Мусульманський календар

1
Мусульмани ведуть літочислення від Хіджри пророка Мухаммада - переселення із Мекки в Медину.
17.12.2009
Оцініть статтю: 
(106 оцінки)
Теги: 
oksana
Зображення користувача oksana.

Переселення пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) з Мекки в Медину - це частина не лише ісламської, а й світової історії. Ця подія стала точкою відліку мусульманського календаря. Згідно історичних відомостей, Мухаммад покинув Мекку у день, що відповідає 16 липня 622 р. юліанського календаря, і прибув у Медину 22 вересня того ж року. Другий халіф Омар, у часи свого правління, зіткнівся з проблемою адміністративного управління швидко зростаючою державою, система вимагала точного датування. І так через 17 років після хіджри, тобто у 638 р., він ввів мусульманський календар.

Запровадження нового календаря, крім чисто практичного результату, підсилило почуття правовірних мусульман про те, що з переселенням Пророка в Медину настала нова ера в історії. Омар (хай буде задоволений ним Аллах) велів взяти за перший день нового літочислення перший день хіджри - коли Пророк виїхав з Мекки, тобто 16 липня 622 р. Тому в мусульманських країнах такий календар ще називають календарем Хіджри (ат-таквіму-ль-хіджрі). Деякі вчені вважають, що Пророк виїхав не першого числа місяця Мухаррам, але, оскільки традиційний арабський календар починається з 1 Мухаррама, то ця традиція залишилася.

Мусульманський календар є місячним, він складається з 12 місяців по 30 і 29 днів. Місячний рік приблизно на 11 днів коротший сонячного. У більшості ісламських країн користуються астрономічними правилами, які дозволяють розрахувати початок місяців заздалегідь. У різних країнах використовуються різні правила. Крім того, різниця у часі між заходом сонця і заходом місяця залежить від географічних координат місцевості.

За традицією, першим днем нового місяця вважався перший день після астрономічного молодика, у який через деякий час після заходу сонця на небі можна було побачити хілял - серп місяця. Якщо його не видно після 29-го дня місяця, наприклад, через хмари або через те, що небо було ще занадто світлим, то новий день вважався 30-м днем поточного місяця. Щонайменше два гідних довіри мусульманина повинні засвідчити спостереження хіляла.

Звичайний місячний рік складається з 354 днів. Однак, через наявну різницю календарного місячного року з астрономічним роком (8 годин, 48 хвилин і 3 секунди), час від часу потрібне введення у календар додаткової доби - завжди після останнього дня останнього місяця 2, 5, 7, 10, 13, 16, 18, 21, 24, 26 або 29 року (у тридцятирічному циклі); такий рік називається «кабіна» - високосний.

Ще одна відмінність мусульманського календаря від інших - початок відліку нової доби. У мусульман нова доба починається із заходом сонця, а не з півночі.

Місяць у Хіджрі – період між двома молодиками. «Воістину, Аллах у той день, коли створив небеса й землю, визначив число місяців у дванадцять відповідно до Писання Свого. Чотири місяці з них заборонені, і цей закон релігії вічний...» (Коран, 9:36). Місяців у мусульманському календарі, як і в європейському, дванадцять. Їхні назви збереглися ті ж, що й у древньому сонячно-місячному арабському календарі:

1. Мухаррам (заборонений, священний)

2. Сафар (жовтий)

3. Рабі'у-ль-авваль (весна)

4. Рабі'у-с-сані (весна)

5. Джумада-ль-уля (замерзати)

6. Джумада-с-сані (замерзати)

7. Раджаб (утриматися від насильств)

8. Шаабан (розділятися)

9. Рамадан (розпечений)

10. Шавваль (місяць кочовищ)

11. Зу-ль-каада (місяць стоянок)

12. Зу-ль-хіджжа (паломництво).

Колись, у доісламські часи, місяці залишалися на своїх місцях протягом сонячного року, завдяки тому, що в міру накопичення “зайвих днів” до місячного року додавався 13-й місяць - “насі”. Календар був сонячно-місячним. Однак у 631 році мусульманам було заборонено додавати ці дні, і мусульманський рік став чисто місячним і на 11 днів коротшим сонячного. Так що з тих пір місяці стали не прив'язані до сезонів.

«Додавання [місяця до заборонених] тільки збільшує невір'я. Від цього ті, які не вірують, збиваються [зі шляху Аллаха]. Вони в один рік вважають дозволеним додавання місяця, в інший рік оголошують забороненим, щоб зрівняти кількість [місяців], які Аллах зробив забороненими. Таким чином, вони оголошують дозволеним те, що заборонив Аллах. Їхні злі діяння здаються їм добрими, але Аллах не веде прямим шляхом невірних» (Коран, 9:37).

Люди давно помітили, що існує певна залежність між тим, у якій фазі знаходиться Місяць, і різними явищами у живій і неживій природі. Наприклад, відливи і припливи морів і океанів, ріст і розвиток рослин, функціонування різних систем людського організму. Здавна лікарі радили людям співвідносити лікування багатьох хвороб з місячним циклом. При всій важливості Місяця, мусульмани також стежать і за Сонцем. В Ісламі час обов'язкових молитов залежить від положення Сонця на небосхилі. Але ці два світила, жодною мірою не є об'єктами культу, а лише допомагають мусульманам визначати час для поклоніння і молитов, установлених Всевишнім.

За матеріалами газети «Арраід»

Посилання на тему:

Політична практика Пророка (мир йому) до Хіджри

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.