Дивним чином один із сюжетів турецького письменника Орхана Памука втілився в ці дні на його батьківщині. У минулу п'ятницю генеральний прокурор Абдурахман Ялчингая у зверненні до Конституційного суду заявив, що партія прем'єр-міністра Ердогана "стала центром діяльності проти світського ладу". Вимогу прокурора про розпуск правлячої Партії справедливості й розвитку викликало рішення парламенту скасувати заборону на носіння у вузах хіджабів.
У романі "Сніг" протистояння дівчат-мусульманок і безкомпромісних західників переросло у кривавий військовий переворот у відрізаному снігопадом від світу містечку. Сьогодні Туреччина нагадує те саме памуківське місто Карс: цивільне населення знову може стати заручником найпотужнішої політичної партії країни - армії, ну а останньою краплею знову стала жіноча хустка.
У п'ятницю голова Конституційного суду оголосив, що генеральний прокурор закликав закрити Партію справедливості й розвитку, а 71 її члена, включаючи президента Туреччини Абдуллу Гюля і прем'єр-міністра Тайіпа Ердогана, відсторонити від політичної діяльності на 5 років. На демарш прокуратури лідер партії відреагував уже наступного дня, подорожуючи південним сходом Туреччини. Виступ символічно відбувся на засіданні жіночих відділень правлячої партії.
"Доцільно прояснити наступне: вчорашній розвиток подій - це не крок проти партії, це атака на волю народу", - заявив Ердоган. Прем'єр-міністр нагадав, що його партія здобула 16 мільйонів голосів на останніх парламентських виборах. "Ніхто не вправі оголошувати нашу партію колискою антисвітських дій. Наша заява і дії зрозумілі, наш шлях і політика цілком зрозумілі, і ми будемо продовжувати працювати для того, щоб досягти ідеалів республіки, якими є демократична, світська, соціальна і законна держава", - відкинув звинувачення прокурора республіки прем'єр-міністр.
17 березня Конституційний суд розпочав 10-денну процедуру розгляду справи - приймати чи ні прокурорську скаргу. Якщо рішення буде позитивним, правлячій партії відведуть місяць для підготовки до попереднього захисту.
Цей суд, між іншим, чемпіон із заборон політичних партій. За всі роки існування світської республіки тут були закриті три десятки партій. "Атаку на волю народу" здійснювала армія - авторитарна сила, що дбає про світський характер держави. Коли на виборах в 1997 році перемогла ісламська Партія благоденства, її заборонив КС, а результати виборів скасували. Лідером Партії благоденства, до речі, був Неджметтин Ербакан, наставник нинішнього прем'єра. Рік назад, коли Партія справедливості й розвитку тільки почала вживати спроби обрати президентом свого депутата Абдуллу Гюля, армія випустила попереджуючу заяву, що й цього разу не залишиться осторонь, якщо ісламісти активізуються.
Нинішнє звернення прокурора Ялчингая до КС, яке підняло нову хвилю напруги в суспільстві, можна розцінювати як виконання обіцянки. Але якщо протистояння релігійних приписів і агресивної політики, описане Памуком у романі "Сніг", завершилося військовим переворотом, то в реальності в армії шанси на успіх поки що невеликі. Безкомпромісна європеїзація навряд чи зможе здобути багато прихильників, тим більше в умовах, коли й президент, і прем'єр ратують за вступ у цей самий Євросоюз. До того ж ряд європейських експертів уже висловили здивування із приводу бажання прокуратури Туреччини ліквідувати партію, яка набрала більшість голосів на виборах. І навіть Нобелівський лауреат Памук, який запропонував у своїй книзі лише два шляхи Туреччини - світський лад, підтримуваний багнетами, або ісламізацію демократичним шляхом, вважає носіння хустки незаперечним правом вільної людини.
За матеріалами ІсламНьюз
