بسم الله الرحمن الرحيم (Бісміллягі Рахмані Рахім! — «В ім’я Аллага Милостивого і Милосердного!») — цією фразою розпочав свої відповіді на запитання кореспондента видання «Іслам в Україні» директор Ісламського культурного центру м. Києва Ісмаіл Кади. А запитань у журналіста було чимало — адже приводом для інтерв’ю стала кругла дата, що цьогоріч відзначає Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід», головою якої співрозмовник був протягом кількох років.
— Наша Асоціація з самого початку поставила перед собою кілька завдань: це
Напевно, «Альраід» може із задоволенням сказати, що завдяки просвітницьким зусиллям організації в Україні (на відміну від багатьох інших країн) суспільство не так піддається бацилам ісламофобії та ксенофобії, а спроби очорнити мусульман розбиваються об безліч благих починань мусульман Асоціації?
— Звичайно, у всієї нашої організації і у кожного її члена помірний курс.
Що означає помірний курс?
— Помірний курс означає те, що ми повинні брати до уваги реалії життя, те, де ми живемо, бути позитивними стосовно подій, які відбуваються навколо нас і, звичайно ж, задовольняти духовні і культурні запити мусульман та осіб, які цікавляться Ісламом.
«Альраід» — асоціація мусульман, а в мусульманському суспільстві з самого спочатку існував принцип виборності — як керівництва світського, так і духовного. Ось і главу Асоціації обирають одновірці, представники організацій, що входять в «Альраід»…
— Сталося так, що мене обрали третім головою цієї організації. Я дякую Аллагу (سبحانه و تعالى), дякую братам за довіру. З допомогою Аллага, разом з одновірцями я зміг реалізувати багато з тих проектів, які зіграли велику роль у поліпшенні життя мусульман України, в ознайомленні українського суспільства з Ісламом як з релігією миру, добра і великодушності.
За період з 2005 по 2012 рік, коли Ви очолювали «Альраід», члени цієї Асоціації змогли зробити дуже багато справ. Чи є серед втілених в життя проектів або програм такі, які Ви згадуєте з особливими почуттями?
— Є проект, який, за моїми оцінками, є найважливішим — ми змогли реконструювати та оснастити всім необхідним обладнанням понад півтора десятка шкіл в Криму, і в них навчалося понад 6 тис. учнів. Цей проект був тоді надзвичайно актуальним і зіграв позитивну роль у реадаптації депортованих кримських татар, що повернулися на свою історичну батьківщину.
Членами «Альраід» є більше двадцяти громадських мусульманських організацій, кожна з яких успішно працює на благо як мусульман, так і всього українського суспільства. Як координувалася та узгоджувалась робота Асоціації?
— Напевно, варто згадати про те, що в період з 2005 по 2012 рік ми змогли не тільки скласти, але і почати реалізацію першої стратегії. Раніше ми працювали трохи інакше: кожні два роки складали план, ревізійна комісія його розглядала, потім загальні збори давали йому оцінку… Потім ми перейшли на інший рівень роботи і разом з колегами розробили першу стратегію «Альраід» — з ясним баченням конкретної місії, стратегічної мети і з конкретними критеріями, ознаками показників успіху. Ця стратегія тримає у фокусі уваги культурну, освітню, сімейну, благодійну сфери тощо.
І в кінці 2012 року виявилося, що ми змогли дуже багато чого досягти. Наприклад, у нас налічується близько 70 тренінгів, семінарів, круглих столів, освітніх програм, близько 30 культурних заходів, приблизно 70 проектів, що стосуються призову та ознайомлення з Ісламом, і 140 — для молоді та студентів, відвідувачів недільних шкіл тощо. Що стосується інформаційного,
В Україні Асоціацією «Альраід» створено більше десятка Ісламських культурних центрів (на жаль, деякі з них нині перебувають на тимчасово окупованій території). Напевно, деякі з цих ІКЦ створювалися в ті часи, коли організацію очолювали Ви…
— Так, це було в Криму, в Луганську, в Донецьку та Запоріжжі. Кримським татарам приділялася особлива увага, щоб вони змогли відродити свої традиції, свою релігію, тому проводилися різні заходи в рамках культурних, освітніх, просвітницьких та інформаційних проектів. Найбільший Ісламський культурний центр у нас знаходиться саме у Криму.
