На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби

На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
Загін археологічної експедиції ЗНУ
Загін археологічної експедиції ЗНУ
Загін археологічної експедиції ЗНУ
Загін археологічної експедиції ЗНУ проводив дослідження пам’ятки XIV століття поблизу с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області
На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
Дослідження велися саме на цій культовій споруді, побудованій з використанням каміння і цегли
На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
Стіни прикрашені різнокольоровим геометричним орнаментом з кашинних плиток
Єльников М. В. кандидат історичних наук, доцент, на розкопках
Єльников М. В. кандидат історичних наук, доцент, на розкопках
Михайло Якубович
Кандидат історичних наук, співробітник кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович
На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
Загін археологічної експедиції ЗНУ
Загін археологічної експедиції ЗНУ
На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
На Запоріжжі знайдено рештки мечеті золотоординської доби
Єльников М. В. кандидат історичних наук, доцент, на розкопках
Михайло Якубович

Впродовж липня середньовічний загін археологічної експедиції ЗНУ проводив дослідження пам’ятки XIV століття поблизу с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області. Дослідження велися в рамках навчальної практики студентами I курсу історичного факультету ЗНУ спеціальності «Історія». Метою практики було закріплення теоретичних знань, отриманих з курсу «Археологія».

Золотоординське місто, що отримало у науковій літературі умовну назву «городище Кінські Води», розкинулось по обидва береги річки Конка, на теренах сучасних населених пунктів Кірове та Юрківка. Археологічні роботи ЗНУ, що ведуться з 2008 року, зосереджені на правобережному підвищенні  пагорбі Мечеть-Могила. На площі близького 2 га розташовані залишки п’яти будівель, одна з яких слугувала мечеттю.

Про це на сайтi вишу повідомляє керівник експедиції, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Михайло Єльніков.

 Без сумніву, ця будівля була за часів Золотої Орди визначною суспільною спорудою, вірогідно,  мечеттю,  стверджує М. Єльников,  Справжня назва цього міста поки нам невідома. І хоча дослідження цієї унікальної для Запорізького краю археологічної пам’ятки тільки розпочалися, значення її надзвичайно велике, а отже, можливі нові відкриття.

Як в коментарі для «Іслам в Україні» зазначив відомий вчений  кандидат історичних наук, український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, співпрацівник кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович, в самій знахідці мечеті на території сучасної України немає жодних ознак сенсаційності, оскільки в південно-східних регіонах Іслам існував протягом століть, проте важко переоцінити виявлення нових матеріальних історичних свідчень:

 Те, що розкопки виявили залишки культової споруди, яка скоріше за все була мечеттю  це не є сенсацією, і це  не перша така знахідка. Але дуже добре, що її знайдено, бо дуже мало збереглося артефактів тієї доби. Наприклад, десь зо два роки тому поблизу Луганська археологи виявили ставку хана Абдали  це ХІІІ сторіччя.

Михайло Якубович зауважив, коли йдеться про Іслам в Україні в сучасній чи в історичній ретроспективі, перш за все згадується Крим, що є поширеним стереотипом:

 Суть в тому, що коли ми говоримо про Іслам, ми згадуємо Крим, тоді як майже вся сучасна Південно-східна Україна багато віків була мусульманською  звичайно, населення тут ніколи не було однорідним, склад був вельми строкатий, змішаний, але його можна визначити як українсько-тюркське.

Вчений розповів про регіон Буджак (Аккерманщина та Подунав’я), основні міста якого  Аккерман (Білгород) та Кілія  були захоплені турками 1484 року, решта Буджаку була завойована турками 1538 р.

 Тоді кримський хан розселив тут кілька татарських родів, що кочували Буджаком У двадцятих роках XVII століття територія підпорядковувалася султанові, з 1637 р.  знову ханові,  розповів Якубович.  Тобто частина сучасної Одеської області і навіть частина Румунії та Молдови до початку ХІХ століття були або османські, або кримські!

Згадав Михайло Якубович і про інший мусульманський регіон Південної України, що на заході межував з Буджаком і розташовувався між гирлами Дністра та Південного Бугу:

 Це ще один регіон, так звана «Ханська Україна»  Єдисан, що існував у XVI  XVIII століттях між гирлами Дністра і Південного Бугу (територія сучасної Одеської, Херсонської та Миколаївської областей). Він входив до складу провінції Сілістра Османської імперії. Згадати лише назви міст: Хаджибей, а сучасний Очаків  це не що інше, як Аче-Кале,  нагадав вчений.  Практично від гирла Дніпра до Чорного моря століттями існували і культура, і мучеті, і міста, наприклад, сучасна Каховка взагалі заснована в 1492 році кримським ханом Менглі І Гіреєм як фортеця Іслам Кермен.

Значну частину населення цього регіону становили кочові ногайці, хоча Єдисан з турецької мови перекладається як «Сім імен», що вказує на сім різних етнічних груп у складі Єдисанської орди. Від Османської імперії регіон отримав незалежність в 1774 році, але не перестав від цього бути мусульманським, бо став частиною Кримського Ханства. Щоправда, разом з ним потрапив в коло інтересів Російської імперії і в 1783 році увійшов до її складу

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.