Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я

Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Кінські води
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Керамічні труби. Кучугурське городище
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Китайська кераміка з Кучугурського городища
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Мавзолей в місті Сім Мечетей
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
Як виглядали золотоординські міста Нижнього Подніпров’я
05.09.2016
Оцініть статтю: 
(382 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Виникнення Кримського ханства (1441) поклало край пануванню Золотої Орди на землях Північного Причорномор’я. До того часу частина раніше розвинених міст вже лежала в руїнах. Причиною цього були як зовнішні, так і внутрішні конфлікти.

Але спадщина Золотої Орди повністю не зникла. Протягом багатьох століть, аж до кінця XIX ст., мандрівники знаходили в степах і на берегах річок руїни кріпосних стін, мечетей, мавзолеїв і караван-сараїв. Завдяки дослідницькій роботі істориків, деякі міські центри періоду Золотої Орди вдалося знайти і на їх місці провести археологічні розкопки.

Нині найбільш вивченим вважається городище Кінські Води. Воно розташоване біля села Юрківка (Оріхівський район, Запорізька область), інша його назва, взята з «Книги Великому Кресленню»,  «Сім мечетей». Протягом останнього десятиліття на місці золотоординського міста були проведені археологічні розкопки, завдяки яким вдалося знайти руїни п’яти капітальних будівель, зокрема фундамент мечеті. Фундамент був зроблений з великих кам’яних брил, а стіни викладені з обпаленої цегли. Крім того, на місці культової споруди були знайдені фрагменти кашинної кераміки, якою була прикрашена мечеть.

У 2013 році запорізькі археологи, що працювали у московських архівах, знайшли малюнок мавзолею XIVXV ст. Малюнок був зроблений в 1769 році інженером-картографом російської армії, що обирав місця для будівництва фортець в районі нижнього Дніпра. На ньому зображено фасад мавзолею знатної особи золотоординського періоду. Подібні будівлі збереглися на території сучасного Казахстану, Середньої Азії і в Криму. На думку вчених, мавзолей був зруйнований або розібраний на будматеріали в період російсько-турецьких воєн кінця XVIII ст. Ця знахідка дозволяє певною мірою відповісти на запитання: як виглядали міста Золотої Орди Нижнього Подніпров’я.

Іншим цікавим археологічним об’єктом, також розташованим у Запорізькій області, є Кучугурське городище.

Збережені історичні документи пов’язують нижньодніпровські міста з ім’ям беклярбека Мамая. В. Ляскоронський на початку XX ст. писав: «Мамаєва орда колись кочувала біля порогів тут, навпроти Нікополя, є річка Мамай-сурка та урочище Мамай, а неподалік ще недавно зберігалися руїни татарських мечетей».

На думку деяких істориків (А. Григорєв, М. Єльников), Кучугурське городище є головною резиденцією беклярбека Мамая, містом Орду, період розквіту якого припадає на 13631380 рр. Можна також припустити, що місто занепало (або було зруйноване) після походу Тимура (Тамерлана) в 1395 році.

Археологічні розкопки Кучугурського городища, проведені в 1953 році, виявили цілий комплекс будівель, що належать до середини XIV ст. Серед них варто особливо виділити залишки мечеті площею 500 кв. метрів, поруч з якою були знайдені фундаменти мінарету. Крім того, був знайдений палац площею 476 кв. метрів, можливо, він був резиденцією ханів Золотої Орди або самого беклярбека Мамая.

В експозиції Запорізького краєзнавчого музею представлена велика колекція знахідок, зроблених в золотоординських містах нижнього Подніпров’я. Серед них особливу цінність представляє китайський і корейський порцеляновий посуд, мозаїка, знайдена під час розкопок мечетей, керамічні труби, монети і мусульманський надгробок.

На думку В. Єгорова, «описані пам’ятки не є єдиними залишками міст Золотої Орди на території лівобережного басейну Дніпра. У різних писемних джерелах і на картах трапляються згадки про руїни золотоординських населених пунктів, локалізувати які на карті неможливо через їх повну невивченість».

Найбільш цікавим, з точки зору археології, районом для пошуку і локалізації невідомих і маловідомих міст Золотої Орди, є район Дністровсько-Дніпровського межиріччя. Можливо, саме там будуть знайдені відповіді на найскладніші запитання історії Улусу Джучі.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.