«Сліпота влади» - нещастя і горе кримських татар

1
Кримський татарин іде на самовільне повернення землі не через жагу збагачення, а щоб вижити.
31.08.2009
Оцініть статтю: 
(278 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Історія кримських татар багата радостями і негодами, серед них можна пригадати розвиток такої могутньої держави, як Кримське ханство і трагічне виселення кримськотатарського народу у 1944 році, діяльність Ісмаїла Гаспринського і страшну смерть Муси Мамута. В історії кримських татар, у період з початку масового повернення у Крим по сьогоднішній день, важливе місце займає боротьба за повернення рідної землі - явище, яке російськомовні жителі називають самозахопленнями і самобудами.

Ось уже 20 років минуло від дня масового повернення кримських татар у Крим, і до цього часу багатостраждальний народ бореться за свої права і рідну землю.

Ще у 1989 році, коли більшість кримських татар, повернувшись у Крим, зіткнулися із затятим опором місцевої влади, було відомо, що райський куточок - півострів Крим - його корінному народу просто так не повернуть. Комуністична влада вживала всі можливі і не можливі заходи для перешкоджання поверненню кримських татар, забороняла продавати будинки кримським татарам, а після зняття заборони штучно підвищили вартість житла, що, природно, зменшило купівельну спроможність кримського татарина. Такі перешкоди змушували кожного кримського татарина усвідомити, що він повернувся у свій дім, хоча більшість сприйняли його, як «незваного гостя». Навіть зараз, через десять років, кримські татари залишаються один на один зі своїми проблемами, при цьому, осліпла влада завзято ігнорує їхнє вирішення.

Людям, що не пережили важкі часи депортації, а також всі злигодні примусового утримання на чужині, не дано зрозуміти, що кримський татарин іде на самовільне повернення землі не через жагу збагачення, а щоб вижити.

Липень 1989 року ознаменувався першим самоповерненням землі кримськими татарами (Білогірський район, с. Зуя), що став основним методом одержання земельної ділянки для будівництва індивідуального житла. Сьогодні сотні таких самоповернень стали місцями компактного проживання кримських татар, де побудовані будинки, посаджені сади і городи, плодами яких користуються ті, хто не хотів повернення кримськотатарського народу. Поряд з більш-менш обладнаними масивами з'являються нові «галявини протесту». Це доказ того, що на території кримського півострова існує земельна проблема і проблема національної переваги.

Одним із таких сучасних «галявин протесту» став Курбан-кой (біля с.Чистеньке), де люди вже четвертий рік без жодних принад цивілізації намагаються якось облаштувати своє нелегке життя.

Курбан-кой складається із 240 ділянок, на яких почалося будівництво мечеті і житлових будинків. А у багатьох уже зведених «врем’янках», названих народним депутатом України, кандидатом на пост Президента України Інною Богословською «туалетами», а міністром внутрішніх справ Юрієм Луценко «джемільовками», проживають люди, серед них є як старі, так і діти.

«Ми живемо у двох кімнатах, але взимку доводиться тулитися лише в одній. Електрика відсутня, а воду привозять за замовленням, що коштує дуже дорого. Добре хоч є зріджений газ, що нас рятує», - розповіла про своє життя Ельзара Мурадасілова, мешканка «галявини протесту» Курбан-кой.

За час існування «галявини протесту» тут народився кримськотатарський богатир - Хасан Мурадасілов, уже під кінець року у нього з'явиться братик або сестричка, який стане другою дитиною, народженою у Курбан-кої.

Жителі Курбан-кою скаржаться, що за 20 років проживання у Криму ніхто з них не отримав жодного клаптика землі, незважаючи на те, що влада постійно звітує, що депортованим земля для будівництва індивідуального житла виділяється.

«Невже у нас немає прав одержати хоч кілька соток землі на своїй Батьківщині, щоб жити і виховувати наших дітей, онуків і правнуків. Адже ми залишили їм усе, нічого не взяли зі своїх будинків. У домі моїх батьків, де я провела своє дитинство, який знаходиться у Бахчисараї, біля Ханського палацу, на вул. Островського (стара назва Торгайлар малесі), живуть росіяни, не виселяти ж мені їх, а вони до цих пір знущаються з нас. Мені 70 років, але я сповнена сил і не відступлю ні на крок. Цілими днями в'яжу мочалки, продаю їх, додаю частину своєї пенсії, що становить 671 гривню, і купую деякі будівельні матеріали. Слава Аллахові, фундамент уже залили», - так описала своє життя найстарша жителька Курбан-кою Сафінар Маметова.

Також Сафінар Маметова додала, що за весь час їхнього перебування там «ніхто: ні представники влади, ні меджлісовці - не приходили і не запитували про те, як ми у таких плачевних умовах знаходимося, крім представників Міжнародних правозахисних організацій і журналістів».

Мешканці «галявини протесту» живуть у постійному страху, оскільки у світлий час доби чоловіки, в основному, на роботі, а Курбан-кой залишаються охороняти лише жінки. «Час від часу почуваєшся як у воєнному стані, на пагорбі зосереджуються люди у камуфляжах, через біноклі оглядають «галявину», - скаржиться Ельзара Мурадасілова.

Жінки звернули увагу на те, що місцева влада нічого не робить для вирішення даної земельної проблеми. «Влада тільки чекає підходящого моменту для зносу Курбан-кою, але зараз не початок 90-х і не піследепортаційний період, коли можна було зносити майно кримських татар. Ми не допустимо такого ходу подій», - заявила Аліє Ведутова, яка за рішенням Сімферопольського районного суду оштрафована на 100 тис. грн. за нібито нанесений збиток директорові тепличного господарства «Радянська Україна» Павлу Дяченко.

Таких, як Аліє Ведутова у Курбан-кої п'ятеро, правда, їх оштрафували по 25 тис. грн.

«Ми сподіваємося, що будемо жити як усе цивілізоване суспільство: побудуємо свої будинки, дитячі сади, школи, посадимо сади, парки, насолоджуючись всіма благами нашої Батьківщини, будемо жити і виховувати підростаюче покоління корінного народу Криму - кримських татар», - висловили свої надії на майбутнє жителі Курбан-кою.

Самоповернення дали можливість кримськотатарському народу осісти у Криму і назавжди врости у рідну землю, вжитися в неї, пустити глибоке коріння, виростити нове покоління.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Кримських татар час звільнити від іміджу работорговців

Кримські татари: і через 65 років депортація триває?

Дім для кримських татар усе ще не гостинний

Погляд «Аль-Джазіри» на проблему кримських татар

Чи відзначатимуть кримчани Курбан-Байрам спільно?

З яким настроєм святкують Ораза-байрам кримські мусульмани?

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.