Великий піст в його сьогоднішньому вигляді з’явився не раніше 4–5 століть, до того послідовники християнського віровчення постилися так, як сьогодні постяться мусульмани.
— Ні Христос, ні його апостоли не знали про існування Великого посту (центральний піст в православній та ряді інших церков), — заявив православний діяч диякон Андрій Кураєв. — Справа в тому, — пояснив він, — що Великий піст — це, скоріше, нажиток християнської історії в кінці 4–5 і більш пізніх століть, — заявив Андрій Кураєв в прямому ефірі програми «Особлива думка» радіо Ехо Москви.
За словами диякона, християнський піст часів Христа і декількох наступних поколінь був подібний сьогоднішньому мусульманському посту.
— Якщо піст, то не можна нічого: ні води, ні їжі, але лише протягом світлового дня: від сходу сонця до заходу. І відповідно, в перші століття християнської історії не було поняття «пісна їжа» або «пісна каша». — сказав Андрій Кураєв.
— У Біблії наш Великий піст ніяк не описується хоча б з тієї причини, що він встановлений на честь подій, описаних в Біблії. Тобто він вторинний до самої біблійної історії. Грубо кажучи, в роботах Леніна ви не знайдете опису Мавзолею Леніна. Точно так само зараз співвідноситься Великий піст і життя Христа. Великий піст — це нажитки. Тому що християнин не може бути бранцем навіть однієї книги, навіть такої великої, як Біблія. Є досвід народів тисячоліть. І ось цей досвід показав, що піст — а піст це загальнорелігійна практика, вона згадується і в Старому Завіті і в Новому Завіті — не може бути одноденним, — роз’яснив свою позицію Кураєв.
Також диякон пояснив, чому сучасні християни на відміну від мусульман не розговляються ночами:
— …Стало зрозуміло, що якщо я пощусь весь день, а ввечері наївся — казан плову навернув, — то жодних змін не відбувається. Так, сила волі зміцнюється, звичайно. Важко витримати світловий день, тим більше, в жаркому кліматі. Але від пост знадобився для чогось іншого. Призначення посту — це посадити на ланцюг
— У певному сенсі поява постів в церкві — це ознака катастрофи, невдачі… Нам не вдалося стати нормальними християнами, тому одну десяту частину року ми робимо гарячкову спробу стати трохи краще, ніж зазвичай. Точно так само це стосується того, що з’явилися храми, окремі свята, святині. Християнство народжується як ідея такої містичної анархії: ось Бог скрізь і всюди в кожну секунду з нами, і ти пам’ятай про Бога кожну секунду. А виявилося, що це тільки одиниці можуть понести таке переживання Бога — кожну секунду в кожній людині бачити Христа, образ божий, — заявив Кураєв.
Довідка:
Андрій Кураєв — російський релігійний і громадський діяч, протодиякон Руської Православної Церкви; старший науковий співробітник кафедри філософії релігії та релігієзнавства філософського факультету МДУ. Творчість і діяльність Андрія Кураєва викликають різні оцінки: від нагород за місіонерську діяльність і зусилля в справі єднання, солідарності і терпимості до звинувачення в розпалюванні міжетнічних і міжрелігійних конфліктів і негативних оцінок з боку представників як православ’я, так й інших християнських конфесій. Рішенням засідання вченої ради Московської Духовної Академії від 30 грудня 2013 був відрахований з викладацького складу і виключений з числа професорів Духовної Академії за епатажну, у ряді випадків скандальну і провокаційну діяльність у ЗМІ та блогосфері.
