У Києві 31 березня відбулася Міжнародна конференція «Права людини в Криму: звітуємо, реагуємо, відновлюємо». Учасники конференції вишукували ефективні механізми захисту прав людини в Криму, приділили особливу увагу становищу кримськотатарського народу на окупованому півострові - цьому питанню була присвячена окрема сесія. Минула конференція прийняла резолюцію, в якій її учасники заявили про необхідність проведення спільних моніторингових місій на території АРК за участю представників міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ) та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Конференція широко висвітлювалася ЗМІ.
Яким чином можна захистити права громадян України, що проживають на анексованій території - на даний момент відкрите питання для правозахисного співтовариства, української влади і міжнародних організацій. Ця тема і стала основним предметом обговорення на міжнародній конференції, організованій неурядовими організаціями та українським омбудсменом. У ній взяли участь представники ООН, дипломати, народні депутати, правозахисники та експерти з України. Як повідомляється, серед учасників конференції Валерія Лутковська, Рефат Чубаров, Григорій Немиря, Армен Арутюнян, Андрій Юров, Ольга Давидчук.
Правозахисні організації продовжують фіксувати масштабні порушення прав людини на території Криму. Багато експертів сходяться на думці, що ситуація могла б змінитися на краще, якби на півострові постійно перебували моніторингові місії міжнародних організацій. Однак поки ні ООН, ні ОБСЄ, ні інші структури не готові відправити до Криму своїх представників. Для відправки своїх спостерігачів їм потрібно направити лист до російського МЗС, а це може бути розцінено, як визнання територіальної приналежності півострова до Росії.
Уповноважений Верховної Ради України Валерія Лутковська, виступаючи на конференції, зазначила, що на даний момент можливості її офісу по відстоюванню прав кримчан є обмеженими.
«На сьогоднішній день ми точно так же позбавлені можливості здійснювати свої повноваження на території Криму, як офіс Уповноваженого з прав людини. Останній раз я була там 4 березня. З тих пір інформацію ми отримуємо, в основному, від Кримської польової місії з прав людини. Від них ми отримуємо найбільш всеосяжний матеріал», - сказала Лутковська.
За словами українського омбудсмена, на даний момент у неї є тільки два способи захисту прав кримчан. Перший - це звернення до Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації.
«Варіант перший - це звернутися до російської колеги з проханням втрутитися в ту чи іншу ситуацію і захистити або, відповідно, простежити за тим, яким чином діють органи окупаційної влади на території Криму, і зробити так, щоб їхні дії відповідали міжнародним стандартам в галузі прав людини», - сказала Лутковська.
А другий спосіб захисту прав людини, який є в розпорядженні українського омбудсмена - розповісти міжнародному співтовариству про порушення, що відбуваються в Криму фактичною владою.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що недостатньо відслідковувати ситуацію з порушенням прав людини в Криму, необхідно чинити тиск на Росію, яка є державою-окупантом.
«Якщо ми говоримо про дотримання прав людини, ми повинні говорити про форми взаємодії України, міжнародних організацій, урядів інших країн з Росією в інших сферах, які впливали б на дотримання прав людини», - сказав глава Меджлісу.
На думку Чубарова, на кожне жорстке порушення прав кримчан слід відповідати санкціями стосовно країни-агресора.
«Посадили Ахтема Чийгоза за грати? Чому весь великий український бізнес сотнями фур туди постачає продукти? Ми можемо пов'язати поставки туди продуктів з бізнесових міркувань і дотримання прав людини там? Закривають ATR? Чому мовчать міжнародні організації, починаючи з ЮНЕСКО? Де посилення санкцій?», - обурився Чубаров.
Ідея подібного реагування на злочини фактичної влади Криму вже не раз озвучувалася експертами, однак українська влада поки не задіяла цей механізм. Глава комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря вважає, що керівництво України останнім часом в принципі приділяє недостатньо уваги кримському питанню.
