«Іслам вчить, що Господь не помиляється». Муфтій мусульман України — про гомосексуальність як явище, інтерсекс-людей та права жінок

Муфтій Саід Ісмагілов каже, що Коран дозволяє жінкам займатися різними видами діяльності
Муфтій Саід Ісмагілов каже, що Коран дозволяє жінкам займатися різними видами діяльності
17.11.2020
Оцініть статтю: 
(11 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Репортерка НВ Саша Горчинська поговорила із шістьма українськими духівниками та запитала їх про ставлення до тем, які сприймаються українським суспільством табуйовано — секс-освіта, ЛГБТ та гендерна рівність. Це — третє інтерв'ю в серії, і воно — про позицію ісламу.

Лише два роки тому, у 2018-му, жінки Саудівської Аравії отримали право водити автомобіль. А торік, у 2019-му, в цій країні скасували гендерну сегрегацію в ресторанах — відтепер різні входи для чоловіків та жінок не є обов’язковими. Саудівська Аравія залишається однією із найбільш консервативних мусульманських країн у світі, де діє суворий поділ людей відповідно до їхньої статі.

Обмеження прав жінок діють і в інших країнах, які сповідують іслам — наприклад, в Афганістані. Станом на 2015 рік дослідження організації Global Rights показало, що дев’ять з десяти афганських жінок стикалися з фізичним, моральним або сексуальним насильством. А у 2017 році там заснували перший жіночий телеканал, аби дати можливість місцевим жінкам працевлаштуватися на телебаченні.

«Часто думають, що іслам дискримінує жінку. Це — абсолютний міф», — каже муфтій мусульман України шейх Саід Ісмагілов. Він пояснює: подібне ставлення до жінок у деяких мусульманських країнах зумовлюється не ісламським віровченням, а місцевими традиціями.

Репортерка НВ Саша Горчинська зустрілася з ним у Ісламському культурному центрі в Києві та запитала, як описує Коран одностатеві стосунки, чи є уроки статевого виховання у дітей, які сповідують іслам та які права насправді мають мусульманські жінки. Це — третє інтерв'ю із серії розмов із українськими духівниками про табуйовані теми.

Муфтій мусульман України шейх Саід Ісмагілов, Ісламський культурний центр у Києві

Про ЛГБТ та одностатеві стосунки.

Іслам — достатньо консервативна релігія, де є чіткі приписи стосовно будь-яких аспектів людського життя. Так само і статеві відносини теж прописуються ісламом, а джерела цих норм є у Священному Корані.

Перш за все, статеві відносини у ісламі розглядаються виключно у форматі законного шлюбу між чоловіком та жінкою. Законний шлюб — це такий, що заснований на взаємній згоді двох дорослих людей [які досягли статевої зрілості], без жодного примусу, без насильства, добровільно і за власним бажанням, відповідно до релігійних приписів декларують, що створюють родину. Позашлюбні відносини релігією забороняються, як і так звані одностатеві відносини.

Тобто Господь сам питає в цих людей: для вас були створені жінки, тож невже ви знехтуєте ними?

Іслам вважає, що Господь не помиляється. Господь знає абсолютно все. І якщо він створив людину чоловіком, то це — чоловік, якщо жінкою — це жінка. На підтвердження тому — набір хромосом, де у чоловіка ХY, а у жінки — ХХ хромосоми. Крім того, демонструють, ким є людина, і первинні статеві органи — чоловіком або жінкою. Для нас, мусульман, цього [цих доказів приналежності до певної статі] достатньо. Ми вважаємо, що людина створена досконалою.

Тож людина не має права вигадувати щось, що не відповідає тому, як її сотворили. Людина не може сказати: «Я створений чоловіком, але відчуваю себе жінкою». Так само і навпаки.

Іслам вважає, що прихильність до одностатевих стосунків — це не фізіологічна потреба, тобто, людина такою не народжується. Сучасні ніби-то медичні дослідження кажуть, що деякі люди народжуються такими. Але ми знаємо, що з часом навіть і медичні дослідження можуть змінювати свою думку. Деякі хвороби раніше вважалися такими, від яких немає лікування, люди помирали. А потім з’ясовувалося, що ні, це можна вилікувати.

Дуже багато хвороб мають соматичний характер. Людина створена із тіла і душі. Іноді буває так, що тіло є здоровим, але почувається людина при цьому погано, відчуває дискомфорт у душі, не є щасливою, вона пригноблена і принижена. І тоді може захворіти і тіло, у якому немає ані вірусів, ані пошкоджень, ані захворювань. Душевні страждання можуть призвести до фізіологічних захворювань. І це не є таємницею.

Отже, іслам вчить, що якщо людина вважає себе не тим, ким народжена [чоловік називає себе жінкою, або жінка — чоловіком], перш за все, слід знайти ті душевні травми, які переживалися раніше і які вплинули на небажання вступати у статеві відносини з особами протилежної статі. Скоріше за все, це психологічні травми.

Так, наприклад, у 26 сурі Священного Корану, в 165 аяті Господь, звертаючись до людини, каже: «Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів, залишаючи своїх жінок, створених для вас Господом вашим? Ні, ви ж — народ злочинний».

Також у іншому аяті Священного Корану, там, де Всевишній Аллах розповідає про любов, він каже: «Серед його [божих] знамень — те, що він створив вам дружин із вас самих. Щоб ви знаходили в них спокій. І встановив між вами любов і милосердя. Воістину в цьому знамення для тих, хто думає».

Про інтерсекс-людей.

