17 жовтня у Львівському національному літературно-меморіальному музеї відбулася цікава і незвичайна подія. До нього завітав гість із Азербайджану — відомий політолог, релігієзнавець і публіцист Теймур Атаєв. У своїх дослідженнях він торкається проблем геополітики, історії, релігії, літератури, мистецтва. Розмова у Домі Франка була присвячена Ісламу, міжрелігійному діалогові, принципам поміркованості й толерантності. Пан Атаєв говорив про мирне співіснування, взаєморозуміння мусульман між собою і з представниками інших релігій і, звичайно ж, про Івана Франка і його зацікавлення світом Сходу. Цікаву паралель гість провів між творчістю Каменяра і великого азербайджанського філософа і письменника Мірзи Фаталі Ахундова.
Франкознавець, вчений, директор Львівського національного музею Івана Франка Богдан Тихолоз у вступному слові зазначив, що Дім Франка — це місце зустрічі і діалогу для представників різних культур і конфесій і висловив сподівання, що і надалі музей буде платформою для такої співпраці.
Сам Іван Франко відчув зацікавлення східною культурою ще в дитинстві, коли, навчаючись у дрогобицькій гімназії, вперше почув казку про Абу-Касимові капці. Пізніше цей сюжет він взяв за основу власної однойменної поеми. Франко написав ще одну казкову поему, базовану на арабському сюжеті, й назвав її «Коваль Бассім». З наукових праць Каменяра про мусульманство не можна не згадати «До питання про перекази про Магомета у слов’ян», присвячену аналізові східно- і західноєвропейських легенд про Іслам і пророка Мухаммада. Займався письменник і перекладами зі східних літератур, зокрема поетичних творів кримського хана Хазі Гірея ІІ і понад 100 давньоарабських поезій.
На зустріч з паном Атаєвим до музею прийшло багато людей, серед яких були представники Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада, азербайджанської діаспори, студенти-арабісти, які навчаються на кафедрі сходознавства Львівського університету ім. І. Франка, та інші зацікавлені гості. Публіка була дуже активною, відбувся цікавий діалог про різні релігійні та історичні події, з боку аудиторії пролунало багато запитань про Іслам, міжрелігійну співпрацю і про все те, що об’єднує християн і мусульман.
Також дослідник представив три свої книги — «Краса і гармонія в Ісламі як прояв божественності акту творення» (Баку, 2012), а також дві праці, видані цього року в Україні — «З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі і Балтії» і «Кавказькі колізії Росії». Також кожну з цих книг він подарував фондам Музею.
Наприкінці зустрічі відбулася невеличка автограф-сесія — Теймур Атаєв підписав свої книги усім, хто виявив таке бажання.
Наукові працівники Музею показали шановному гостеві дім, де Іван Франко прожив останніх 14 років свого життя, зокрема робочий кабінет письменника, у якому він, серед багатьох інших творів, написав і свою знамениту поему «Мойсей».