«Чому у виступах керівників держави ми часто не чуємо "Крим"? Ми чуємо "Росія", ми чуємо "газ", ми чуємо "МВФ". Але в цьому контексті "Крим" не звучить, хоча він повинен звучати в кожному виступі», - сказав нардеп.
За його словами, перші особи України поводяться безвідповідально, коли говорять про те, що проблема Криму затягнеться на десятиліття. Депутат вважає, що відкладання питання повернення контролю за півостровом негативно позначається в тому числі на стані з правами людини.
На даний момент єдиною моніторинговою групою, яка системно відстежує ситуацію з правами людини, перебуваючи на півострові, є Кримська польова місія. Це неформальна неурядова ініціатива, яку представляють правозахисники з України та Росії. Її члени збирають інформацію і щомісяця складають докладний звіт про ситуацію з правами людини в Криму.
Голова Кримської польової місії Андрій Юров зазначив, що йому і його колегам непросто працювати на півострові, але в останні півроку у них не виникало гострих проблем з безпекою: «Я думаю, що кожен наш крок відстежується. Мабуть, просто поки що не наважуються перейти цю останню межу, тому що в принципі в Росії російські правозахисники погано-бідно працюють», - сказав Юров.
Регулярні звіти Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні також містять блок, присвячений ситуації в Криму. Однак, за словами глави цієї місії Армена Арутюняна, представники Організації Об'єднаних Націй не можуть працювати на півострові і отримують інформацію звідти дистанційно.
«Ми живемо в двадцять першому столітті, і технічні можливості розв'язують нам руки. Ми щодня підтримуємо зв'язок зі своїми кримськими контактами. Я також вдячний колегам з Кримської польовий місії, з якими ми також щодня зв'язуємося, щоб отримати інформацію. Також ми зв'язуємося з переселенцями, які приїжджають з Криму», - сказав Арутюнян. За його словами, Моніторингова місія ООН намагалася отримати доступ на територію Криму. Вона звернулася до фактичної влади півострова і направила запит на відвідування півострова. «Ця влада сказала, що потрібно отримувати дозвіл у Москви. Але наша моніторингова місія знаходиться в Україні, і ми ведемо свою роботу на запит українського уряду в рамках резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України. І такий механізм для нас не є прийнятним», - сказав Арутюнян.
За словами голови Кримської польової місії Андрія Юрова, міжнародні спостерігачі не можуть працювати в Криму не тільки з міркувань безпеки, а й у зв'язку з правовою колізією. Згідно з резолюцією ООН від 27 березня 2014 року, Крим є невід'ємною частиною України. Однак, щоб отримати доступ на півострів, потрібна згода російського МЗС. І представники міжнародних організацій не хочуть звертатися до Москви, оскільки таким чином вони визнають російську юрисдикцію в Криму і порушать резолюцію Генасамблеї: «ООН, ОБСЄ та Рада Європи, наскільки я розумію, готові регулярно приїжджати і навіть відкривати місію. Але тут виникає дуже серйозний дипломатичний момент. Формально вони повинні це робити через Україну і український МЗС. Але, якщо вони туди звернуться, до Криму їх ніхто не пустить. А російський МЗС говорить: будь ласка, звертайтеся. Але відносно дипломатичних процедур вони цього зробити не можуть», - сказав Юров.
За словами правозахисника, на даний момент на рівні міжнародного права відсутній документ, пославшись на який спостерігачі ООН або ОБСЄ можуть отримати доступ на територію Криму. Юров висловив надію на те, що пройдуть відповідні консультації, і вихід з цієї непростої юридичної колізії буде знайдений.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у своєму виступі наголосив на необхідності застосування конкретних методів більш ефективного впливу на країну-агресора, спрямованих на вирішення основного завдання - повернення Криму під контроль України. На думку Рефата Чубарова, зусилля повинні бути спрямовані на створення механізмів взаємозв'язку між погіршенням ситуації у сфері захисту прав людей в Криму і посиленням санкцій щодо РФ: «Росія повинна відчувати на собі наслідки того, що вона займається свавіллям на окупованих територіях України», - говорить Рефат Чубаров.
