10 фактів про Гаспринського, які ви могли не знати

Ісмаїл Гаспринський, Гасан-бек Зардабі Алімардан-бек топчібаші. Баку, 1907 рік
23.03.2016
Оцініть статтю: 
(280 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У березні цього року виповнилося 165 років від дня народження Ісмаїла Гаспринського − інтелектуала, видавця і політика, який свого часу став популярним і був визнаним серед всього мусульманського населення тодішньої Російської імперії. 10 цікавих фактів з його біографії приводить газета Avdet.

Факт 1. Батько Ісмаїла Гаспринського, офіцер російської служби Мустафа Гаспринський, був уродженцем Гаспри і тому взяв собі таке прізвище.

Факт 2. Коли в 1867 році на острові Крит відбулося повстання греків проти Османської імперії, в Росії розгорнулася широка пропаганда проти турків: газети зображували їх як варварів і нелюдів, що мало не поїдають живцем нещасних християн. Це викликало сильне відторгнення в душі молодого Гаспринського, який в цей час жив і навчався в Москві. Він, втікши з гімназії, попрямував до Одеси з наміром дістатися до Туреччини, щоб вступити в османську армію. Його затримала поліція і відправила додому.

Факт 3. Після декількох років учителювання в одному з кримських медресе Гаспринський відправився у Париж, щоб отримати європейську освіту. Там він деякий час працював секретарем відомого російського письменника Івана Сергійовича Тургенєва, з яким познайомився ще в Москві.

Факт 4. Російська влада була категорично проти видання Гаспринським загальнотюркської газети. Цілих чотири роки він домагався цього дозволу.

Факт 5. На основі мов різних тюркських народів Гаспринський намагався створити єдину літературну. Мінімізуючи фонетичні відмінності в різних тюркських мовах, Гаспринський створив те, що він назвав «лісан-і-уммі».

Факт 6. Газета «Терджиман» неоднозначно сприймалася кримськими татарами. Духовенство та особливо дворянство (мурзак) виступали проти спроб Гаспринського реформувати систему освіти, спосіб життя та ідеологію мусульман. А радикальна молодь обурювалася його поміркованістю і лояльністю до імперської влади.

Факт 7. Першу дружину просвітителя за незвичайну красу прозвали Самур (Соболь), вона була дочкою власника готелю і саду в Ялті Моллі Асана.

Факт 8. Перший тесть Гаспринського, допомагаючи йому фінансово у виданні «Терджиман», продав свій сад і будинок, але після того, як просвітитель попросив закласти і готель, терпіння тестя лопнуло. Після сильного скандалу сім’я розпалася. Від першого шлюбу у Гаспринського була дочка Гатідже.

Факт 9. Другою дружиною Гаспринського стала дочка відомого симбірського фабриканта Асфандіяра Акчуріна — Зухра, на якій просвітитель одружився без благословення її батька.

Факт 10. У 1910 році за високі досягнення в галузі міжнародної освіти, просвітницької діяльності серед жителів Європи та Азії, пошуки шляхів толерантних відносин між різними народами в галузі релігій і культур Ісмаїла Гаспринського було висунуто французьким журналом «La Revue duMonde Musulman» на здобуття Нобелівської премії, проте її вручили Міжнародному бюро миру за кампанію з роззброєння.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.