Повертаючись до питання про хромосомний набір чоловіків та жінок. Іслам ставиться до всіх створінь божих як до гідних створінь. У давнину, якщо людина народилася з інтерсексуальністю, мала і чоловічі, і жіночі статеві ознаки, в час, коли це ще не можна було виправити хірургічним шляхом, таких людей вважали повноцінними, гідними особами. Така людина мала абсолютно всі права: право на життя, право на освіту, на захист, на лікування, і навіть право на спадок. Єдине, чого вона не могла зробити — це вступити в шлюб. У дорослому віці їй слід було визначитися, ким вона себе вважає — чоловіком чи жінкою [йдеться про визначення гендерної ролі у суспільстві].

Сучасне ісламське богослов’я, спираючись на нинішні можливості медицини, рекомендує: якщо людина з інтерсексуальними ознаками бажає і може зробити собі операцію, то вона зможе навіть вступити у шлюб після операції. Відповідно до тієї статі, яку ця людина залишить, вона вважатиметься або чоловіком, або жінкою.

Про провадження сексуальної освіти в школах.

У більшості мусульманських країн у старших класах шкіл є сексуальна освіта. Але зазвичай у таких країнах дівчата навчаються окремо від хлопців. Тож і сексуальну освіту викладають окремо: дівчатам цю дисципліну читають жінки, хлопчикам — чоловіки.

Іслам абсолютно не соромиться тих фізіологічних природних потреб, із якими була створена людина. Тож передбачається, що дорослу дитину потрібно навчити: розповісти їй, що можна, а що — ні [згідно з ісламом]. Щоби ця дитина знала про захворювання, які передаються статевим шляхом, про те, як народжуються діти і таке інше. Зокрема, розповідають на таких уроках і про те, як має відбуватися сам статевий акт.

Про гендерну рівність.

Гендерна рівність — це такий термін, феномен, чи, як-то сказати, рух, який є суто європейським та американським. У мусульманському світі такі питання взагалі не піднімаються через те, що підхід до розуміння цього питання — зовсім інший.

Хочу наголосити на тому, що Господь створив чоловіка і жінку рівними, а отже, їхні права і потреби теж є рівними. З іншого боку, чоловік та жінка [фізіологічно] різні, тож, з огляду на це, є також і суто чоловічі потреби і обов’язки, а є — суто жіночі. Наприклад, чоловік ніколи не зможе народити дитину, годувати її груддю. Відповідно до цього Господь дає накази, що має робити чоловік, а що — жінка.

Часто думають, що іслам дискримінує жінку. Це — абсолютний міф, який сьогодні підживлюється за рахунок перверсій, що зустрічаються в деяких країнах мусульманського світу. Як, наприклад, у Афганістані або десь у країнах Африки.

Жінка може займати високі посади, служити в армії, бути керівницею.

Насправді ж, якщо ми візьмемо мусульманський закон — шаріат, що базується на Корані та на Сунні [мусульманське священне передання, друге за важливістю після Корану], і подивимося, які види діяльності є забороненими для жінок, ми з подивом з’ясуємо, що жінкам забороняється лише один вид діяльності — це бути імамом. Жінка не має виконувати обов’язки священнослужителя у мечеті: вона не повинна керувати молитвами і виконувати обряди для чоловіків. При цьому жінка може керувати обрядами для жінок — якщо йдеться про місце, у якому збираються тільки жінки і немає жодного чоловіка. Тоді одна з жінок може керувати молитвою для інших жінок.

Потрібно розуміти, що це не досягнення і привілей для чоловіків. Це — відповідальність. Іслам каже, що відповідальність за проведення обрядів покладається саме на чоловіків. Оскільки чоловіки є відповідальними перед Господом за те, що правильно проведуть молитву, здійснять поховальний, поминальний обряди тощо. Так, якщо ми говоримо про ситуацію, коли немає одного чоловіка, а є тільки жінки, тоді подібні обряди може виконати жінка. Але це — виняток.

Всі інші види діяльності є дозволеними для жінок, щоправда, деякі — небажані. Наприклад, жінка-уролог: краще, щоби це робив чоловік для того, аби інші чоловіки не демонстрували свої статеві органи стороннім жінкам. Але якщо так сталося, що немає жодного чоловіка-уролога, але є така спеціалістка-жінка, тоді питання життя і здоров’я переважають. І жінка може виконувати таку роботу.

Жінка може займати високі посади, служити в армії, бути керівницею. І мусульманський світ це підтверджує. Жінка навіть може бути богословом. Так, не імамом — не виконувати обряди. Але вона може гарно розумітися на священних текстах і на законах ісламу, оскільки одна з дружин пророка Мухаммада мир йому, Айша, була, фактично, муфтієм, тобто людиною, яка глибоко знається на ісламському богослов'ї.

Коли ми говоримо про країни Азії, Африки, ми розуміємо, що там — інший світогляд, інша ментальність. Тож жителі тамтешніх мусульманських країн часто живуть, в першу чергу, за місцевими звичаями, які є дуже далекими від власне звичаїв мусульманських. І тоді ми справді зустрічаємося з певними перегинами, як-от, наприклад, у Афганістані, де жінкам забороняють здобувати освіту.

Насправді ж посланець Аллаха пророк Мухаммад не те що не забороняв, він навпаки наказував жінкам бути розумними і освіченими. Адже хто, якщо не мати, може навчити своїх дітей читати, рахувати тощо. Тому якщо ми у деяких країнах стикаємося із досвідом, який або зовсім не відповідає ісламу або суперечить йому, маємо розуміти: ці народи керуються не законами ісламу, а своїми місцевими традиціями.

Матеріал з НВ.

Репортерка НВ Саша Горчинська зустрілася з ним у Ісламському культурному центрі в Києві та запитала, як описує Коран одностатеві стосунки, чи є уроки статевого виховання у дітей, які сповідують іслам та які права насправді мають мусульманські жінки. Це — третє інтерв'ю із серії розмов із українськими духівниками про табуйовані теми.
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.