Кримськотатарська література: минуле і сьогодення

1
«Одним із найважливіших завдань, що стоять перед нами є вивчення історії художньої літератури нашого народу», - Шакір Селім.
19.02.2010
Оцініть статтю: 
(255 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Кримськотатарська література, що має багатовікову історію, є однією з тюркомовних літератур. Перші джерела загальнотюркської писемності (Орхон-Єнісей) з виявлених відносяться до VII-XI століть. Після цього окреслюються наступні основні періоди: XIII-XV століття, потім XV-XVIII і якщо візьмемо ближче до нашої сучасної історії, кінець XIX століття і початок XX.

Одним із стародавніх представників кримськотатарської писемної літератури є поет Махмуд К'иримли, який жив приблизно у другій половині XII століття і першій чверті XIII. Наприкінці свого життя він писав дестан «Переказ про Юсуфа», але не встиг закінчити його: дестан позначено 1232 роком (630 по хіджрі). Але цю позначку поставив інший поет, Алі Халіл ог'лу, який переклав дестан з кримськокіпчацької мови на турецьку.

У середовищі тюркологів і в цілому в світі відомі Орхонські написи, «Узагальнений тюркський словник» Махмуда Кашгарі і ще ціла низка не згаданих тут стародавніх пам'яток писемності, але сказання «Юсуф і Зулейха» Махмуда К'иримли, створене тюркською мовою, є найстарішою з них письмовою пам'яткою літератури.

Про видатного кримського поета початку XIII століття, Махмуда К'иримли, і його поетичну оповідь «Юсуф і Зулейха» ми вперше дізналися зі статей нашого покійного поета Ешрефа Шемьї-заде.

У 1989 році в Стамбулі з'явилася книга «Бібліографія Криму», що містить відомості про кримських авторів та розповідає про їх твори. Серед інших є ім'я Махмуда К'иримли, і йдеться про його дестан, виданий у Стамбулі окремо в 1961 році. Наприкінці 1992 року в Стамбулі видали оригінальну книгу у вигляді ксерокопії з оригіналу, написаного рукою автора, що стало великою радістю для нас. У вступній статті професор Ісмаїл Хікмет Ертайлан дав характеристику цій пам'ятці з 5,400 рядків і ознайомив нас із нею. Вона називається «Юсуф і Зулейха», - перший твір, написаний тюркською мовою.

У давні часи дуже багато поетів використовували цю тему, розвиваючи старий релігійний сюжет. І якщо на Сході першим написав поему за переказом про Юсуфа і Зулейху найбільший перськомовний поет Фірдоусі, то першим тюркською мовою це зробив Махмуд К'иримли. Що й підтверджує відомий турецький професор Ісмаїл Хікмет Ертайлан.

Над історією кримськотатарської художньої літератури багато працював наш великий поет Ешреф Шемьї-заде (1908-1978). Серед авторів, які привертали його увагу і вивчалися ним: Абубекір Мухаммед, Абдуль Меджід Ефенді, Такли Ходжа, Ахмед Ходжа. Відомий філософський трактат «Календернама» написаний Абубакіром Мухаммедом (його єдиний примірник зберігається у фонді рукописів Ташкентського інституту сходознавства), Абдуль Меджід Ефенді в 1410 році написав дестан під назвою «Муніс уль-Ушшак'» (його рукопис знаходиться в бібліотеці університету міста Лейдон в Голландії) . У збірці Сеїди Сараія, що вийшла у Ташкенті, міститься вірш Абдуль Меджида Ефенді «Гей душа». Ось майже 600 років тому написані рядки (у приблизному смисловому переказі):

Сковано тело мое, иссяк живительный

источник силы

Посмотри, эй вах, что осталось, – напасть на душу мою,

Глядеть же нужно оком ясным, обуздав свои страсти.


Доверившись Господу, иди как странник

в этом бренном мире.

