Наші продукти йдуть в Об'єднані Арабські Емірати, Ємен, Ірак, Кувейт. Найбільшим попитом в арабських країнах користуються українська курятина, яйця та кондитерські вироби. Про сучасні тенденції на експортному ринку України, розширення асортименту продукції, що експортується в країни Близького Сходу, Північної Африки та ін., потенціали і можливості, що відкриваються перед Україною в цих галузях, піде мова в цьому матеріалі.
«Буквально позавчора нам подзвонили з Єгипту з проханням підшукати постачальників курячого м'яса. За наявності відповідних сертифікатів вони готові відразу почати закупівлю», - сказала заступник директора Центру дослідження та сертифікації Халяль «Альраід» Лариса Поліщук.
За її словами, бакалійні товари (борошно, крупи і т. п.) не користуються попитом, так само як і ягоди, фрукти-овочі і гриби (у свіжому, замороженому і консервованому вигляді), готові продукти - ковбаси або заморожені напівфабрикати (вареники, пельмені і т. п.) в країнах арабського світу не затребувані через іншу харчову культуру і релігійні вимоги, все ж регіони Близького Сходу, Північної Африки, а також деякі країни Азії готові активно розширювати споживання риби і молочних продуктів (маргарин, масло, морозиво, сири, сухе молоко, вершки і т. п.).
«Наша компанія експортує м'ясо птиці в країни Азії з 2008 р., Близького Сходу - з 2009 р., Північної Африки - з 2012 р. Торік частка проданої в дані регіони продукції досягла 38% нашого загального експорту. І в наших планах збільшити її в 2015 р. до 39%. Регулярно підписуються контракти як на поставку продукції в уже діючі ринки (ОАЕ, Ємен, Ірак, Кувейт, Єгипет), так і в країни, куди раніше продукція не продавалася або відправлялася в незначних обсягах (Гонконг, Кувейт, Бахрейн). Одним з глобальних проектів, який дозволить компанії істотно збільшити частку експорту в країни Близького Сходу - отримання акредитації для поставок м'яса птиці в Саудівську Аравію», - розповів «Вістям» начальник управління експорту компанії МХП («Миронівський Хлібопродукт») Сергій Горбенко.
Потенціал і можливості є - в арабських країнах проблеми з продовольством. «У арабів є гроші, але немає продукту. Арабські країни досить багаті і на 75% імпортозалежні, причому товар їм доводиться везти здалеку. Наприклад, потреба в імпортному м'ясі на 69% задовольняється бразильським продуктом, ще майже 30% припадає на Нову Зеландію, Австралію і Північну Америку. А з України - це ж майже поруч», - пояснює Лариса Поліщук.
Цю тенденцію підкріплюють і плани уряду. Затверджена 11 грудня 2014 Верховною Радою програма діяльності Кабміну в розділі «нова економічна політика» передбачає підписання до 2018 р. угоди про створення зон вільної торгівлі з низкою країн. Серед них - Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ), до якої входять Бахрейн, Катар, Королівство Саудівської Аравії, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати і Оман. Серед інших, ці країни покликані подвоїти наш експорт до 2020 року за рахунок Зони вільної торгівлі.
Мода на халяль
Інша справа, що для мусульман вкрай важливо, щоб продукт був халяльним, тобто, виготовлений за особливими вимогами. Наприклад, для м'яса потрібно, щоб тварину забивали особливим чином, а для готового продукту - відсутність шкідливих добавок, консервантів і спирту.
Дотримання цих вимог підтверджується сертифікатом Халяль. Причому в ісламські країни можна тільки халяльну продукцію, а в Малайзії, Індонезії чи Арабських Еміратах потрібна додаткова акредитація сертифікатів згідно місцевим стандартам.
В інших же країнах такий сертифікат розглядається як додаткове підтвердження якості і чистоти продукту.
Наприклад, в ЄС, за словами Лариси Поліщук, торговельні мережі теж стали частіше вимагати сертифікат Халяль, тому що європейці, навіть які не сповідують іслам, бачать у цій сертифікації додатковий знак якості.
За останні вісім місяців в Україні такі сертифікати отримали 47 компаній, серед яких «Рошен», АВК, «Лакталіс-Україна», «Гадяч Сир», ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат».
«На цьому тижні ми уклали контракт з компанією «Комплекс Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата»). Зараз проходить сертифікацію Агропромгрупа «Пан Курчак», - говорить Лариса Поліщук.
Головним чином, арабського споживача цікавить традиційний продукт. «Для більшості країн Близького Сходу ключовим продуктом імпорту є тушки курчат-бройлерів вагою від 700 гр. до 1800 гр., заморожені частини (філе, гомілка, крило) в споживчій упаковці (900 гр., 2500гр.), сировина для переробки (філе в блоках по 7,5 кг). Значний інтерес імпортери проявляють до традиційних продуктів, таких як куряча тушка без кістки ("шаурма")», - уточнив «Вістям» Сергій Горбенко.
Арабські покупці замість РФ
Причини активності вітчизняних кондитерських, молочних і птахівницьких компаній в освоєнні ринків Близького Сходу, Північної Африки та Азії очевидні. Основний споживач цих груп товарів українського виробництва - Росія - відмовив нам у ринку, доступ в ЄС обмежений квотами і своїми сертифікаційними вимогами, тому доводиться переорієнтуватися.
Як нагадали в асоціації «Укркондпром», українські кондитери в 2014 році скоротили експорт до Росії на 67% - до $ 159 700 000. А в натуральному вираженні - в 2,8 рази, до 61,8 тис. тонн.
У той же час, за підсумками минулого року поставки продукції до Іраку зросли в три рази. За словами президента асоціації Олександра Балдинюка, поставки в арабські країни дають можливість мінімізувати втрати від російської заборони.
Схожа ситуація спостерігається і щодо ринку м'яса птиці. Незважаючи на призупинення поставок в РФ, за даними асоціації «Союз птахівників України», експорт м'яса птиці з України в 2014 р. виріс на 18%, в тому числі за рахунок зростання експорту в арабські країни.
«В українській продукції зацікавлені практично всі країни Близького Сходу та Північної Африки: Ірак, ОАЕ, Йорданія, Оман, Ємен, Кувейт, Лівія, Єгипет. Значну зацікавленість у ряді продуктів проявляє Гонконг, материковий Китай, Сингапур», - зазначив Сергій Горбенко.
А ось над експортом молочних продуктів нам ще доведеться багато працювати. За словами члена наглядової ради компанії «Терра Фуд», голови ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, якщо загальний ринок молочних продуктів становить 1,6 млн т., то на експорт поки йде трохи більше 150 тис. тонн, тобто приблизно 1% всієї виробленої в Україні продукції.
Правда, за словами Чагаровського, сухе молоко і масло допомогли нашим компаніям утримати рівень доходів від експорту на торішньому рівні. «Цього року ми повернемося до тієї позиції, яка була двадцять років тому», - говорить експерт.
За матеріалами Вести.
