Заборона фотографуватися на паспорт у хіджабі - порушення конституційного права мусульманки

1
Носіння хіджаба для жінки-мусульманки, громадянки України - це її конституційне право
29.01.2010
Оцініть статтю: 
(242 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Слово «хіджаб», що означає одяг мусульманок, останнім часом часто мелькає на сторінках різних суспільно-політичних видань. То в одній, то в іншій країні жінки протестують, коли намагаються заборонити носити хіджаб. Вони вважають ці заборони порушенням своїх жіночих і людських прав. Сьогодні у Криму проблема хіджабу стала досить актуальною, і судовий позов 25-річної Сусанни Ісмаїлової з Бахчисараю проти МВС за право сфотографуватися на паспорт у хіджабі - традиційній хустці мусульманок - тому підтвердження.

Чому у Криму, де проживає понад 350 тис. кримських татар, - корінного народу півострова, - які за своєю релігією є мусульманами, жінки, що виявили бажання сфотографуватися на паспорт у хіджабі, не порушуючи канонів Ісламу, стикаються з безліччю перешкод? Як цим жінкам, будучи громадянами України, захистити свої права у рамках Конституції країни, що декларує статус «демократичної» і прагне у Євросоюз? З такими питаннями інформагентство QHA звернулося до експерта з прав людини, голови громадської організації «Інститут громадянського суспільства» Рустема Аблятіфа, який розповів, що ще десять років тому з цим питанням до нього зверталося чимало жінок-мусульманок Криму.

«Близько десяти років тому, коли у Криму проводилася широкомасштабна кампанія з отримання українського громадянства, я працював заступником директора - юристом Фонду з натуралізації і прав людини «Сприяння». Тоді перед нами постала проблема, що віруючі мусульманки, звертаючись до органів внутрішніх справ для отримання паспорта стикаються з відмовою фотографувати їх на паспорт у хіджабі - головній хустці мусульманки. У той час мені вдалося домовитися з тодішнім начальником паспортної служби Криму Надією Поярковою про те, щоб паспортна служба Криму пішла на зустріч дівчатам-мусульманкам і приймала фотографії у хіджабі на паспорт. Особливо це стосувалося подачі документів на закордонний паспорт, щоб не обмежувати можливість здійснення хаджу для жінок-мусульманок. Тоді нам вдалося досягти розуміння», - відзначає кримський експерт з прав людини.

Однак, за словами Рустема Аблятіфа, єдиним районом Криму, керівник паспортної служби якого не хотів іти на зустріч, був Сімферопольський район, де обов'язки начальника паспортної служби виконував теперішній начальник відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб АРК полковник Сергій Бабашин.

«Всі 14 районів автономії, крім Сімферопольського, приймали від дівчат-мусульманок фотографії на паспорт у хіджабі. У 1999 році до мене звернулося кілька студенток, і ми почали домагатися вирішення цього питання на рівні Києва. Я зустрівся з тодішнім головою Держкомрелігій України Володимиром Бондаренко і під час обговорення цієї теми ми прийшли до висновку, що носити головну хустку - це право мусульманки і відмовити їй у цьому - порушення конституційних прав», - розповідає експерт.

Юрист Рустем Аблятіф відзначає також, що Володимир Бондаренко тоді повністю підтримав бажання кримських мусульманок фотографуватися на паспорт у головному уборі, однак профільний комітет Верховної Ради України у відповідь на дане звернення дав повністю протилежний висновок.

«У цьому висновку говорилося про те, що дозвіл жінкам-мусульманкам фотографуватися на паспортні документи у хіджабах суперечить ст. 24 Конституції України у частині того, що не може бути привілеїв за релігійною ознакою. Тобто, всі повинні бути на фотографії паспорта без головного убору і всі докази про те, що це не головний убір, а частина мусульманського обряду не були сприйняті. Після цього висновку міліція остаточно ухвалила рішення про заборону фотографій на паспорт у головних хустках і навіть на закордонні паспорти», - пояснює юрист.

Україна, хіджаб і демократія

Сьогодні у Британії жінки-мусульманки носять хіджаб набагато частіше, ніж раніше, і це вважається невід'ємною ознакою співіснування різних культур. Такий же підхід прийнятий в Іспанії, Нідерландах і Данії. У 2008 році у Киргизстані міжвідомча комісія дозволила мусульманкам фотографуватися на паспорт у головному уборі. Однак у «демократичній» Україні це питання як і раніше актуальне. Як же жінкам-мусульманкам України захистити свої права?

«Те, що жителька Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова подала в суд на МВС - це правильний шлях, тому що треба створити прецедент. Зараз існує багато прикладів, коли жінки вигравали ці судові розгляди. Наприклад, нещодавно жінки Татарстану виграли судову справу у Верховному суді Росії. У посольствах країн-членів Шенгенської зони приймають фотографії на візи без яких-небудь обмежень. Для них жінка, що приносить фотографію для оформлення візи у хіджабе - це звичайна практика, що не викликає ніяких ускладнень. Це нормальна європейська і загальносвітова практика. Зараз багато жінок у хіджабах беруть активну участь у публічному житті держав Європи і Північної Америки», - підкреслив Рустем Аблятіф.

Крім того, він також відзначив, що в Конституції України повністю прописаний цей момент, релігійні обряди не можуть бути заборонені, якщо вони не обмежують права і свободи інших громадян, а носіння жінкою хіджаба ніяк не обмежує права і свободи громадян України.

«Це ніяк не впливає на права і свободи інших громадян. Носіння хіджаба для жінки-мусульманки, громадянки України - це її конституційне право. Сьогодні необхідно змінити той підзаконний акт - відомчий наказ МВС України, що забороняє фотографуватися на паспорт у головному уборі, тому що хіджаб - це не головний убір, це мусульманський обряд, акт поклоніння Богу. І ця заборона - порушення прав людини на свободу совісті», - пояснює кримський експерт із прав людини Рустем Аблятіф.

Крім того, він відзначив, що держава в особі паспортної служби при видачі С. Ісмаїловій паспорта у 16-річному віці, вже один раз визнала її право на хіджаб, а Конституцією України не допускається звуження змісту і обсягу вже існуючих прав і свобод. Крім того, ст. 58 Конституції передбачає, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі».

Також, правозахисник акцентував увагу на політичному аспекті цього питання. На відміну від мусульман європейських країн, кримські татари не є трудовими мігрантами, які змушені якимось чином пристосовуватися до чужого їм культурного середовища. Україна зобов'язана враховувати, що кримськотатарський народ - це корінний народ Криму, який сповідує Іслам на своїй Батьківщині і відроджується як цілісне співтовариство зі своїми особливостями і потребами і цей процес незворотний. Тому держава має адаптувати законодавство з урахуванням релігійних потреб кримських мусульман, щоб дійсно відповідати задекларованим цінностям демократичного суспільства.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Новини

Відомчі документи МВС, які обмежують права віруючих, мають бути скасовані, - міністр юстиції

Мусульманка судиться за право сфотографуватися для паспорта у хіджабі

Суд не задовольнив позов російської мусульманки, звільненої через хіджаб

Українські модельєри зацікавилися хіджабом

Чи відповідає хіджаб традиції кримських татар?

Статті

А.Ісмаїлов: мусульманський одяг – це релігійний припис

Універсальний крій світового хіджабу - думка експерта

Хіджаб у Криму – давні традиції чи данина моді?

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.