Журналістка львівського інформресурсу ДивисьInfo Олександра Багач у спілкуванні з імамом Ісламського культурного центру м. Львова Мурадом Сулеймановим шукала відповіді на запитання, які цікавлять немусульман України. За підсумками бесіди оприлюднено матеріал, який має назву «Мультикультуралізм: як живеться мусульманам у Львові», який ми пропонуємо до уваги наших читачів:
Єдиний у Львові Ісламський культурний центр, що на вулиці Авраама Лінкольна, для львівських мусульман є альтернативою мечеті. Сюди приходять помолитися, поспілкуватися на важливі теми, знайти релігійний прихисток. Також у центрі є навчальні аудиторії та кімнати, бібліотека. Як живеться мусульманам у християнському Львові та у чому полягає феномен Ісламу в сучасному світі, ми запитали в імама Ісламського культурного центру Мурада Сулейманова.
У другій половині дня у центрі майже нікого немає, через відчинені двері просторої кімнати видно, що на підлозі розмістилися троє босих юнаків. Біля входу на полицях — ряди кольорового домашнього взуття — за 5 хвилин має розпочатися молитва.
— Вибачте, у нас зараз молитва, зачекайте хвилин 10–15 і ми поспілкуємося, — каже імам і залишає мене у світлій кімнаті з просторими вікнами, де сонце виграє на кольорових обкладинках Корану та незрозумілих написах арабською на стінах. Тишу порушує гучний голос, і простір заповнює звук молитви, глибокий, містичний, незвичний для вух носія української.
— Коран був зісланий арабською мовою, тому з того часу молитву ми читаємо арабською. Ми молимося п’ять разів на день, адже це наказ Бога.
Для чого дається молитва?
— Для того, аби ми не забували Бога. Якби це звучало, як «моліться, коли захочете», то люди повністю припинили б це робити, адже є життєві проблеми, потрібно кудись бігти. А коли є наказ, то мусульманин зобов’язаний молитися. Молитва оберігає нас від всього неприємного і поганого. Чим більше я молюся, тим більший мій зв’язок із Богом.
А якщо мусульманин не молиться п’ять разів на день…
— Це означає, що він поганий мусульманин.
У Львові немає мечеті, бо це без необхідності, враховуючи невелику кількість мусульман у місті, чи цьому заважають інші чинники?
— Це досить тяжке запитання… Не думаю, що зараз є велика необхідність відкривати мечеть, адже вона має бути не лише для краси, функціонувати як музей. А ініціативі цій, гадаю, ніхто не заважатиме. Тим паче, якщо апелювати до історії, адже тут був цвинтар, мечеті, навіть мусульманські поселення. Це питання часу. Поки що місця достатньо.
У центрі імам Мурад Сулейманов виконує функцію священика і психолога. В арабській мові слово «імам» означає «людина, що знаходиться попереду, яка є прикладом для наслідування».
Чому Іслам нині виявляє здатність до культурної експансії?
— Одна з причин — моральне ставлення. Для деяких християн у наших приписах релігії є щось незвичайне. Наприклад, те, що нам заборонений алкоголь, або жінка у хіджабі. Моя дружина повністю прикрита, і коли ми виходимо у місто, на нас багато людей звертають увагу. У них виникає багато запитань: чи не жарко їй, наприклад тощо. Але будьмо відвертими, ставлення до Ісламу не зовсім хороше. Перша асоціація — це тероризм. Люди бояться.
Чи змінюється сприйняття Ісламу в суспільстві, відбувається ламання стереотипів?
— Звісно. Діалог між християнами та мусульманами став популярним. У Львові ми створюємо умови для нього. Нам допомагають різні християнські організації. Ці речі розкривають і зближують релігії, руйнуючи при цьому стереотипи.
Вам траплялися випадки навернення християн в Іслам?
— Так. Ісламом, здебільшого, цікавляться жінки. Подібні моменти бувають, коли щось стається у житті і людина не бачить вибору, починає задумуватися про зв’язок з Богом. Нічого особливого у сприйнятті Ісламу немає. Людина починає слідувати мусульманським обрядам, дотримується всього того, що прописано у Корані. Церемонія прийняття досить банальна, людина просто промовляє, що немає Бога іншого, окрім Аллага. Після цього вона стає мусульманином.
І жінка вдягає хіджаб?
— За ісламськими канонами це обов’язково. Утім, це вибір кожної жінки (чи приймати Іслам, — ред.), якщо вона не хоче одягати хіджаб, бо їй не комфортно, то це неправильно, адже за Ісламом мусульманка повинна приховувати свою красу. Вона закриває себе, аби вберегтись. Для мене дико, коли жінка роздягнута.
У чому полягає різниця між мусульманами з арабських країн та, наприклад, з Криму?
— Різниця може бути в менталітеті та традиціях. Наприклад, паранджа — це традиція арабських країн. Дуже часто плутають традицію із релігією. Іслам — це окремо, а традицію просто додають до релігії.
Що Ви думаєте про універсальні цінності сучасної Європи?
— Толерантність перейшла свою межу. Утім, все залежить від людей. Зараз ця проблема є і в Україні, проте тут ці феномени (рівність, ЛГБТ-меншини) не приживуться.
Чи можна бути моральним без Бога?
— Людині властиво помилятися, вона керується лише власними бажаннями, що, зрештою, призводить до перетину межі. Без Бога знайти духовність неможливо.
Що означає бути хорошою жінкою в Ісламі?
— Те ж саме, що бути хорошим чоловіком, тобто притримуватися написаного у Корані. Є стереотип, що жінка принижена. Це хибна думка, оскільки у Священній книзі сказано, що жінку і чоловіка було створено з однієї душі. Звісно, вона зобов’язана виконувати те, що каже чоловік, тоді вона буде хорошою мусульманкою. Але і чоловік повинен бути моральним і забезпечувати свою дружину. У Корані є слова про те, що хороші жінки для хороших чоловіків і навпаки. Бог не помиляється.