Слава Богу, що наші Ісламські культурні центри були, є і залишаються тим місцем, де
В Україні на слуху благодійні акції «Альраід»…
— У цьому напрямі реалізується близько 75 проектів. Коли ми оцінили всю стратегію, зрозуміли, що 80% від стратегії змогли реалізувати. Звичайно ж, найбільшу увагу спрямовано на культурну сферу, далі йде інформаційна та PR робота.
Якому сегменту в культурному напрямі приділялася найбільша увага?
— Це ознайомлення з Ісламом, задоволення духовних і культурних потреб мусульман, підвищення кваліфікації активістів «Альраід», які займаються питаннями ознайомлення з Ісламом. Звичайно ж, було багато проектів, яким приділялася велика увага — особливо це освітня сфера.
Всі ці проекти для своєї реалізації вимагали, крім добрих намірів і щирого бажання, ще й великих фінансових вливань, пожертвувань вірян… Судячи з усього, репутація і «Альраід», і його тодішнього глави — бездоганна, і гроші, слава Богу, для добрих справ вам вдавалося знаходити…
— Так, фінансовий бік завжди був і залишається дуже важливим для вирішення тих чи інших завдань, для розвитку проектів… Тому ми, як організація, з самого початку намагалися вибудувати «міст довіри» з прихожанами, з аудиторією, з нашими партнерами як у мусульманських країнах, так і в Європі і, звичайно ж, в Україні. Коли прихожани, фонди та організації відвідують наші Ісламські культурні центри, наші заходи та акції і бачать своїми очима, наскільки наша робота продуктивна, у них у самих виникає інтерес, вони самі запитують: «А як можна вам допомогти?», «А чого зараз потребує організація, щоб той чи інший проект досяг успіху?».
Звичайно ж, ми розробляємо багато цікавих проектів, обґрунтовуємо їх фінансову складову і презентуємо — і, слава Богу, жертводавці знаходяться. До речі, повертаючись до відновлення та оснащення
Й ІКЦ, і в цілому Асоціація «Альраід» роблять все можливе для налагодження міжрелігійного миру та злагоди в українському суспільстві… Розкажіть, будь ласка, про це.
— З самого початку, коли ми розробляли стратегію, ми не забували про те, що навколо нас існують інші релігійні громади, інші конфесії, про те, що наше суспільство є багатоконфесійним та багатонаціональним. Під час розробки кожного проекту це бралося до уваги. Ми почали відразу ж думати про те, як налагодити зв’язки з іншими конфесіями, з вірянами інших релігій, які проживають на території нашої країни. Тому щорічно проводились міжрелігійні, міжконфесійні конференції, присвячені різним аспектам взаємодії і діалогу представників різних традицій, культур та релігій. І ми намагалися, щоб ці конференції проходили у наших культурних центрах, щоб люди на власні очі побачили, як мусульмани України живуть тут, на цій загальній для нас всіх землі. Я згадую слова одного сходознавця: «Щоб довести, настільки толерантно різні конфесії живуть тут, в Україні, ми, люди іншої конфесії, приходимо в Ісламський культурний центр, щоб брати участь в цій конференції, і це — великий доказ для спостерігачів збоку».
Дуже багато у нас було заходів, присвячених міжетнічній злагоді. Коли ми ще активно працювали в Криму, то приділяли цьому особливу увагу. Я пам’ятаю один з «круглих столів», який ми провели — «Мусульмани Криму за мир і злагоду». Стало доброю традицією — особливо в Криму — щорічно проводити кілька семінарів, конференцій, круглих столів, присвячених і духовному вихованню молоді, і міжетнічному діалогу; почали реалізацію успішного проекту «літня школа», де сходознавці та ісламознавці проводять курси, дають можливість почути неспотворену інформацію про Іслам і мусульман з перших вуст.
Люди, які проживають на території України, зокрема і в Криму, належать до різних конфесій, до різних церков і конфесій, але є багато спільного, що нас об’єднує. Проявити великодушність, поблажливість, милосердя стосовно один до одного, жити в мирі та злагоді… Ми повинні пропагувати ті цінності, які нас об’єднують, і захищають суспільство від розбрату, від смути, від розколу.
Читайте за темою:
