У Львові дізналися про життя мусульман в Криму

Аудиторія на лекції Ельміри Муратової
10.12.2014
Оцініть статтю: 
(289 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Політолог і експерт з ісламу Ельміра Муратова розповіла львів’янам про сучасне становище мусульман у Криму та можливу радикалізацію кримських татар. Лекція вченого відбулася в стінах Першої львівської медіатеки.

Ельміра Муратова звернула увагу слухачів на кардинальні відмінності в житті мусульман за української та російської владах. «Перша велика відмінність в тому, що в Росії є так звані мусульманські республіки. Іслам для Росії — це значний фактор суспільно-політичного життя. Україна ж була до мусульман байдужа, і мусульмани завжди скаржилися, що Україна робить вигляд, ніби їх немає. У Російській Федерації все по-іншому. Мусульмани знаходяться під дуже пильною увагою держави», — підкреслила Муратова.

За словами експерта, у Росії — складна історія взаємин з ісламом. Досить згадати кавказькі війни і відносно недавні російсько-чеченські конфлікти. «Ми можемо говорити про наслідки та вплив терористичних актів. Все це супроводжується дуже ісламофобським дискурсом, кавказофобським, що відкладає відбиток на те, як населення реагує і ставиться до мусульман і влади», — зазначила політолог.

У Росії, за інформацією Муратової, більш впорядковане життя мусульман. «Це проявляється, наприклад, в тому, що існують державні курси підготовки імамів. Є цілий набір спущених зверху механізмів, що регламентують життя мусульман», — пояснила вона.

Найзначніша ж відмінність в релігійних питаннях між Росією і Україною, за словами політолога, полягає у законодавстві. У Росії, зокрема, є закон про екстремізм. «Це заборона на діяльність цілого ряду ісламських організацій, заборона на певну релігійну літературу. При цьому забороняються роботи як організацій на кшталт Хізб ут-Тахрір, так і суфійські, дуже аполітичні тексти», — зазначила ісламознавець.

Що стосується духовних інститутів кримських татар, то в Криму нещодавно з’явилася нова структура під назвою «Таврійський муфтіят», яка відразу ж протиставила себе всіма визнаному муфтіяту — Духовному управлінню мусульман Криму. «Ця організація („Таврійський муфтіят“- прим. ред.) дуже лояльна до влади і заявляє, що вона єдина структура, яка має право представляти кримських мусульман перед обличчям держави, і що інший муфтіят не зовсім хороший і співпрацює з Меджлісом, і взагалі підтримує радикальні ісламські групи», — розповіла політолог.

За словами Муратової, історія повторюється знову і так само, як наприкінці XVIII століття, сьогодні значна частина кримських татар знову залишає Крим. Притому значна їх частина залишає батьківщину з релігійних мотивів.

Ще одна зміна на території Криму — це згортання ісламських організацій. «Хізб ут-Тахрір, яка була ньюсмейкером протягом останніх років, не чутно. Ми знаємо, що вони виїхали», — зазначила експерт.

За словами Муратової, багато експертів, які займаються мусульманською специфікою, кажуть, що є всі симптоми до того, що в Криму буде втілений так званий «кавказький сценарій». «Тому що на Кавказі все теж починалося з репресій: люди пропадали, проводилися обшуки і так далі. Так що це питання залишається відкритим», — зазначила політолог.

Зародження ісламу в Криму. Золотоординський період

Ельміра Муратова розповіла, що міцне положення іслам зайняв на півострові в золотоординський період. Поширення мусульманства почалося з Солхата, столиці Кримського улусу Золотої Орди — міста, яке сьогодні носить ім’я Старий Крим. У розвиток ісламу внесли вклад дві яскравих особистості: Берке-хан і Узбек-хан.

Під час правління Берке-хана, в XIII столітті, на півострові була побудована мечеть. Однак після відходу Берке Кримом ще якийсь час правили хани, які були язичниками.

«Повноцінна ісламізація Криму сталася, коли на престол вступив другий хан — Узбек. Під час правління Узбек-хана іслам стає державною релігією Золотої Орди, і Кримський Улус став включатися в процес ісламізації. З XIV століття іслам був панівною релігією на території Криму і зберіг цю позицію протягом найближчих століть», — розповіла експерт.

Іслам в Кримському ханстві

За словами Ельміри Муратової, період Кримського ханства був золотим століттям для кримських татар. Півострів став не просто мусульманським регіоном, а одним з центрів ісламської культури в світі. «Причому не просто культури, а мусульманської вченості. Починаючи з XIV століття, в Криму жили і творили люди, які здобули всесвітню популярність як мусульманські вчені. Десятки кримських татар зробили блискучу кар’єру за межами Криму», — розповіла Муратова.

Кримське ханство було засноване в 1443 Хаджі Гераєм, який створив його, відокремивши і отримавши незалежність від Золотої Орди. Ханство проіснувало до XVIII століття, поки не було приєднано до Російської імперії. До того моменту на півострові було вже як мінімум півтори тисячі мечетей, близько 30 різних медресе і сотні навчальних закладів нижчого рівня.

У Кримському ханстві позиції ісламу були укріплені через встановлення васалітету по відношенню до Османської імперії. «Це важливо для ісламу, тому що османський султан в той період був не просто світським правителем величезної імперії, але водночас і халіфом усіх мусульман. Іслам став більш поширеним і його сповідували більш глибоко», — пояснила експерт.

За словами Муратової, є три важливих моменти для розуміння ісламу на території Кримського ханства. По-перше, мусульманська релігія була державною. «Фактично іслам регламентував на території Кримського ханства все. Все життя цього півострова», — зазначила експерт. По-друге, іслам відіграв важливу роль у формуванні єдиного кримськотатарського народу, бо під час утворення Кримського ханства єдиної нації, єдиного народу на його території не було. «Там проживали різні групи, етнічні спільноти з різною культурою, традиціями та віруваннями. Тобто релігійна спільність допомогла сформувати єдину політичну націю в Криму. І важливою підмогою в цьому процесі була кримськотатарська мова. Мова і релігія — це два основні стрижня, які зіграли найважливішу роль в етногенезі кримськотатарського народу», — зазначила Ельміра Муратова.

Об’єднання людей «з різним бекграундом», в тому числі греків, римлян, генуезців і готів, разом з величезним тюркським компонентом і стало результатом появи кримськотатарського народу. «Весь цей сплав і дав те, що ми сьогодні називаємо кримськими татарами», — сказала Муратова.

Третій важливий момент для розуміння ісламу в Криму, за її словами, пов’язаний з тим, що іслам став регулятором щоденного життя кримських татар. «Він регламентував абсолютно все: як кримські татари одягалися, їх спосіб життя, як вони вели себе», — підкреслила експерт.

Однак іслам не був єдиним регулятором життя кримських татар. Був ще й звід доісламських, народних традицій і звичаїв. Цей синтез ісламу і доісламських традицій дає розуміння стрижня культури кримських татар. «Їх культура не схожа на культуру інших тюркських, мусульманських народів. Там є потужний ісламський компонент, але водночас і власний, етнічний, який був у кримських татар на момент приходу ісламу», — зазначає експерт.

Крим у складі Російської імперії

Новий період, якого кримські татари, за словами Муратової, зовсім не чекали і не жадали, почався, коли Крим став частиною Російської імперії. Політика Москви полягала в тому, щоб нічого на півострові не міняти ґрунтовно. «Було збережено посади і статуси. Все робилося для того, щоб утихомирити кримських татар, щоб не викликати хвилю обурення і відторгнення», — вважає політолог.

Російська адміністрація створила Таврійське магометанське духовне управління — спеціальний інститут, який повинен був представляти мусульман у відносинах з владою. І, на відміну від інших регіонів імперії, на перших порах кримські татари мали можливість самі вибирати муфтія. Однак з другої половини XIX століття цієї прерогативи вони позбулися. «Муфтій став призначатися за принципом відданості. Таврійське магометанське духовне управління було бюрократичною структурою», — говорить Муратова.

Політолог зазначила, що є різні трактування того, як кримським татарам жилося в період Російської імперії. За російською історіографією, яка потім перекочувала і в радянську, при Російській імперії кримським татарам в принципі жилося добре. Імперія привнесла в Крим культуру і цивілізацію.

За іншою ж історіографію, власне кримськотатарською, у кримських татар почалися важкі часи. Були утиски в економічній сфері, які призвели до обезземлення селян, і в релігійному житті.

Розібратися в тому, яка з двох історіографій ближче до істини, на думку Ельміри Муратової, допомагає той факт, що після приєднання Криму до Російської імперії почалася еміграція населення з півострова. «Кримські татари починають масово виїжджати. І виїжджали цілими селищами. Чому ж? Мабуть, дійсно були ті утиски, про які говорили кримські татари», — припускає експерт.

Радянський період в Криму

Радянська влада, за словами Ельміри Муратової, пішла тим самим шляхом, що і російська. Був заснований якийсь інститут, який імітував діяльність Таврійського магометанського духовного управління. «Тільки називався він по-іншому, а фактично повинен був робити те ж саме: контролювати, що відбувається всередині, і звітувати перед владою», — зауважила Муратова.

Влада пішла на поступки і були зроблені спроби розвитку ісламу в Криму. Однак повноцінному функціюванню цього інституту заважав цілий комплекс проблем, зокрема, фінансова проблема. Традиційно мусульмани жертвували певне майно для існування муфтіяту, наприклад, магазини та інші заклади, доходи яких йшли на розвиток ісламу. Радянська ж влада націоналізувала ці заклади. «Фактично забравши у мусульманського духовенства джерело функціювання», — пояснила експерт.

Наступна проблема у розвитку кримськотатарської культури — це заміна алфавіту. У кримських татар була арабська графіка, яку замінили на латинську, а потім і на кирилицю. «Це був величезний удар по культурі і ісламу, тому що з’явилися кримські татари, які були не в змозі читати ті релігійні книги, які збереглися», — розповіла політолог.

До кінця 1920-х рр. почався тиск на релігію. Закривалися мечеті. «Влада намагалася обґрунтувати це старістю будівель. Землетрус 1929 допоміг їм у цьому відношенні. Він зачепив південний берег Криму, на якому якраз і функціонувала велика частина культових закладів. Після землетрусу вони прийшли в непридатність, і влада цим скористалася», — зазначила Муратова.

За її даними, в кінці XVIII століття на півострові було півтори тисячі мечетей, а на початок XX століття — вже 729. В кінці 20-х рр. діяло тільки близько 30 мечетей, а до початку 40-х рр. не залишилося жодної.

Подібні дії радянської влади відобразилися і на ставленні до неї кримських татар. «Виходячи з цього, ви можете зрозуміти ті почуття, які відчували кримські татари, коли в Криму почалася нова сторінка, пов’язана з Другою світовою війною і приходом на півострів німців. Вони прийшли в жовтні 1941 року. Прийшли і відкрили мечеті. Відразу 50 мечетей. Вони стали створювати мусульманські комітети, які виконували координувальну функцію», — розповіла політолог.

За словами Ельміри Муратової, Німеччина сподівалася на вступ Туреччини у війну на її боці. І саме тому у відношенні тюркських народів були зроблені преференції. «Я б не хотіла вступати в дискусію про колабораціонізм, його повинні висвітлювати фахівці в цій темі, які можуть на основі документів говорити про цифри і так далі. Я тільки зазначу, що був травень 1944, і дійсно за звинуваченням у масовому співробітництві з окупантами кримські татари були депортовані. Це була сама трагічна подія в їхньому житті. Депортація ліквідувала ланцюжок передачі релігійних знань від вчителів до учнів. Людей висадили на іншій території, де все перемішалося. Іслам був сильно трансформований і залишилися тільки колективні обряди. Тому на момент повернення кримських татар на півострів у них були великі проблеми з розвитком релігії», — підкреслила експерт.

Період відродження ісламу в Криму почався вже в роки незалежності України. У цей час з’явилася мережа мусульманських громад, 323 мечеті, багато з яких побудовані з нуля.

Лекція Ельміри Муратової «Іслам у Криму: історичні віхи та сучасні реалії» була п’ятою у серії львівських лекцій «Хто такі кримські татари?» Організатори лекцій — громадська ініціатива «Крим SOS»

Джерело: Крим.Реаліі

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.