Саід Ісмагілов: «Благодійництво — це більше, ніж просто релігійна приналежність»

8 грудня Львівська міська рада приймала учасників Міжрелігійного діалогу «Міграція крізь призму юдаїзму, християнства та ісламу». Цей симпозіум, як йшлося в анонсі події у виданні Іслам в Україні, продовжує розпочатий минулого року діалог про взаємну роботу над примиренням та допомогу — круглий стіл «Майбутнє християнсько-мусульманських відносин у Європі в контексті сучасних міграційних процесів».

— Кожна із релігій представлена доктринально, і це дозволяє нам подивитись на мігрантів як людей, які несуть собою певну культуру. З цього і розпочинається наш міжрелігійний діалог, — зазначив у вітальному слові Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк).

Мурад Сулейманов, імам мечеті львівського Ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада, перед початком симпозіуму прочитав молитву й проголосив кілька аятів зі Священної книги мусульман — Корану.

— На симпозіумі були присутні представники різних релігійних організацій, конфесій православ’я, греко- та римо-католики, юдеї, представники влади та різних громадських організацій, — розповідає муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов. — Обговорювали досвід роботи різних конфесій з мігрантами — не лише благодійницької, а й щодо адаптації переселенців до місцевих реалій.

Як зазначив шейх Саід, представники громадських організацій та засобів масової інформації активно цікавились, яка допомога переселенцям надається з боку мусульманської спільноти України (на думку Саіда-хазрата, це пов’язано з тим, що більшість послідовників Ісламу — вихідці саме з тих територій України, які зараз тимчасово окуповані):

— Всі наголошували, що не розділяють нужденних за світоглядними переконаннями — якщо до них звертаються мігранти і при цьому вони є послідовниками інших релігій, то всі релігійні організації надають допомогу, тому що благодійництво — це більше, ніж просто релігійна приналежність, — заявив муфтій Духовного управління мусульман України «Умма».

У першій частині зустрічі спікери зосередили свою увагу на визначенні проблеми міграції. Думки щодо позитивності і негативності цього явища розділились:

— У наших Писаннях сказано, що прибулець має дотримуватись звичаїв тих місць, куди він переїхав. Не може бути, щоб мігрант встановлював свої закони на новому місці проживання. Ми повинні ставитися до прибульця толерантно, але він сам має знати, що приїхав до чужого монастиря, куди зі своїм уставом не приходять, — зазначила Адель Діанова, директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є».

Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов розповів власну історію, оскільки сам є внутрішньо переміщеною особою з Донецька, додавши, що явище міграції містить у собі компонент зміни: «Інтеграцію суспільства треба вдало і мудро поєднувати з ідентичністю. Як би там не було, але міграція — це невід’ємна складова людського життя та змін, які трапляються дуже часто, інколи зненацька».

Окрім того, спікери поділилися власними думками та позиціями щодо особистого спілкування із переселенцями.

— Впродовж останніх подій в Україні ми зрозуміли, наскільки важливо єднати зусилля для допомоги переселенцям на різних рівнях — місцевої влади, громадських організацій та Церкви, — наголосила модератор другої частини круглого столу, журналіст «Духовної величі Львова» Юліана Лавриш.

Впродовж другої частини зустрічі проектами щодо співпраці із внутрішньо переміщеними особами та мігрантами поділилися Оксана Рубай (керівник Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді), Алім Алієв (керівник ГО «КримSOS») та священик Сергій Дмитрієв (заступник голови Синодального відділу соціального служіння «Eleos-Україна»).

Учасники висловили переконання, що проведений симпозіум — це добрий початок таких зустрічей, адже відповідати на виклики можна тоді, коли під час продуктивного спілкування розробляється стратегія і тактика подолання проблем. Важливо, щоб географія таких заходів також розширювалася поза межі Львова та охоплювала ще більше коло учасників.

У підготовці матеріалу також використано публікації видання Духовна велич Львова.