

Також широкого розголосу набув скандал через заяву Ахмеда Таміма щодо створення кримськотатарського батальйону в складі ЗСУ - «сприятиме розповсюдженні ідей ІДІЛ». Він знаний конфліктами з більшістю ісламських організацій в Україні. А ще Тамім намагається фокусувати увагу на темі неконтрольованої міграції в Україні (некомпетентні спецслужби, корупція) та транзиту через неї терористів.

Залякування як засіб розколу

Незважаючи на маніпулятивний характер, а подекуди і неправдивість, подібні матеріали використовуються як в Україні, так і за її кордонами для множення неправди, викривлення та спотворення явищ і речей.

Одним це потрібно для дискредитації і переслідування мусульман України, що воюють у Збройних Силах України чи добровольцями або в інший спосіб допомагають зміцненню української державності. Інші дивляться ширше. Їм не потрібна незалежна, суверенна Україна. Тому вони роздмухуватимуть міжрелігійну і міжетнічну ворожнечу, будуть посилювати конфліктогенність, насаджуватимуть у суспільстві ксенофобію та ісламофобію.

«Наведені факти досить однозначно свідчать про можливу шкоду та ризики для безпеки держави, її іміджу на міжнародній арені через свідоме чи несвідоме підігрування Центру «Мир і безпека» політиці Росії. Інша небезпека - розколювання українського суспільства через залякування і насадження страхів на релігійній, культурній чи етнічній основі», - вважає політолог, головний редактор газети «Огни Азербайджана» Андрій Цурканов.

Але головною проблемою, яка формується із наведених викликів і потребує негайного вирішення, є вразливість державних інститутів та суспільного миру перед зовнішніми агресивними впливами й нездатність органів держави ефективно обстоювати, захищати суверенітет, незалежність та інтереси України.

Цифра

За час окупації зниклими безвісти через власні політичні чи релігійні переконання вважаються 15 осіб, за політично вмотивованими звинуваченнями заарештовано, знаходиться під слідством і засуджено вже більше 70 кримських татар і українців, під слідчими процедурами перебуває майже 300 громадян. 177 дітей заарештованих кримськотатарських активістів та громадянських журналістів ростуть без батьків. Таку статистику на кінець 2020 року оприлюднила координатор проекту «Кримське дитинство» Муміне Салієва.

До речі

Як запевняє український вчений і релігієзнавець Ігор Козловський, ані «Брати-мусульмани», ані «Таблігі-Джамаат», ані різні суфійські джамаати (громади) не визнані терористичними організаціями в Україні, і те саме можна сказати про «Хізб ут-Тахрір». Натомість їх вважають терористичними в РФ. І саме члени «Хізб ут-Тахрір» є більшістю із загальної кількості переслідуваних репресивною машиною Кремля у Криму.

Матеріал з ГолосУкраїни.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.