Разом з цим глава Меджлісу звернув увагу на важливість завчасного створення моделі взаємовідносин між Києвом і Сімферополем, яка діятиме і після деокупації Кримського півострова. Рефат Чубаров наголосив, що Верховна Рада України повинна прийняти Закон про статус кримськотатарського народу і не повторювати помилок колишніх режимів.
Також голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернув увагу на те, що з дня на день скорочується число об'єктивних джерел інформації в Криму і нагадав, що 31 березня - останній день роботи кримськотатарського телеканалу АТR, дитячого телеканалу Lale, радіо «Майдан», які навіть при окупації Криму передавали правдиву інформацію.
Правозахисна організація Amnesty International кваліфікує закриття кримськотатарських ЗМІ як наступ на свободу слова. Цю інформацію повідомляють в прес-центрі організації. Заступник директора програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв заявляє, що всі кримськотатарські медіаресурси, крім одного, з настанням ночі замовкнуть. Він вважає, що це є наступом на свободу слова. Правозахисник стверджує, що «влада Криму намагається придушити незалежні засоби масової інформації» та висловлює думку, що це робиться, щоб залякати кримськотатарську громаду.
Нагадаємо, як повідомлялося раніше, всі ЗМІ Криму зробили спроби перереєструватися за російським законодавством у квітні 2014 року, однак російські органи по кілька разів відмовляли саме кримськотатарським ЗМІ в перереєстрації або без зазначення будь-яких причин або під надуманими причинами. При цьому російськомовні ЗМІ отримували ліцензії відразу ж після того, як подавали документи. Так, кримськотатарському агентству QHA двічі відмовили у видачі ліцензії, наводячи різні причини.
А кримськотатарський телеканал ATR з жовтня попереднього року тричі звертався за перереєстрацією. Тричі телеканалу відмовили. А відповіді на четверту заявку керівництво телеканалу так і не отримало. Представник телеканалу ATR Ліля Буджурова повідомила Amnesty International, що опівночі - з 31 березня на 1 квітня телеканал припинить мовлення. Буджурова розповіла, що при продовженні роботи телеканал буде переслідуватися за російським законодавством, що може призвести до серйозних наслідків і штрафів.
Відмову за заявками отримали також і інші кримськотатарські ЗМІ - радіостанція «Майдан», веб-сайт 15minut.org, газета «Авдет» і журнал «Йілдиз». Ліцензію не отримали навіть дитячі розважальні ЗМІ - журнал «Арманчик» і популярний телеканал «Lale».
До цього також стало відомо про припинення діяльності 5 радіостанцій з великих міст Криму.
Роскомнадзор зареєстрував всього один засіб масової інформації кримськотатарського народу - газету «Єні-Дунья».
30 березня 2015 прокуратура Криму попередила заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляля у зв'язку з можливими акціями протесту через припинення мовлення телеканалу АТР.
Нагадаємо, у зв'язку із загрозою припинення мовлення кримськотатарського телеканалу акції проходили не тільки в Криму, але і в тих країнах, де є кримськотатарська діаспора. Люди вбачають у закритті кримськотатарських медіа наступ на мову, культуру і традиції кримськотатарського народу.
Відзначимо, що раніше Уповноважений ВРУ з прав людини Валерія Лутковська заявила, що на території Криму спостерігається цинічне порушення прав людини. Зокрема, вона зазначає, що громадян України автоматично перетворили на громадян РФ. Вона переконана, що надання громадянства має примусовий характер. До того ж, Лутковська торкнулася питання віросповідання. Також вона повідомляє, що після моніторингу стали відомі випадки обмежень і порушень прав кримських татар та українців на території Криму.
За матеріалами ЗМІ