Печаль, тоску и горе познав, сердца кровь проливая,

Не находит удовлетворения в преходящем душа моя.

Даже у хана сегодняшний день отнимает вчерашний.

Так живи же разумно и достойно, о человек!

Як і на всьому Сході, середні віки породили цілу плеяду видатних кримських поетів. Відомий історик Ф.Хартахай пише: «У кримських татар поезія була дуже популярною, з цієї причини в них було багато поетів». Починаючи з XIV століття безліч поетів працювали дуже плідно, про що свідчить цілий ряд праць. Найвідоміші з них: Абдул Меджіт Ефенді, Усеін Кефевій, Менглі Гірей (XV ст.), Бора Гази, Раммель Ходжа (XVI), Ашик Умер, Мустафа Джевхерій, Лейла Бікеч, Ашик Аріф, Джанмухаммед, Едіп Ефенді (XVII ст.) та інші.

Писав під псевдонімом Теркий, поет Г'азаій (помер у 1674 р.), що жив років на сто раніше, ніж Ашик Умер. Про нього згадував історик Сеїд Мухаммед Різа у книзі «Ассаб ас Сейяр» або «Сім планет», де наводиться уривок із його месневі «Млинове колесо»:

Повстречав однажды на пути долаб,

Я спросил: “Что лик свой протираешь, брат?

Грудь твоя пробита, изогнулся стан,

Слезы водопадом падают к ногам.

Что с тобой? В разлуке или ты влюблен?

По кому тоскуешь горько день за днем?

Дни сменяют ночи чередой своей.

Не осталось мощи во плоти твоей.

Отчего твой голос тяжким стоном стал,

Изогнулся луком твой согбенный стан?

И грустишь, и плачешь ты который век,
Но не видит этой скорби человек.

Дивуєшся, настільки сучасні, філософські і піднесено поетичні ці розкішні рядки! Дерево, що дивиться у воду і нахилене в одному положенні, наче ронить сумні сльози зі своїх гілок, і стогони цієї верби дуже схожі на трагедію кримськотатарської нації, стан, в якому вона перебувала. З огляду на обмеженість у часі, я сильно скоротив цю доповідь і тому, на жаль, не можу зупинитися на діяльності всесвітньо відомого нашого поета XVII століття Ашик'а Умера, який відомий і в Туреччині. Ашик' Умер - це щось на зразок окремого світу, і безумовно він вимагає спеціальної доповіді та дослідження.

В цілому ж, історія кримськотатарської літератури серйозно академічно не досліджена. Ми можемо навести приклад: наприкінці минулого століття жив і працював великий інтелігент, просвітитель, відомий у тюркських вчених колах Ісмаїл-бей Гаспринський, і от навіть про його літературно-художні праці ми не маємо достатньо повних відомостей. Він заклав основи національного оповідання і роману в кримськотатарській художній літературі, а його багатюща спадщина не вивчена повністю.

За радянських часів, фактично до 70-х років, вважалося, що кримськотатарської літератури не існує взагалі. Найбільш обдаровані, найвідоміші наші літератори були забуті разом зі своїми творами і заборонялося навіть згадувати їхні імена. Але зараз, коли стало можливим повернення на рідну землю Криму, одним із найважливіших завдань, що стоять перед нами є вивчення історії художньої літератури нашого народу.

Шакір СЕЛІМ

За матеріалами газети «Ян'и Дюнья» (Переклад: А. Нурмухаммедов)

Посилання на тему:

Агатангел Кримський став професором у 29 років

В Сімферополі вшанували пам'ять Шакіра Селіма

Помер відомий кримсько-татарський поет Шакір Селім

Названо лауреатів премії імені Бекира Чобан-заде - 2008

В Криму пройдуть педагогічні читання на тему «Педагогічні ідеї Ісмаіла Гаспринського в умовах євроінтеграції»

Ґаспринський на сцені Кримсько-татарського театру

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.